вівторок, 24 січня 2023 р.

Моріс Бежар (1927-2007) - французький хореограф та реформатор балету

    Моріс Бежар народився 1 січня 1927 року у місті Марсель, Франція. Хлопчик був сином французького філософа Гастона Берже. Серед його далеких предків були вихідці із Сенегалу. Будучи з дитинства дуже хворобливою дитиною, у віці тринадцяти років за порадою лікаря починає займатися класичним танцем. Через три роки вже вступає до трупи Марсельської опери, а 1945 року переїхав до Парижа, щоб продовжити свою освіту, (за матеріалами: 
Calendate, Totemdancegroup, Team).
    У Парижі та Лондоні Моріс опановував різні хореографічні школи. Навчався у російських емігрантів: Любові Єгорової, мадам Рузан та Віри Волкової. З 1950-х років Бежар почав займатися постановкою балетних вистав. Балетмейстер вважав танець мистецтвом ХХ століття. Його дебютною виставою у ролі хореографа стають фрагменти балету «Жар-птиця» Ігоря Стравінського. 
    1953 року Бежар створив у Парижі трупу «Балле де л'Етуаль», яка проіснувала чотири роки. Моріс ставив балети і сам грав у них головні ролі. До цього часу відносяться балети «Сон у літню ніч» Фрідріха Шопена, «Приборкання норовливої» Домініко Скарлатті, «Таніт, або сутінки богів» Ована. 
    У 1959 році Бежар заснував свою трупу, яка виступала під назвами «Балет XX століття» та
«Балет Бежара». Разом з цією трупою створив синтетичні спектаклі, в яких поряд з танцем рівне значення мали спів та пантоміма. Розширювались розміри сценічних майданчиків, і глядачі залучалися до вистави. Яскравим прикладом подібних постановок стала вистава «Мучиння Святого Себастьяна». 
    1978 року Моріс разом із трупою гастролював у Москві. Міністр культури Радянського Союзу Петро Демичев спочатку дав йому згоду на постановку вистави у Великому театрі. Однак увечері того ж дня, після грандіозного успіху у публіки, балетмейстеру відмовили у контракті, оскільки перший заступник міністра Юрій Барабаш заявив, що Бежар «може негативно вплинути на традиції російського балету» 
    З кінця 1980-х років Бежар жив у Лозанні, Швейцарія, де продовжував активно працювати до кінця життя. Його творчі експерименти припали до душі і глядачам, і критикам. Хореограф отримував різноманітні нагороди: премію Театру Націй, диплом Фестивалю танцю у Парижі.     
Протягом багатьох років з Бежаром плідно співпрацювала велика балерина Майя Плісецька, для якої Моріс поставив дует «Лебідь і Льода» на музику Каміля Сен-Санса, балет «Куразука» Патріка Мімрана, Тоширо Майузумі та Півдня Ле Барса, хореографічний номер «Аве, Майя» на музику Йоганна Себастьяна Баха. 
    2003 року, через десять років після смерті італійського режисера Федеріко Фелліні, хореограф присвятив йому балет «Чао, Федеріко». Наступними витворами великого маестро та його трупи стали «Кохання і танець» у 2005 році, «Заратустра», «Дякую, Джанні, з любов'ю», пам'яті прославленого кутюр'є Джанні Версаче, «Навколо світу за 80 хвилин» у 2007 році. 
    У лютому 2007 року Бежар створив власний фонд: «Фонд Моріса Бежара», який, крім фінансування різних проектів у галузі балету та танцю, керував інтелектуальною власністю хореографа. 
    Моріс Бежар 16 листопада 2007 року був доставлений до однієї з лікарень Швейцарії, де він мав пройти курс лікування через проблеми з серцем і нирками. Великий танцюрист і хореограф Моріс Бежар помер 22 листопада 2007 року у віці 80 років на південному заході у швейцарському місті Лозанна. 
Література: 
Imsand M. Maurice Bejart par Marcel Imsand / Marcel Imsand. - GIANADDA, 2018. - 160 p. 
Maurice Bejart: La flute enchantée / соmр. Duault Alain. - Albin Michel /Avant Scene, 1982.  
* Бежар // Універсальний словник-енциклопедія. - 4-те вид. - Київ : Тека, 2006.  
* Колногузенко Б. М. Види мистецтва та хореографії : метод. посіб. / Б. М. Колногузенко – Харків : ХДАК, 2009. – 140 с.
* Маліновський В. В Безперервність життя у постановках Моріса Бежара / В. В. Маліновський // молодий вчений – 2018. - №  8. – С. 26-28.

понеділок, 16 січня 2023 р.

Віктор Ульман (1898-1944) - австрійський і чеський композитор єврейського походження

    Віктор Ульман народився 1 січня 1898 року в місті Тешин на території Сілезії, виріс і здобув освіту у Відні (родина Ульмана переїхала до Відня 1908 року). У 1918-1919 роках він навчався на передових курсах композиції Арнольда Шенберга. У 1919 році він переїхав до Праги і за рекомендацією Шенберга вступив під початок композитора Олександра Цемлинського до Нового німецького театру, де й прослужив на посаді капельмейстера з 1922 до 1927 року, (за матеріалами: HolocaustmusicJewageРeoples).
    Цемлинський високо цінував молодого підлеглого, він довірив йому постановку «Пісень Гурре» (нім. Gurre-Lieder) Шенберга, часом Ульман диригував замість Цимлинського операми Моцарта, Штрауса, Вагнера, Берга... Театральний сезон 1927/28 Ульман провів на посаді першого капельмейстер міського театру Аусіга (Богемія). Як у празькому театрі, так і в театрі Аусіга, Віктор Ульман зумів заслужити на репутацію чудового фахівця, працьовитого та обдарованого диригента. 
    Ульман був активним членом гуртка Шенберга та прихильником антропософського вчення
Рудольфа Штайнера. У 30-х роках Віктор Ульман плідно працював за професією: він писав музику, викладав і співпрацював із празькими музичними виданнями німецькою мовою. Після невдалих спроб знайти роботу в Лондоні і Південній Африці, Ульман із сім'єю повернувся до Праги. 
    Після нацистського вторгнення у березні 1939 року композитор опинився у пастці. 1942 року його депортували в гетто Терезінштадт. Замість каторжних робіт Віктора Ульмана направили до Відділу дозвілля (нім. Freizeitgestaltung). Він продовжив займатися музикою, виступав як критик, організовував концерти (у тому числі у створеній ним Студії сучасної музики та в товаристві Колегіум музикум) та інші вистави. Ульман читав у Терезінштадті лекції на такі теми, як «Перша симфонія Малера» або «Антропософія та музика». Також композитор приділяв багато часу для творчості – порівняно з
іншими музикантами Терезінштадта, Ульман був надзвичайно плідним.     Створена у катівнях творча спадщина Віктора Ульмана вражає: три фортепіанні сонати, струнний квартет, кілька дюжин пісень, оркестрові роботи та опера «
Імператор Атлантиди або Падіння Антихриста». Також Ульман зробив кілька вокальних аранжувань пісень на ідиш та івриті. 
    Ульман не тільки писав численні огляди концертів. У Терезінштадті він також створив кілька есе та оперне лібрето, він вів літературний щоденник і опублікував збірку віршів та афоризмів «Дивний пасажир». Цей літературний твір розкриває глибокий розпач Ульмана, конфлікт між єврейською індентичністю, християнською релігійністю та цинізмом, який мучив композитора. Тим не менш, у часто цитованому есе Віктора Ульмана «Гете і гетто» звучить думка про сприятливий вплив Гете на «освічених європейців» у повсякденному житті та культурі, там, де взаємодія життя та мистецтва дозволяє «легко створювати красиві форми». 
    Ульмана депортували до Освенцима 16 жовтня 1944 року в одному з останніх поїздів, де він  загинув у газовій камері. 
Література: 
* Ludwig M. Our Will to Live: The Terezín Music Critiques of Viktor Ullmann / Mark Ludwig. - Steidl, 2022. - 325 p. 
* Schultz I. Viktor Ullmann: Leben und Werk / Ingo Schultz. - J.B. Metzler; Mit zahlreichen Notenbeispielen und Werkverzeichnis edition, 2008. - 279 p.

Що чекає українських біженців в Європі у 2023 році

    Уряди європейських країн з початку нового року запроваджують нові правила для українців, які отримали притулок, тікаючи від російської агресії в Україні. Усі країни, де перебувають українські громадяни, оголосили про продовження дії програм з підтримки біженців у 2023 році. А очільники ЄС прогнозують нову хвилю шукачів притулку через холодну пору року і постійні ракетні обстріли Росією території України. Не повертатися до весни тих, хто перебуває у Європі, закликала і віцепрем'єр-міністр Ірина Верещук, аби не збільшувати навантаження на енергосистему країни. Зміни, що їх запроваджують для українських громадян, передбачають більш жорсткі вимоги для отримання допомоги, а подекуди - її скорочення, (за матеріалами: ВВС news Україна).
    Польща 
    У Польщі, де перебуває близько 1,5 млн українських біженців, доведеться самостійно покривати частину витрат на проживання в місцях колективного розміщення. Українці зможуть безплатно проживати в таких місцях у перші 120 днів з моменту приїзду до Польщі. Після цього вони мають платити за проживання 50% вартості, а з травня 2023 року - 75% вартості за проживання, але не більше ніж 40 і 60 злотих на добу (300 грн і 500 грн відповідно).
Зміни не стосуватимуться інвалідів, осіб пенсійного віку, вагітних, жінок з дітьми віком до року, жінок з трьома дітьми та більше, осіб у складній ситуації. Вони й надалі будуть проживати в таких місцях безплатно.
    Ще одна новація - у разі тимчасового виїзду з Польщі соціальні виплати заморожуватимуться. І якщо поза країною людина перебуватиме понад 30 днів, то вона втрачає право на соціальну допомогу.
    Окрім того, якщо раніше посвідчення на тимчасове проживання в Польщі видавали на три роки, то тепер - на півтора року.
    Ще одна вимога - для легального перебування в Польщі українські біженці повинні мати лише електронне посвідчення - еквівалент польського документа mObywatel, а оформити польський ідентифікаційний код (PESEL) українці мають за 30 днів, а не за 90, як було минулого року. 
    Чехія 
    У Чехії підготували зміни до законів, які зменшать розмір допомоги біженцю з 5000 крон до 4890 (215 дол США), а також запровадять інші поправки. Остаточне рішення має бути ухвалене впродовж січня, а діятимуть нові правила з квітня. Відповідно до проєкту, розмір допомоги залежатиме від доходів біженця. Якщо доходи будуть вищими за вказану суму, допомогу не надаватимуть. Проте пенсіонерам та людям з інвалідністю грошову допомогу збільшать - вона становитиме 7 290 крон (323 дол США) на дорослого та 5 235 крон на дитину (231 дол США).
    Наступну фінансову допомогу біженці зможуть отримати, довівши у ній потребу, приміром, через відсутність роботи чи ненадання безкоштовного житла. 
    Словаччина 
    З 1 січня Словаччина скасує безплатний проїзд у громадському транспорті в столиці країни Братиславі. Безоплатним проїзд буде лише в день отримання документів про статус тимчасового захисту та впродовж наступних чотирьох днів. Для школярів безплатний проїзд залишать, але дитина повинна мати документ про тимчасове проживання у Словаччині і підтвердження навчання у школі. 
    Литва 
    Натомість Литва навпаки, продовжила термін безкоштовного користування громадським транспортом - до 2024 року. Ідеться про великі міста та про залізничний транспорт.
З 2023 року країна також запроваджує лише електронний формат дозволів на проживання, який діятиме до березня 2024 року. 
    Латвія 
    У Латвії попередили, що українські біженці повинні вивчити мову країни, якщо вони планують працювати. Для цього надається один рік, тобто, говорити латиською мовою на роботі треба буде з 1 січня 2024 року. Досі такої вимоги до працівників не було.
    Латвія зобов'язалася приймати і допомагати українським біженцям до 30 червня цього року, після чого цей термін може бути переглянутий. Розмір грошової допомоги тут не змінився. 
    Нідерланди 
    У цій країні вирішили встановити залежність між грошовою допомогою і доходами сім'ї з України. З 1 лютого, як повідомляє ресурс «Help Ukraine», муніципалітети матимуть можливість припинити виплату щомісячної допомоги для всієї сім'ї, якщо хтось із родини має доходи від роботи або пільг. Зараз на кожного українця - і дорослого, і дитину - платять 260 євро щомісяця. 
Також передбачається, що виплати на харчування зміняться і залежатимуть від того, скільки осіб є у сім'ї. Чим більшою є сім'я, тим меншою буде виплата на кожну особу.
    Уряд також планує зменшити допомогу на відшкодування витрат тим родинам, котрі приймають біженців. Якщо зараз розмір ціє допомоги становить 215 євро на місяць, то планується, що після 1 лютого він зменшиться до 93 євро. 
    Німеччина 
    Німеччина - чи не єдина країна, яка з січня збільшить допомогу українським біженцям. Це підвищення буде диференційованим: одиноким дорослим сума допомоги зросте на 53 євро і становитиме 502 євро. Дорослим особам із сім'ї, підліткам і дітям теж підвищать виплати, але сума допомоги буде меншою. Водночас Німеччина обмежила строк перебування в країні без реєстрації терміном до 90 діб. 
    Швейцарія 
    Ця країна оголосила, що у 2023 році виділить додаткове житло для переселенців з України. Уряд країни очікує, що близько 75 тисяч українців можуть звернутися до Швейцарії за допомогою і кілька десятків тисяч потребуватимуть житла. Швейцарія планує облаштувати житло для українців на кількох військових базах.

вівторок, 10 січня 2023 р.

До Великої Британії надійшло понад 16 тисяч дитячих книжок українською мовою

    Українські школи, лікарні, а також понад 170 бібліотек по всій Великій Британії 2022 року отримали понад 16 тисяч дитячих книжок українською мовою. Про це у Фейсбуці повідомило Посольство України у Великій Британії, (за матеріалами Укрінформ).
    Поповнення бібліотечного фонду відбулося в рамках ініціативи Першої леді України Олени Зеленської «Книжки без кордонів» і за сприяння друкарні Halstan, Служби ліцензування видавництв, Український інститут книги та Посольства України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії.
    Адреси бібліотек, яким було надіслано книжки, можна знайти за посиланням.
    В рамках ініціативи «Книжки без кордонів» під патронатом Першої леді Олени Зеленської та на запрошення Посольства України українська малеча віком 8–12 років відвідала казкову будівлю Британської бібліотеки в Лондоні, де було організовано дитячі активності та спільне читання однієї з популярних дитячих книжок українською мовою.

понеділок, 9 січня 2023 р.

У Чернігові стартував проєкт «Вивчення Європи: освітній вимір».

    Знайомити чернігівських педагогів та студентів з історією Європейського Союзу буде проєкт «Вивчення Європи: освітній вимір». Його організували на базі Чернігівського колегіуму імені Тараса Шевченка в рамках програми Erasmus+, (за матеріалами ТРК Новий Чернігів).
    Україна остаточно визначилася з євроінтеграційним курсом, тому знання про історію, структуру та принципи функціонування ЄС стануть чернігівцям у нагоді, впевнені засновники проєкту. 
    Наразі історія Європейського Союзу у школах та вищих навчальних закладах майже не вивчається, кажуть педагоги. Лише наприкінці курсу історії в 11-му класі діти побіжно ознайомлюються з цією темою. Викладачам шкіл та закладів професійно-технічної освіти проєкт пропонує сучасні матеріали для викладання, а для студентів – спеціальні курси. Вони були розроблені істориками, які добре знаються на темі Європейського Союзу та його цінностях. Проєкт «Вивчення Європи: освітній вимір» діятиме у Чернігові протягом трьох років.

четвер, 17 листопада 2022 р.

Поль Валері (1871-1945) - французький поет і філософ

    Поль Валері народився 30 жовтня 1871 року в невеликому середземноморському порту Сет. Його батько служив у порту митником. Поль отримав освіту в Монпельє, де вивчав юриспруденцію, одночасно захопився поезією та архітектурою. В юності був сором'язливий; до небагатьох його друзів входили тоді Гюстав Фурман, який згодом став професором філософії, і письменники П'єр Луї і Андре Жид. Одним із перших літературних кумирів став для нього С. Малларме, якому він був представлений у 1891 році та чий салон регулярно відвідував,(за матеріалами: 
Ukrlib, Megabook, C-cafe). 
    Між 1888 та 1891 роками Валері створив безліч віршованих творів, невелика частина яких була опублікована в символістських журналах та отримала хвалебні відгуки, але розчарування у творчості та трагедія нерозділеного кохання привели поета до кризи у 1892 році; він вирішив назавжди відкинути все, що стосується сфери емоцій. 
    Він позбувся більшості своїх книг і з 1894 року до кінця життя щодня вставав на світанку, розмірковуючи про науковий метод пізнання, про природу свідомості та мови, і заносив свої думки та афоризми до записників, які пізніше були опубліковані як знамениті «Зошити» . Під впливом Леонардо да Вінчі їм було написано «Вечір із пан Тестом» (1896), головний герой якого визнавав собі лише два поняття - можливе і неможливе. 
    У 1897-1900 роках Валері служив як цивільний чиновник у Військовому міністерстві, а з 1900
року після одруження з близькою подругою дочки Малларме став особистим секретарем Едуара Лебе, директора французької асоціації преси. 
    У 1917 році з'явилася поема «Юна Парка», присвячена пробудженню свідомості у наймолодшої з трьох античних богинь Долі, які традиційно символізували три етапи людського життя. Ця поема принесла Валері славу, яка незабаром була підкріплена «Альбомом старих віршів» (1890-1900) та збірка «Чари, або поеми» (1922), куди увійшов знаменитий вірш «Морський цвинтар» (1920), присвячений роздуму юного поета на цвинтарі у Сеті (де тепер лежить порох поета).     Після 1922 року Валері більше не писав значних поетичних творів, але його репутація видатного письменника не піддавалася сумніву. У 1922 році, після смерті Лебе, Валері, раніше схильний до усамітнення, стає яскравою фігурою життя. Надзвичайна ерудиція, вишукані манери та сліпучий дар полеміста сприяли зростанню його популярності, причому він тримався з однаковою невимушеністю як серед відомих зарубіжних письменників та науковців, так і серед генералів чи державних діячів. Він їздив з лекціями по всій Європі і вимовляв промови з приводу різних подій. 
    У 1925 році Валері був обраний до Французької Академії, в 1933 році - призначений керівником Середземноморського університетського центру в Ніцці, а в 1937 став професором поезії (посада була створена спеціально для нього) в Колеж-де-Франс. 
    Під час Другої світової війни Валері зняли з кількох з цих посад через його відмову співпрацювати з режимом Віші. Але Валері всі ці тяжкі роки продовжував працювати і публікуватися, залишаючись помітною фігурою у французькому культурному житті. 
    Валері помер у Парижі 20 липня 1945 року. Він був похований на цвинтарі в його рідному Сеті, про який йдеться у знаменитому вірші le Cimetière marin («Морський цвинтар»). 
Література: 
Валері П. Поезії / Поль Валері ; пер. з фр. М. Москаленко. - Київ : Юніверс, 2005. - 248 с. 
Валантен Ж.-М. Поль Валері та європейська традиція «Комерції духу» // Дух і літера . –  2004. – № 13/14. – С. 236-252
* Степула Н. Поль Валері // Говорить радіо «Свобода». В ефірі - Каламар» / Н. І. Степула. – Львів : [б. в.], 1999. – С. 273-275.

Северин Гощинський (1801-1876) - польський громадський діяч, революціонер-письменник і поет-романтик

    Народився Северин Гощинський 4 листопада 1801 року в м. Іллінці (нині смт Вінницької обл.). Дитячі роки провів у с. Семашки біля Славути і у м.Новокостянтинові Волинської губернії (тепер Хмельницька обл.). Батько його, збіднілий шляхтич, обтяжений багатодітною родиною, не міг дати синові систематичної освіти. Северин навчався у Вінницькій гімназії (1814-1815 рр.), в Умані у василіанській школі, яку через нестатки не закінчив, (за матеріалами: 
Uahistory, Khmelnytsky.at.ua, Biographiya). 
    У 1820 році він переїздить до Варшави, де вступив до таємної Спілки вільних поляків - братів. 1821 року Гощинський повертається в Україну, шляхами якої подорожує. Поділля і Волинь особливо приваблює його. Тут він збирає народні пісні, епос, вивчає історію і побут населення. 
    У 1828 році Северин Гощинський видав поему «Канівський замок». В центрі твору - один з епізодів 1768 року - повстання в м. Каневі під керівництвом Бондаренка (Швачки), яке закінчилось зруйнуванням замку. До поеми автор додав передмову, яка є ніби короткою історією Коліївщини. В ній детально розповідається про хід повстання (в такій же послідовності, до речі, як це зроблено в «Гайдамаках» Тараса Шевченка). 
    Проте, на відміну від Шевченкових «Гайдамаків», Коліївщина в Гощинського має суто
локальний характер і якихось ширших перспектив повстання Небаба не бачить. Своїм твором Северин Гощинський стверджує:
«країна не може бути вільною, якщо в ній панує насильство і гніт»
    В той же час з'являється цілий ряд революційно-патріотичних творів Гощинського «Бенкет помсти», «Корабель свободи», «Молитва вільного» та ін. 
    В роки повстання 1830-31 рр. Северин Гощинський взяв у ньому активну участь. Після його поразки змушений був оселитись в Галичині. Тут він знову повністю віддається конспіратівній діяльності, стає одним з організаторів «Товариства польського народу», сприяє активізації літературного життя в Галичині: поема «Собутка», «Вечір напередодні Івана Купайла», літературно-критична стаття «Нова епоха польської поезії» тощо. 
    Та загроза арешту змушує його у 1838 році емігрувати до Франції. Туга за втраченою батьківщиною стала однією з ознак характеру романтичної генерації вигнанців. В цей час виходять два томи його віршів «Три струни» (1839-1840) і поема в прозі «Король руїн» (1842). 
    Рятуючи С. Гощинського від духовної кризи і злиднів, друзі допомагають йому повернутись у 1872 році до Львова, де у 1876 році завершив свій життєвий шлях. 
    Таким чином, у центрі творчості С. Гощинського лежала українська тема, яка започаткувала і продовжила демократичні традиції висвітлення історії та культури України в польській літературі. 
Література: 
* Гощинський С. Канівський замок : повість /  Северин Гощинський. - Київ : Український центр духовної культури, 2000. - 84 с. 
* Білоцерківський В. Поема «Канівський замок» Северина Гощинського. До 175-ї річниці видання [поеми] // Київська старовина. -  2004. - № 6. - C. 67-73. 
* Колесник В. Відомі поляки в історії Вінниччини: біограф. словн. - Вінниця : Розвиток, 2007. - С. 123-127. 
* Крементуло В. Коліївщина у творчості польських романтиків «української школи»: М. Чайковського («Вернигора»), С.Гощинського («Канівський замок») і «Гайдамаки» Т. Шевченка  / В. Крементуло // Історія в середніх і вищих навчальних закладах України. - 2006. - N5/6. - С. 48-56. 
* Мельник В. Зодчий «Канівського замку» : один із найяскравіших творів про Гайдамаччину написав польський повстанець Северин Гощинський / В. Мельник // Україна молода. - 2008. - 10 січня. - С. 13.
* Польські романтики «української школи»: Антоній Мальчевський, Северин Гощинський, Юзеф-Богдан Залеський = Polscy romantycy «szkoly ukrainskiej» / голов. ред. і упоряд. Ростислав Радишевський ; [редкол.: О.Г. Астаф'єв та ін.]. - Київ : Леся, 2009. - 537 с.