Маргеріт Дюрас (1914-1998) – французька письменниця, акторка, режисерка та сценаристка

    Маргеріт Дюрас народилася 4 квітня 1914 року в південному В'єтнамі, який тоді був французькою колонією в складі Індокитаю, що належав Франції. Батьки Марґеріт займалися педагогічною діяльністю й переїхали в колонію на заклик французького уряду, (за матеріалами: Ababahalamaha, Vue, Britannica).

    У 1931 році разом із сім’єю повернулася до Франції. Студіювала у Сорбонні математику, згодом – право і політологію. Під час Другої світової війни брала участь у русі Опору.

    Перший роман написала у 1943 році. Далі були: «Моряк із Гібралтару» (1952), «Moderato Cantabile» (1958), «Смертельна хвороба» (1982), п’єса «Друга музика» (1985), книга мемуарів «Біль» (1986) та багато інших.

    Головна тема творчості М. Дюрас – бунт проти бляклого буденного життя. Деяким її творам притаманний сильний елемент еротизму («Смертельна хвороба», «Коханець»).

    У 1984 році Марґеріт Дюрас написала свою найвідомішу повість «Коханець», яка удостоєна Гонкурівської премії. Повість «Коханець» багато в чому автобіографічна. Її стиль набагато витонченіший, ніж стилістика усіх її попередніх творів. Психологічний струмінь тут подається під таким тиском, що сприймається як музика. Дія повісті відбувається в Індокитаї, французькій героїні п’ятнадцять з половиною років, вона живе з матір’ю та двома братами. Старший брат – виродок, гравець і баламут, молодший – ніжний і чуттєвий хлопчик. Мати самовіддано любить старшого сина, до всіх інших вона байдужа. Юна героїня мріє виїхати до Франції, але поки що її віддали в пансіон. Якось на поромі вона знайомиться з китайцем, який стає її коханцем. Він –

 син дуже багатого батька, дівчина стає його утриманкою. Справжній жах охоплює молодого чоловіка, коли він розуміє, що закоханий у дівчинку по-справжньому…

    У 1992 році Жан-Жак Анно зняв знаменитий однойменний фільм, який отримав кілька престижних кінопремій.

    У кіно Дюрас почала працювати як автор сценаріїв до фільмів за своїми ж романами. Найвідоміший її твір – сценарій уже класичної мелодрами Алена Рене «Хіросіма, любов моя» (1959). Окрім того, вона як режисер зняла низку фільмів, що викликали значний інтерес критики («Наталі Гранжьє», «Вантажівка», «Людина з Атлантики» та ін.

    Останні роки життя Марґеріт Дюрас були осяяні справді неймовірним коханням, яке поєднало далеко не молоду Дюрас із молодим мужчиною на ім’я Ян Андреа. Кожен з них опублікував свою версію історії їхніх стосунків: Дюрас написала роман «Голубі очі, чорне волосся», Андреа ж відповів книгою «Ця любов».

    Померла М. Дюрас у Парижі 3 березня 1996 р. Повість «Коханець» перекладено і видано у понад сорока країнах світу. 

Література: 

* Дюрас М. Коханець : [повість] / М. Дюрас ; пер. з фр. Р. Осадчук. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2009. – 127 с.  

* Дюрас М. Пробудження Лол В.Штайн : роман / М. Дюрас ; пер. з фр. Д. Бібікова. – Київ : Факт, 2006. – 156 с.  

* Дюрас М. Хіросіма, любов моя : сценарій і діалоги / Маргеріт Дюрас ; пер. з фр. Ю. В. Аніпер. – Харків : Фоліо, 2010. – 127 с. 

Ерік Орсенна (1947) – французький письменник

  Справжнє ім'я Еріка Орсенна – Ерік Арну. Він народився у Парижі 22 березня 1947 року. Його дитинство не було безхмарним: батьки Еріка не ладнали один з одним, і атмосфера в сім'ї пригнічувала дитину. Його єдиним другом був молодший брат, з яким він поділяв пристрасть до читання, (за матеріалами: Сhytomo, Parismozartorchestra, Encyclopedia). 

    Орсенна вивчав економіку в паризькому Інституті політичних досліджень, філософію в Сорбонні та математику в Лондонській школі економіки та політичних наук. Повернувшись до Франції, він публікує свій перший роман Loyola's blues (1974) і захищає докторську дисертацію. У цей час він вибирає собі псевдонім – Ерік Орсенна – за назвою міста з роману Жюльєна Грака «Узбережжя Сирта». 

    Протягом 11 років Орсенна займався дослідницькою та викладацькою діяльністю в галузі економіки та фінансів. Був радником із питань культури в уряді Міттерана. З 1985 – член Державної ради Франції. 1998 року Ерік Орсенна був обраний членом Французької академії. Він також є членом таких державних та громадських організацій, як Міжнародний центр моря в Рошфорі (голова), міжнародна асоціація FARM, що займається розвитком сільського господарства у бідних країнах (віце-голова), компанія Garbios, що спеціалізується на так званій зеленій хімії (член ради директорів) та інших. 

    Паралельно з державною та громадською діяльністю Орсенна не перестає займатися письменством. У його творах відображається широке коло його інтересів, серед яких подорожі (Орсенна відвідав близько 80 країн), море, музика та французька мова. Це коло постійно розширюється, оскільки Орсенна, за його власним визнанням, все життя відчував гостру і невгамовну спрагу нових знань. Так, у віці 55 років він виявив, що зовсім не розуміється на природничих науках, і вирішив надолужити втрачене. 

    У 2005 році вийшла його книга «Portrait du Gulf Stream», в якій він доступною мовою розповідає про те, як формуються течії і як вони впливають на життя на нашій планеті. Лауреат численних літературних премій та видний державний діяч, він не зупиняється на досягнутому. 

    Ерік Орсенна почав писати в десятирічному віці під впливом коміксів (насамперед про Тінтін) і романів Дюма. За його власними словами, його перший опублікований роман, «Loyola's blues» (автобіографічна розповідь про життя хлопчика в єзуїтському колежі), насправді тринадцятий, але всі попередні він ніколи нікому не показував. Більше того, одинадцять з них він викинув, після того, як прочитав «Бляшаний барабан» Гюнтера Грасса і «Сто років самотності» Маркеса, які справили на нього величезне враження. Другий роман – «La Vie comme à Lausanne» – був доброзичливо прийнятий критиками і отримав премію Роже Нім'є. Сам Орсенна особливо тішився зізнанням серед колег-письменників, серед яких з того часу у нього з'явилися численні друзі та знайомі. Починаючи з 70-х років, Орсенна публікував у середньому по одній книзі на рік. 

    У 1988 році він отримав Гонкурівську премію за свій роман «Колоніальна виставка» (L'exposition coloniale). Його творчість відрізняється жанровою різноманітністю: романи, есеї, науково-популярні твори, дитяча література. Закоханий у рідну мову, Орсенна завжди мріяв долучити до його багатств підростаючі покоління і написав для юних французів серію книг (La grammaire est une chanson douce та ін), герої яких здійснюють справжнісіньку подорож країною мови. Для Еріка Орсенна французька мова – «друг, спільник і рятівник», «найпрекрасніший із скарбів, створений спільно за дванадцять століть». Орсенна пише щодня з шостої до дев'ятої ранку. Раннього ранку він сприймає як продовження ночі, тому письменство для нього – продовження сновидінь. 

Література: 

* Орсенна Е. Порив до Індії / Ерік Орсенна ; пер. з фр.  Петро Таращук. – Київ : Темпора, 2015. – 312 с.

Урсула Познанскі (1968) – сучасна австрійська письменниця

    Урсула Познанскі народилася 30 жовтня 1968 року у Відні. Дитинство пройшло в передмісті Відня Пертольсдорфі. Закінчила гімназію в Пертольсдорфі. У Віденському університеті вивчала по черзі японологію, публіцистику, право, театрознавство. Диплому не одержала, (за матеріалами: Cbdb, Astrolabium, Sensormedia). 

    У 1996 році почала працювати редактором в одному з медичних видавництв. У 2000-му  році, після народження сина, взяла участь у конкурсі австрійського радіо на найкращий сценарій любовної комедії, але призових місць не зайняла.

    У 2001 році подала в австрійське видавництво свій перший рукопис дитячої книжки «Джунглі літер» (Buchstabendschungel), який було прихильно оцінено, а книжка вийшла друком 2003 року. 

    У наступні роки Познанскі опублікувала низку книжок для дітей і паралельно працювала над молодіжним романом, проте не знайшла для нього видавця. Після того Познанскі вирішила звернутися до жанру молодіжного трилера й написала роман «Ереб». У 2010 році «Ереб» опублікувало видавництво «Loewe Verlag». Цей

роман приніс авторці велику популярність. Невдовзі роман було перекладено в багатьох країнах. 2019 року з'явився український переклад роману «Ереб». 

    Цей роман для неї став тим важливим етапом у житті, який спонукав розглядати письменництво як простір для професійного розвитку, що вочевидь і дало можливість авторці покинути медичну журналістику. 

    Серед її доробку є кілька серій романів-трилерів, зокрема детективна серія «Ванітас» і антиутопійна трилогія «Елерія». Крім того, до цього переліку нині можна додати й «Ереб», адже через майже  десятиліття свого успіху Урсула Познанскі опублікувала «Ереб 2», а в серпні 2025 року запланована публікація «Ереб 3» (попри те, що колись авторка відмовлялася від ідеї будь-яких його продовжень), тож є можливість поспостерігати за змінами звичного сюжету, який деформується паралельно й відповідно до технологій

сьогодення. До речі, разом із «Еребом» в українському перекладі доступний до читання й  інший її роман про вже не віртуальну, а реальну рольову гру «Секулум».

    Зараз Урсула Познанскі живе зі своєю родиною у Відні. 

Література: 

* Познанскі У. Ереб  : трилер / Урсула Познанскі ; пер. з нім. Наталка Сняданко. – 3-тє вид. – Львів : Астролябія, 2024. – 510 с.  

* Познанскі У. Криптос : трилер / Урсула Познанскі ; з нім. пер. Н. Шимон. – Львів : Астролябія, 2025. – 464 с.  

* Познанскі У. Секулум : трилер / Урсула Познанскі ; з нім. пер. Н. Шимон. – Львів : Астролябія, 2021. – 510 с. 

* Познанскі У. Страшенно чудова суперпринцеса : [для мол. шк. віку] / Урсула Познанскі ; [худож. С. Бюхнер ; пер. з нім. О. Ковальової]. – Харків : Віват, 2021. – 44 с.

Патрік Рамбо – французький письменник, лауреат Гонкурівської премії 1997 року

    Патрік Рамбо – сучасний французький письменник. Народився 21 квітня 1946 року у Парижі. Закінчивши одну з паризьких шкіл та ліцей «Кондорс», у 1966 році вступив до Університету Нантер. Однак замість відвідування лекцій вважав за краще проводити дні та ночі у кінотеатрах, у зв'язку з чим через два місяці був виключений за невідвідуваність, (за матеріалами: Astrolabium, Radiofrance, Booknode). 

    Після відрахування з університету Рамбо пішов працювати до редакції. Через відсутність спеціальності був прийнятий як переписувач текстів. Пізніше у Рамбо з'явилися здібності до творчості і йому запропонували роботу «літературного негра». У той же період, 1968 року, Рамбо півроку відслужив у лавах ВПС Франції. 

    У 1970 році Рамбо спільно з Ж. Бізотом та двоюрідним братом М. Берньє-Антуаном приступив до видання журналу «Current». У рамках цього проекту Рамбо у співавторстві зі своїм двоюрідним братом почав писати свої перші романи – пародії на твори французьких класиків. Серед них можна відзначити написану у співавторстві з Мішелем-Антуаном Бюрньє «Журналістику без праці» (фр. Le Journalisme sans peine, видавництво «Плон»). 

    Через 14 років, 1984 року, Рамбо пішов у «вільне плавання» і повністю зосередився на власній незалежній творчості. Опублікований восени 1997 року роман «Битва», 1997 року був удостоєний відразу двох вищих літературних нагород: гран-прі Французької Академії та Гонкурівської Премії. Сам же Рамбо у 2008 році став членом Гонкурівської Академії.   

    Усього з-під пера Рамбо вийшло близько тридцяти романів. В даний час Патрік Рамбо проживає в Парижі і продовжує успішну письменницьку діяльність. 

Література: 

* Рамбо П. Битва : роман / Патрік Рамбо ; пер. з фр. Ярина Тарасюк. – Львів : Астролябія, 2025. – 368 с.

Алі Гейзелвуд (1989) – італійська професорка нейробіології та письменниця

    Алі Гейзелвуд народилася 11 грудня 1989 року  в містечку Тренто, Італія. Після цього вона жила в Японії та Німеччині, перш ніж переїхати до Сполучених Штатів, щоб здобути ступінь докторки філософії у галузі нейронауки. В аспірантурі вона займалася дослідженням симуляції мозку та когнітивної нейронауки. Зараз вона є професоркою неврології та продовжує наукову кар'єру, (за матеріалами: Laboratory, Readeat, Book-ye).

    Проте наукова діяльність – це не єдине захоплення Гейзелвуд. Під час навчання в аспірантурі вона почала писати фанфіки на фан-сайтах «Зоряного шляху» та «Зоряних війн», що дозволяло їй знімати стрес і відпочивати від наукових пошуків. Це захоплення

літературною творчістю з часом призвело до написання її перших романів, які стали міжнародними бестселерами. 

    Алі Гейзелвуд дебютувала як авторка у 2021 році з романом «Гіпотеза кохання», який став справжнім бестселером за версією New York Times. Книга розповідає про науковця, що намагається знайти баланс між кар'єрою у світі STEM та особистим життям, і отримала багато позитивних відгуків за глибину персонажів та цікаву інтригу.

    У 2022 році Гейзелвуд випустила свій другий роман «Кохання в мозку», який також став популярним серед читачів. У 2023 році вона презентувала свою третю книгу – «Love, Theoretically», яка продовжує розвивати теми наукових досліджень та любовних стосунків. Цього ж року письменниця випустила свій перший роман для молоді Check & Mate. Її останньою

надрукованою книгою стала Not in Love, яка вийшла у 2024 році.

    Книги авторки пропонують не просто історії кохання, а й розкривають глибокі теми науки, кар'єри та самореалізації. Як письменниця вона змогла створити унікальний жанр, поєднавши науку та романтику в літературі. 

Література: 

* Гейзелвуд А. Гіпотеза кохання : [роман] / Алі Гейзелвуд ; [пер. з англ. М. Кракан]. – Харків : Vivat, 2023. – 413 с.  

* Гейзелвуд А. Кохання в мозку / Алі Гейзелвуд ; [пер. з англ. М. Кракан]. – Харків : Vivat, 2024. – 397 c.  

*  Гейзелвуд А. Наречена : [роман] / Алі Гейзелвуд ; [пер. з англ. О. Музичук]. – Харків : Vivat, 2025. – 448 с. 

* Гейзелвуд А. Ненавиджу тебе кохати : [роман] / Алі Гейзелвуд ; [пер. з англ. О. Музичук]. – Харків : Vivat, 2025. – 400 с.

* Гейзелвуд А. Теоретично це кохання : [роман] / Алі Гейзелвуд ; [пер. з англ. О. Музичук]. – Харків : Vіvat, 2024. – 445 с.

* Гейзелвуд А. Шах і мат : [роман] / Алі Гейзелвуд ; [пер. з англ. О. Музичук]. – Харків : Vivat, 2024. – 396 с.

Дженніфер Сейнт (1983) – британська письменниця

    Дженніфер Сейнт народилася 18 березня 1983 року в місті Лідс, розташованому на півночі Англії, у графстві Йоркшир. Закінчила Королівський коледж Лондона, де здобула ступінь бакалавра мистецтв із класичної літератури. Нині є запрошеною науковою співробітницею кафедри класичних мов цього ж університету, (за матеріалами: Laboratory, Starylev, Yakaboo). 

    Після тринадцяти років роботи вчителькою англійської мови в середній школі вона вирішила присвятити себе письменницькій діяльності. Це стало можливим завдяки її пристрасті до літератури та грецької міфології, яку вона почала активно переповідати у своїх книгах. 

    Перша книга Дженніфер Сейнт «Аріадна» – це переоповідь грецької легенди про Тесея та Мінотавра, але з унікальної точки зору Аріадни – жінки, яка врятувала Тесея, допомогла йому перемогти Мінотавра і покинула свою батьківщину через свою любов. Сейнт зосереджується на емоційному світі героїні, її боротьбі й втраті, а також на складних стосунках з родиною та коханим. Книга миттєво стала бестселером Sunday Times і була номінована на премію Waterstones Book of the Year 2021. Це літературне відкриття стало великим досягненням для    Дженніфер Сейнт і привернуло увагу широкої авдиторії. 

    Її другий роман «Електра» вийшов друком у 2022 році й також став бестселером №1 за версією Sunday Times. Цей твір досліджує прокляття дому Атреїв, надаючи голос трьом жінкам. Ці персонажі, життя яких було

зруйновано Троянською війною, прагнуть відновити справедливість і помститися за свої страждання. Як і в «Аріадні», Дженніфер Сейнт знову вдало переповідає знайомі міфи, підкреслюючи силу і стійкість героїнь, яких часто не помічають у класичних варіантах історій. 

    Третій роман Дженніфер Сейнт «Гера» розповідає історію єдиної жінки-аргонавта, яка бере участь у подорожі до Колхіди за Золотим руном. Вона стає частиною класичної легенди, що завжди була відома своїми героями-чоловіками, але письменниця вмить розширює її, даючи силу та голос жінці-героїні. Книга стала бестселером №1 за версією Sunday Times, отримавши чудові відгуки читачів і критиків. Це ще один доказ літературної майстерності авторки та її здатності створювати глибокі та емоційно

насичені історії. 

    Зараз Дженніфер Сейнт живе в Йоркширі, Англія, з чоловіком і двома дітьми. Її книги здобули визнання не лише серед критиків, а й серед широкого кола читачів, ставши справжніми бестселерами. 

Література: 

* Сейнт Д. Аріадна : [роман] / Дженніфер Сейнт ; пер. з англ. Тетяни Писанки. – Київ : Yakaboo Publishing, 2025. – 389 с. 

* Сейнт Д. Гера : [роман] / Дженніфер Сейнт ; пер. з англ. Тетяни Писанки. – Київ : Yakaboo Publishing, 2025. – 400 с.  

* Сейнт Д. Електра  : [роман] / Дженніфер Сейнт ; пер. з англ. Оксана Михайлова. – Київ : Yakaboo Publishing, 2025. – 352 с.  

Девід Алан Ніколлс (1966) – британський прозаїк і сценарист

    Девід Алан Ніколлс народився 30 листопада 1966 року в Гемпширі. У дитинстві мріяв стати музикантом, палеонтологом, лікарем або художником, (за матеріалами: Findbook, Dnmt.org, Goodreads).

    Закінчив два курси Коледжу ім. Бартона, де вивчав сценічне мистецтво. Потім практикувався в акторській майстерності в Центральній школі драматичного мистецтва в Лондоні. У 1988 році закінчив Бристольський університет зі ступенем бакалавра мистецтва. Потім навчався в Американської академії музики й драматичного мистецтва в Нью-Йорку. Протягом дванадцяти років грав під сценічним псевдонімом Девід Холдуей в театрі Західного Йоркшира, театрі «Аркадія» і Королівському Національному театрі. У 1999 р виступив співавтором сценарію фільму «Симпатико» з Шерон

Стоун у головній ролі. 

    У 2009 році роман «Один день» здобув великий успіх у Великобританії та авторські права були продані на 20 перекладів на інші мови. 

    За серіал «Холодні стопи», який радував телеглядачів з 1997 по 2003 рік, Девіда номінували на Британську премію Academy Television Craft в номінації «Кращий новий письменник-фантаст». Написавши чотири епізоди для другої серії Rescue Me (серіал 2002), заявив, що кидає витівку з цим проектом. Після цього у Ніколса стався тривала перерва в кінодраматургії. Йому довелося приділити багато часу відновленню, після чого Ніколлс сконцентрувався на думках про написання свого першого роману «Потрапити в десятку», який екранізували у 2006. Після було знято фільми ще за 4 книгами. 

   Твори Девіда Ніколлса – це романи любові, але в сучасній чоловічій інтерпретації. Творчість талановитого автора користується популярністю серед широкого кола читачів різних країн.

Література: 

* Ніколлз Д. Ми : роман / Девід Ніколлз ; пер. з англ. Юлія Костюк. – Харків : Vivat, 2018. – 384 с. 

* Ніколлс Д. Один день : роман / Девід Ніколлс ; пер. з англ. Альбіна Саженюк. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2025. – 592 с. 

* Ніколлз Д. Солодка печаль : роман / Девід Ніколлз ; пер. з англ. Дар'я Петрушенко. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2021. – 448 с.