пʼятниця, 27 травня 2022 р.

Віртуальна книжкова виставка «Казки від європейських письменників»

    Мабуть не існує дитини, яка не любила б казки. Читати дитині улюблені книги – це найкращий спосіб прищепити любов до літератури. Казки вчать дітей бути добрими та чуйними, справедливими та сміливими, відповідальними й чесними. «Кожна людина колись стане настільки дорослою, що знову почне читати казки», –  казав англійський письменник Клайв С. Льюїс. І це правда. Адже дитяча література – не лише для дітей і час від часу нам усім варто перечитувати її. До Всесвітнього дня дитини ділимося з вами підбіркою книг «Казки від європейських  письменників».

Вайльд О. Хлопчик-зірка та інші казки  / Оскар Вайльд ; пер. з англ. Ілька Корунця. - Київ : Знання, 2016. - 207 с.

    До збірки увійшли твори, які вводять читача в чарівний світ, де все – вигадка і все — правда. Письменник звертається до вічних цінностей  любові, дружби, співчуття, жертовності заради щастя ближніх, людських почуттів та взаємин. Завдяки казковій формі, поетичності оповіді, мальов­ничості описів, метафоричності складні філософські питан­ня набувають проникливого і виразного звучання. Наведені твори викликають у читача почуття благоговіння перед красою життя, благородних вчинків, високих якостей людської душі і щирий протест проти несправедливостей світу.  

Гауф В. Карлик Ніс та інші казки / Вільгельм Гауф. - Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2018. - 64 с.

    Перед вами повнокольорова збірка добре відомих і цікавих казок для дошкільнят та діточок молодшого шкільного віку. Чудові малюнки, що супроводжують тексти казочок, обов'язково сподобаються дітям. Малята, без сумніву, захочуть почути улюблену казочку знову і знову, а ті, що вже навчилися читати самостійно, отримають можливість закріпити і удосконалити свої навички. 

Жилінскайте В. Робот і метелик : казки-оповід. / пер. з лит. О.Градаускенє; худож. А.Василенко. - Київ : Веселка, 1983. - 143 с.

    У книжці ви знайдете історію про коника, який програв змагання, але одержав перемогу в іншому; про хлопчика, який нарюмсав стільки, що ледь не втопився; про країну, де королем обирали найдурнішого з мешканців; про песика, який не знайшов друга на землі, але знайшов на місяці; про морську зірку, що позаздрила небесній. І багато інших. 

 

Казки письменників Західної Європи / [Р. Е. Распе та ін. ; голов. ред. Н. Заблоцька]. - Київ : Генеза, 2017. - 301 с.  

    До збірки казок західноєвропейських письменників, укладеної згідно зі шкільною програмою, увійшли твори для читання на вибір та позакласного читання. Запропоновані тексти сприятимуть формуванню в учнів уявлення про творчість німецьких, англійських та скандинавських письменників, які працювали в жанрі літературної казки, а також інтересу до книжки як феномену культури.  

Кіплінг Р. Книга джунглів / Редьярд Кіплінг ; пер. з англ. Д. Щербини. - Київ: Nebo BookLab Publishing, 2019. - 240 с.  

    Один з найвизначніших творів англійського письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури Редьярда Кіплінґа, який був уперше опублікований у 1894 році. Збірка розповідей про «людське дитинча» Мауглі та його друзів полонила серця мільйонів читачів на всіх континентах, наразі перекладена десятками мов та налічує близько 20 екранізацій. Мауглі, Балу, Багіра та Шер-Хан оживають на сторінках книги Бібліотеки пригод завдяки неймовірним ілюстраціям Квентіна Ґребана. Історія перетворюється на дивовижний фільм, що з першої сторінки запрошує читача у світ, де панують свої правила та закони, у неповторний світ джунглів!

Ліндгрен А. Малий та Карлсон, що живе на даху / Астрід Ліндгрен ; пер. зі швед. О. Сенюк ; худож. А. Джанік'ян. - Київ : Рідна мова : Махаон-Україна, 2016. - 412 c.

    Найвідоміша фраза з повісті про дивакуватого чоловічка Карлсона звучить так: «У місті Стокгольмі». Ви запитаєте чому вона найвідоміша? Та тому, що саме з цих слів розпочинається дивовижна історія про справжню дружбу хлопчика на ім’я Малюк з чудернацьким створінням, що має на спині самий справжнісінький моторчик з пропелером та вміє літати. Товаришують вони вже досить давно, адже перша історія про Карлсона, що живе на даху, була написана ще в п’ятдесятих роках минулого століття. З тих пір розповідь пройшла через декілька поколінь, але й до цього часу продовжує радувати дітлахів своєю цікавістю.

Льюїс К. С. Хроніки Нарнії / Клайв Стейплз Льюїс ; [пер. з англ. В. Шовкун, І. Ільїн, О. Кальніченко]. - Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. - 912 с.

Найулюбленіша книжка читачів кількох поколінь, у якій письменник та філософ Клайв Стейплз Льюїс гармонійно поєднав героїв давніх англійських казок, античних міфів і легенд, християнські ідеї добра, прощення та милосердя із захопливою, барвистою, чарівною фантазією про величезний світ. 

Родарі Д. Джельсоміно в Країні брехунів : казк. повість / пер. з італ. Ю. Григоренко. - Київ: Book Chef, 2021. - 144 с.

    До країни, де за наказом короля все навпаки та заборонено казати правду, потрапляє Джельсоміно  хлопчик, наділений надзвичайно сильним голосом,  який завдяки друзям долає свавілля та сприяє перемозі щирості. У цій казці Джанні Родарі демонструє своє неймовірне вміння з критичного погляду досліджувати дійсність і стан суспільства, жваво, весело й у витонченім стилі наближаючись до фантастичного всесвіту, підвалинами якого є альтруїзм, щедрість і дружба. Симпатичний і голосистий Джельсоміно заохочує нас із оптимізмом дивитись у майбутнє. 

Сент-Екзюпері А. Маленький Принц / Антуан де Сент-Екзюпері ; [пер. з фр. П. Таращук]. - Харків: Фоліо, 2020. - 160 с.

    Твори відомого французького письменника, поета, професійного льотчика Антуана де Сент-Екзюпері раз у раз привертають увагу сучасного читача.  «Маленький Принц» (1943)  найвідоміший його твір  став підсумком життєвого досвіду письменника. Ця мудра і людяна казка-притча просто і проникливо розповідає про найважливіше  про дружбу і любов, про красу і нетерпимість до зла. Читаючи її, почуваєшся дитиною і починаєш дивитися на навколишній світ зовсім іншими очима. «Усі ми родом з дитинства»,  нагадує Сент-Екзюпері, знайомлячи читачів з Маленьким Принцом  найзагадковішим і найзворушливішим героєм світової літератури.

Треверс П. Л. Мері Поппінс / Памела Ліндон Треверс.  -  Харків: Septima, 2015. - 288 с.

    Якось, коли повіяв східний вітер, на порозі будинку Бенксів з’явилася нова няня. Це була неперевершена Мері Поппінс. Вона вміла їздити вгору поруччям сходів, у її килимовій торбинці ховалося все, що завгодно, навіть розкладне ліжко. А головне, вона відкрила своїм вихованцям Джейн і Майклові світ чудес, де картини вуличного художника оживають, корова танцює та розмовляє з королем, а на Різдво можна зустріти в крамниці зоряну дівчинку.

четвер, 26 травня 2022 р.

Макс Брод (1884-1968) - німецькомовний чеський письменник єврейського походження, композитор та журналіст

    Макс Брод народився
у Празі 27 травня 1884 р. Батько, Адольф Брод, був директором банку, мати, Фанні Брод, уроджена Розенфельд, походила з північної Богемії. У Брода були брат і сестра: Отто (1988-1944) був службовцем банку, водночас видатний піаніст, Софі (1892-1963). Макс Брод вивчав право у німецькому університеті Праги та захистився у 1907 році, (за матеріалами: Рeoples, M.readly, Kafka). 
    У 1902 році познайомився і подружився з Францом Кафкою, пізніше став його душоприказником і публікатором його творів, написав біографію Кафки та кілька книг про нього, монографію про німецькомовну літературу Праги. Виключно завдяки Максу Броду було вперше опубліковано твори Франца Кафки, на знищенні яких той наполягав у своєму заповіті. Був знайомий з Альбертом Ейнштейном. 
    До 1924 року він був чиновником дирекції пошти Праги, після чого літературним та мистецтвознавчим критиком.      
    У 1939 році разом із дружиною переїхав до Палестини. Писав для театру Габіма. Автор кількох романів та збірок новел, драматург. Пропагандист творчості Верфеля, швейцарського письменника Роберта Вальзера, Гашека, Яначека (про якого написав книгу). Полемізував із Карлом Краусом, його власне трактування творчості Кафки заперечував Вальтер Беньямін. Автор біографії Гейне. 
    Як музикознавець та музичний критик багато займався Малером, у тому числі автор статті «Єврейські мелодії Густава Малера» та брошури «Густав Малер. Приклад німецько-єврейського симбіозу». Брід був також великим шанувальником Л. Яначека. На прохання композитора переклав лібрето чотирьох його останніх опер німецькою мовою, ще за життя Яначека
написав його невелику біографію. У Палестині видав книгу «Музика Ізраїлю
» (1951), яка описує початковий етап становлення ізраїльської музики, а також «демонструє єврейські елементи в музиці Мендельсона та Малера»
    Макс Брод помер 20 грудня 1968 року у Тель Авіві
    Брод був автором експресіоністських романів «Шлях Тихо Браге до Бога» (1916) та «Великий ризик» (1919), драм «Королева Естер» (1917), «Лорд Байрон виходить із моди» (1929). Ідеєю релігійного місіонерства пройняті романи «Єврейки» (1911), «Реубені, князь юдейський» (1925) та ін. В автобіографічному романі «Заколотні серця» (1957), автобіографії «Бойове життя» (1960), а також у збірниках «Зоряне небо Праги. Музика та театр. Спогади про театр 20-х рр.» (1966), «Про красу потворних картин. Путівник для романтиків нашого часу» (1913, 1967) зображено літературне, театральне та музичне життя Австрії, Німеччини та Чехословаччини 1-ї третини 20 ст. Брід був другом Ф. Кафки, хранителем його рукописів, видав його твори (1935), листи (1958), написав монографію про нього (1966). 
Література: 
1. Kayser W. Max Brod. Hamburg: Hans Christians, 1972.
2. Dorn A.M. Leiden als Gottesproblem: eine Untersuchung zum Werk von Max Brod. Freiburg im Breisgau: Herder, 1981.
3. Wessling B.W. Max Brod: Ein Portrait zum 100. Geburtstag. Gerlingen: Bleicher, 1984.
4. Max Brod 1884-1984. Untersuchungen zu Max Brods literarischen und philosophischen Schriften/ Margarita Pazi (Hrsg.). Frankfurt/Main: Peter Lang, 1987.
5. Bärsch C.-E. Max Brod im Kampf um das Judentum: zum Leben und Werk eines deutsch-jüdischen Dichters aus Prag. Wien: Passagen Verlag, 1992.
6. Doležal P. Tomáš G. Masaryk, Max Brod und das Prager Tageblatt (1918-1938): deutsch-tschechische Annäherung als publizistische Aufgabe.Frankfurt/Main: P. Lang, 2004.

Вітезслав Незвал (1900-1958) - чеський поет, прозаїк і перекладач

    Вітезслав Незвал народився 26 травня 1900 року в селі Біскупки на Моравії в родині сільського вчителя. У 1903 році родина переїхала до села Шеміковіце, про яке поет часто згадував у своїх працях (напр. «З мого життя»), (за матеріалами: Рersons-info, UkrlibC-cafe).  
    У 1911 році він вступив до гімназії у місті Тршебічі, навчання у якій завершив у 1919 році. Під час Першої світової війни потрапив до лав австро-угорської армії, але через хворобу вже за рік отримав звільнення. 
Після війни Незвал вступив до Брненського університету на юридичний факультет. Провчившись семестр у місті Брно, перевівся на філософський факультет Карлового університету в Празі. 
    У 1922 році вступив до угрупування «Деветсил», прихильниками якого розроблялася програма пролетарського мистецтва. У 1923 році Незвал разом з К. Тейге «винайшли» поетизм, який в історію літератури увійшов як найвпливовіша чеська авангардистська течія. 
    У 1924-1925 роках працював секретарем редакції наукового словника Томаша Гарика Масарика. 
    У сезоні 1928-1929 років працював драматургом Звільненого театру, де познайомився зі своєю майбутньою дружиною Франтішкою Ржеповою. 
    Незвал часто подорожував, бував у Франції, Монако, Італії та СРСР. Найважливішою була його перша подорож до Франції 1933 року, під час якої письменник познайомився з А. Бретоном та іншими французькими сюрреалістами. Уже в березні 1934 року Незвал заснував угрупування чеських сюрреалістів у Празі і уклав маніфест «Сюрреалізм в ЧСР». 
    У 1938 році з політичних міркувань Незвал відійшов від сюрреалізму. Також у тому ж році було розпущено і саме угрупування. Роки окупації Чехословаччини під час Другої світової війни поет провів у Празі, не скориставшись наданою йому можливістю емігрувати. Після війни творчість цього періоду визначалася стилем будівничої поезії і була намаганням автора знайти самого себе у соціалістичному реалізмі. 
    У 1948 році Незвал одружився з Франтішкою Ржеповою, з якою прожив до самої смерті. 
    У 1956 році на ІІ з'їзді Спілки чехословацьких письменників він виступив з доповіддю «Про деякі проблеми сучасної поезії», в якій обґрунтував місце чеської літератури у світовому літературному процесі. 
    Помер Вітезслав Незвал 6 квітня 1958 року від серцевої недостатності, яку спричинило запалення легень. 
    До його ранніх творів належать поетичні збірки «Міст» (1922), «Дивовижний чарівник» (1922), «Едісон» (1927). За збірку «З богом і хустку» (1934) він отримує Державну премію, яку віддає у фонд комітету емігрантів-антифашистів. Незадовго до війни публікує цикл «52 гіркі балади» під псевдонімом «Вічний студент Роберт Давид» (1938). Видає книги віршів «Мати Надії» (1938) та «П'ять хвилин за містом» (1940). У повоєнні роки створив поему «Пісня світу», яка в 1953 р. була удостоєна Золотої медалі Всесвітньої Ради світу і перекладена багатьма мовами. Його перу належать збірки «Крила» (1952), «Волошки і міста» (1956). Останній закінчений твір - драматична поема «Сьогодні ще зайде сонце над Атлантидою» (1956). Посмертно видано його книги «Незакінчене» та «З мого життя»
Література: 
1. Незвал Вітезлав. Чеська пісня / Вітезсла Незвал // Зарубіжна література : хрестоматія для 11 кл. згідно з новими учбовими прогр. / упоряд. В. М. Скрипник. - Донецьк : БАО, 2000. - С. 426-430.
2. Забіяка І. В. Образи сучасників у ранній ліриці Вітезслава Незвала та Ярослава Сайферта / І. В. Забіяка // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. Пам’яті академіка Леоніда Булаховського. - 2012. - Вип. 18. - С. 225-230. 
3. Кеба О. В. Модернізм у зарубіжній поезії другої половини XIX - XX ст. : навч. посіб. / О. В. Кеба, П. Л. Шулик. - Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2011. - 207 c.  
4. Левицький В. Змовники весни; Гобелени Михайла Біласа; «Пропала грамота; Легенда про дзеркало; Вузлики на пам'ять Вітєзслава Незвала...»; «Канцона прозорих набережних» // Сві-й-танок : студентський літературний альманах / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т філології ; редкол.: А.О. Ткаченко, О.Г. Астаф'єв, Л.В. Грицик [та ін.]. – Київ, 2008. – Вип. 4. – С. 103-108. 
5. Науменко Н. В. Поетичний твір як форма буття реалій. [Порівняльний аналіз ліричної поезії Вітезслава Незвала та Івана Драча] / Н. В. Науменко // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. Пам’яті академіка Леоніда Булаховського. - 2010. - Вип. 12. - С. 305-310. 
6. Незвал Вітезслав // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2006. - Т. 2 : Л - Я. - С. 253.

середа, 25 травня 2022 р.

Едуард Булвер-Літтон (1803-1873) - англійський письменник-романіст та політичний діяч

    Едвард Булвер Літтон н
ародився 25 травня 1803 року у Лондоні в дворянській сім’ї з давніми родовими традиціями. У 1867 р. отримав титул лорда. Першу свою книгу, поему «Ізмаїл» («Ismasl», 1820), створив у байронічному дусі «світової скорботи». Навчаючись у Кембриджі, студіював античну літературу, філософію - від Платона до Д. Юма та І. Канта, захоплювався творчістю Й.В. Гете і Й.Ф. К. Шиллера, в 1852 р. опублікував власні переклади творів останнього
, (за матеріалами: ZarlitKnigogidFacecollection).  
    З юнацьких літ, наполегливо долаючи свої фізичні вади та внутрішні комплекси, намагався стати «досконалим джентльменом». Булвер-Літтон був надзвичайно честолюбним, завжди прагнув до успіху, що відчутно і в його творчості
    У книзі нарисів «Студент» («The Student», 1835) письменник підкреслював: «Поміж
письменником і його творами так багато схожості, що майже будь-який твір автора перетворюється в його автобіографію». Романи Булвер-Літтона, починаючи з «Фолкленда» («Falkland», 1827) і закінчуючи останньою його книгою «Кенелм Чіллінґлі» (1873), як правило, були надзвичайно популярними, лише трохи поступаючись у цьому плані книгам Ч. Діккенса і переважаючи славою твори В. Теккерея. Починаючи з 30-х років, письменник став одночасно активним журналістом, редактором «Нью Манслі Меґезін» («The New Monthly Magazine») і членом парламенту, відомим оратором, борцем за ліберальні реформи. 
    Але успіхи чергувалися з невдачами: Булвер-Літтон розлучився з дружиною, в 1841 р. його не переобрали в парламент. Письменник прислухався до критики і намагався внести корективи у свою творчість, урізноманітнивши її діапазон. 
    Разом із режисером та актором Макріді йому пощастило завоювати театральну аудиторію своїми мелодрамами «Леді з Ліона» («The Lady of Lyons», 1838), «Морський капітан»(«Тhe Sea Captain», 1839) та ін. У 40-50-х pp. продовжують регулярно виходити його романи, написані в найрізноманітніших жанрах: містичному («Заноні» - «Zanoni», 1842), історичному («Останній барон - «The Last of the Barons», 1843), сімейної хроніки («Кекстони» - «The Caxtons», 1850) та ін. 
    У 50-х pp. Булвер-Літтон повернувся в політику і вже як консерватор став на деякий час (1858- 1859) міністром у справах колоній, прихильником зміцнення Британської імперії. За організацію допомоги переселенцям в Австралію два австралійські міста були названі Літтон на честь міністра-письменника. 
    Незадовго до смерті він освоїв новий для себе жанр роману-утопії у книзі «Прийдешня раса» («The Coming Race», 1871), яка частково випереджувала «Погляд назад» Е. Белламі. Роман «Парижани» («The Parisians», 1873) відобразив давню зацікавленість письменника французьким революційним рухом і цілковите неприйняття ним ідей соціалізму. 
    Помер Едвард Булвер Літтон 18 січня 1873 року в англійському містечку Торкі. 
Література: 
1. Булвер-Літтон. Е. Несамовитий дім / Бульвер (лорд) ; пер. Б. Полянич. - 2. вид. - [б. м.] : [б.в.], Б. р... - 64 с. 
2. Булвер-Літгон Едуард Джордж // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2005. - Т. 1 : А - К. - С. 201.  

Генріх Ріккерт (1863-1936) - німецький філософ, один з основоположників баденської школи неокантіанства

    Генріх Ріккерт народився 25 травня 1863 року у Прусській провінції Данциг (нині Гданськ, Польща) у родині політика Генріха Ріккерта та його дружини Аннет, уродженої Стоддарт. Навчався у берлінському ліцеї. У 1884-1885 Ріккерт відвідував у Берлінському університеті лекції Германа Грімма та Еміля Дюбуа-Реймона. Філософію вивчав у Страсбурзі (1885), де його керівником був Вільгельм Віндельбанд, (за матеріалами: РeoplelifeKnigogid, Biblioclub). 
    У 1886 році їздив до Цюріха, щоб послухати лекції Ріхарда Авенаріуса. В 1889 захистив дисертацію у Фрайбурзькому університеті, після чого став там приват-доцентом. 
    У 1894 році Ріккерт став екстраординарним, а в 1896 році ординарним професором Фрайбурзького університету, де працював до 1916 року. Студентом Ріккерта був Мартін Хайдеггер. Наступником Ріккерта на посаді завідувача кафедри філософії Фрайбурзького університету став Едмунд Гуссерль. У 1916 Ріккерт був запрошений в університет Гайдельберга як наступник свого першого вчителя Вільгельма Віндельбанда, де і
пропрацював до 1932 року, після чого пішов на пенсію. 
    Помер у м. Гайдельберґ 25 липня. 1936 року. У Гайдельберзі його лекції слухав Карл Ясперс, який, втім, збудував свою філософію на запереченні кантіанства. 
    Філософська позиція Ріккерта зазнала складної еволюції: спочатку він аналізував гносеологічні проблеми (предмет пізнання, класифікація наук), пізніше будував систему філософії як теорії цінностей, наприкінці життя прагнув обґрунтувати онтологію та метафізику. Ріккерт систематизував вчення неокантіанців, Вільгельма Віндельбанда. У своїх висновках спирався на Авенаріуса (позитивіст) та Карла Маркса. У Генріха Ріккерта є дві основні роботи: «Науки про природу і науку про культуру» (спочатку - невелика брошурка 1899 р., потім книга 1910 р.) і «Філософія історії» (1905). 
Література: 
1. Kulyk O. Chaos in Heinrich Rickert’s Philosophy // Грані. - 2019. - Т.22, № 8, C. 37-46. 
2. Решетник М.Д. Ріккерт (Rickert) Генріх // Історія філософії : cловник / КНУТШ, Філософський фак-т ; [редкол. : В.І. Ярошовець, О.В. Алєксандрова, Г.Є. Аляєв та ін.]. – Київ : Знання України, 2006. – C. 638-641. 
3. Риккерт Гайнріх // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. – Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. – С. 550.
4. Стельмах С.П. Ріккерт Гайнріх // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України.–  Київ : Наукова думка, 2012. – Т. 9 : Прил – С. – С. 222. 

вівторок, 24 травня 2022 р.

Віртуальна книжкова виставка «Твори британського романіста Артура Конан Дойля»

    Артур Конан Дойл (22.05.1859–07.07.1930 рр.) – знаменитий англійський письменник, працював у пригодницькому, гумористичному та науково-фантастичному жанрах. Затятий шанувальник спіритизму, автор понад семи десятків книг. Ім'я Артура Конан Дойла нерозривно пов'язане із найвідомішим персонажем його творів – Шерлоком Холмсом. Однак далеко не кожному відомо, що автор кілька разів нещадно розправлявся з геніальним детективом, знищував свої твори, бачачи у ньому конкурента. Життя письменника було сповнене пригодами і романтикою, він зробив безцінний внесок у літературу, написав безліч оповідань, повістей, романів. 

 
Дойл Артур Конан. Вампір із Сассексу/ Артур Конан Дойл ; [пер. з англ. Євгена Тарнавського]. - Харків : Фоліо, 2018. - 184 с. 
    «Вампір із Сассексу» — чергова історія про геніального сищика Шерлока Голмса, героя багатьох детективних повістей та оповідань англійського письменника Артура Конан Дойля (1859–1930). До детектива звертається містер Роберт Ферґюсон з проханням розібратися з моторошною історією — він підозрює свою дружину-перуанку в тому, що та... вампір. На власні очі він бачив, як молода жінка пила кров їхнього маленького сина. Насправді тут усе не так, як здається на перший погляд. І тільки Шерлок здатний розкрити цю справу... До книжки також увійшли оповідання «Пригода в елітній школі», «Друга пляма», «Морська угода» та інші.

Дойл Артур Конан. Долина страху : [повість] / Артур Конан Дойл ; [пер. з англ. Євгена Тарнавського]. - Харків : Фоліо, 2018. - 183 с. 
    «Долина страху» — детективна повість відомого англійського письменника Артура Конан Дойла (1859—1930), яка вийшла друком 1915 року. Шерлок Голмс отримує зашифрованого листа, в якому йдеться про підготовку нападу на містера Дугласа. Але вже за п’ять хвилин по тому у будинку на Бейкер-стрит з’являється інспектор Скотленд-Ярду з повідомленням, що містера Дугласа вбито у власному маєтку. Справа здається Голмсу цікавою, і він береться за її розслідування. Після обстеження місця злочину й опитування свідків він доходить висновку, що вбито зовсім не містера Дугласа, а того, хто хотів його вбити... Також до видання увійшла повість А. К. Дойла «Вельможний клієнт».

Дойл Артур Конан. Етюд у ясно-червоних кольорах / А. К. Дойл ; пер. з англ. М. Дмитренко ; худож. Н. Клочкова. - Київ : Країна мрій, 2015. - 141 с. 
    Знайомство головних героїв, і перше розслідування, свідком якого стає доктор Вотсон. Твір, де логіка Шерлока й хід його думок описано у найкращих кольорах. Ця повість — еталон класичного детективу. Тут є все: і покинутий будинок, і трупи, і кровавий напис на стіні, і отруєні пілюлі, і кохання, і помста, і суперечливі характери. Чи не єдиний твір про Холмса, де так докладно подано передісторію злочину і так шкода людину, яку й злочинцем назвати язик не повертається.    

Дойл Артур Конан. Загублений світ  ; Маракотова безодня ; Собака Баскервілів / А. К. Дойл ; пер. с англ. С. М. Клименко  . - Донецьк : БАО, 2006. - 446 с.  
    Хто в дитинстві не захоплювався творчістю Конан Дойла? Хто не мандрував до загубленого світу з професором Челендже-ром, не пірнав в океанську безодню, не спостерігав тамуючи подих за пригодами геніального детектива Шерлока Холмса? Читачам пропонується сучасний український переклад творів Артура Конан Дойла «Загублений світ», «Маракотова безодня» та «Собака Баскервілів». Приємно, що вітчизняні любителі пригодницької літератури мають нагоду ще раз насолодитися всесвітньо відомими творами. 

Дойл Артур Конан. Знак чотирьох : повість / Артур Конан Дойл ; пер. з англ. Миколи Дмитренка. - Київ : КМ-БУКС, 2017. - 166 с. 
    Молода жінка Мері Морстен звертається по допомогу до знаного сищика: з часу таємничого зникнення її батька вона щороку отримувала в подарунок по розкішній перлині, а тепер анонімний благодійник зажадав зустрічі. Жінка просить Холмса та доктора Вотсона супроводжувати її... Разом вони розкривають справу, пов’язану з неймовірними скарбами та жахливою зрадою, що сталася у далекій Індії.

 

Дойл Артур Конан. Його прощальний уклін / Артур Конан Дойл ; [пер. з англ. Євгена Тарнавського]. - Харків : Фоліо, 2018. - 153 с. 
    «Його прощальний уклін» — збірка детективних повістей англійського письменника Артура Конан Дойла (1859—1930). Серпень 1914 року, світ напередодні Першої світової війни. У своєму будинку на англійському узбережжі один з кращих німецьких шпигунів фон Борк чекає на свого агента. Ним виявляється Шерлок Голмс, який кілька років тому, на особисте прохання прем’єр-міністра Великої Британії, проник у шпигунську мережу і врешті-решт вивів на чисту воду німецького шпигуна. Також до видання увійшли повісті «Зниклий півзахисник», «Остаточне вирішення проблеми», «Пригода в порожньому будинку» та ін.
 

Дойл Артур Конан. Людина з Бейкер-стріт / А. К. Дойл ; пер. М. Дмитренка. - Київ : Дніпро, 2001. - 446 с. 

    До книги ввійшли твори, головний персонаж яких - славетний Шерлок Холмс. Видання допповнюють вибрані оповідання Артура Конан Дойла, взяті з різних збірок.
 
 

  
 

Дойл Артур Конан. Небезпечна робота : щоденник арктичних пригод / Артур Конан Дойл ; [пер. з англ. В. Зенгви] ; під ред., [передм.] Йона Лелленберга і Деніела Сташовера. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. - 413 с. 
    Щоденник сповнений описів фантастичної природи Арктики, китобійного ремесла та полювання, сирового моряцького побуту, шалених, авантюрних та ризикованих пригод, дотепних історій, роздумів про творче становлення. У книжці представлено два ранні та маловідомі оповідання автора «Капітан «Полярної зірки» та «Праворуч Чорного Пітера», а також статті про мореплавство, написані ним спеціально для британських та американських журналів. 

Дойл Артур Конан. Нотатки про Шерлока Холмса : оповідання / Артур Конан Дойл ; пер. з англ. Миколи Дмитренка ; іл. Наталії Клочкової. - Київ : Країна Мрій, 2015. - 299 с. 
    Неможливо не захопитися розумом, мужністю, шляхетністю легендарного героя Конан Дойла. Роздуми і логіка проникливого детектива просто вражають читача. Професія Холмса — знати те, чого не знають інші, як він сам каже про себе. І знову на Шерлока Холмса та його друга доктора Джона Вотсона чекають нерозгадані злочини, таємниці, інтриги й небезпечні розслідування.

 

Дойл Артур Конан. Повернення Шерлока Холмса : оповідання / Артур Конан Дойл ; пер. з англ. Миколи Дмитренка. - Київ : Класика, 2016. - 383 с.  
    Коли надмірна слава Шерлока Холмса почала набридати Конан Дойлу, він вирішив «убити» свого героя. Однак поява оповідання, в якому Холмс гине у сутичці з ватажком лондонського злочинного світу професором Моріарті, викликала загальне обурення читачів і навіть погрози на адресу автора. Відомо також, що в листі з Букенгемського палацу королева буцімто написала, що падіння у прірву - це лише хитромудрий задум детектива. Ось і довелося автору воскресити свого героя. 

Дойл Артур Конан. Скандал у Богемії : [оповідання] / Артур Конан Дойл ; [пер. з англ. Є. В.Тарнавського]. - Харків : Фоліо, 2018. - 215 с. 
    До сищика звертається король Богемії — його шантажує жінка на імя Ірен Адлер, з якою він колись мав стосунки, але потім розлучився. Тепер він хоче одружитися, але Ірен погрожує завадити весіллю, передавши родині нареченої компрометуючу фотографію, на якій вони зняті разом. Шерлок Голмс попри все має віднайти цю світлину… До видання також увійшли оповідання «Блідий вояк», «Постійний пацієнт», «Звіздочолий», «Шляхетний парубок» та інші.    
 
Дойл Артур Конан. Собака Баскервілів : [повість] / Артур Конан Дойл ; пер. з англ. М. Дмитренка. - Київ : Смаглюк, 2015. - 210 с. 
    Повість «Собака Баскервілів» — один із наймістичніших творів класика англійської пригодницької літератури, майстра детективного жанру Артура Конана Дойла (1859—1930). Тут і надприродні явища, і родовий замок, і підступне вбивство, і старовинна легенда про прокляття роду Баскервілів. Проте навіть найбільш таємничі й незбагненні загадки долає меткий і допитливий розум Шерлока Холмса. Повість не тільки захоплює читача, але й спонукає до спостережливості, викликає інтерес до життя та його таємниць. 

Дойл, Артур Конан. Спілка рудих та інші історії . Пригоди Шерлока Холмса. / Артур Конан Дойл ; пер. з англ. Миколи Іванова та Марії Головко. - Київ : Знання, 2016. - 191 с. 
    У пропонованій збірці представлені найпопулярніші оповідання Артура Конана Дойла (1859—1930) про Шерлока Холмса. Тут відомий детектив уперше матиме справу з жіночою інтуїцією, що зруйнує його найпродуманіші плани, одягне наручники на найзухвалішого лондонського злочинця, залишить за собою право не віддавати під суд винного в убивстві, безстрашно порине в боротьбу з могутньою світовою організацією, викриє меркантильний задум вітчима щодо своєї падчерки та з’ясує обставини зникнення чоловіка однієї милої жіночки. Його проникливий розум, приголомшливе логічне мислення та неймовірна спостережливість не перестають дивувати читача і розкриваються у цій збірці повною мірою.

понеділок, 23 травня 2022 р.

Марія Конопницька (1842-1910) - польська письменниця, поетеса, літературний критик

    Марія Конопницька народилася 23 травня 1842 року у містечку Сувалки теперішнього Бєлостоцького воєводства, у збіднілій шляхетській родині, її батько, Юзеф Васіловський, працював адвокатом у Генеральній прокуратурі. У 1849 р. родина Васіловських, у якій, крім Марії, було ще п'ятеро дітей, переїхала у містечко Каліша. У 1854 році померла мати - Схоластика Васіловська, і всі обов'язки з виховання та навчання дітей взяв на себе батько, (за матеріалами: 
Ukrlib, Javalibre, Culture.pl
    Початкову освіту Конопницька здобула вдома, потім з 1855 по 1856 pp. навчалася у Варшавському монастирському пансіоні, але через брак коштів не закінчила освіту. 
У 1862 році вийшла заміж за Ярослава Конопницького і жила в
маєтку чоловіка Бронув. Сім'я була причетна до повстання 1863; побоюючись переслідувань, Конопницькі виїхали до Німеччини. У Бронув повернулися в 1865 році після оголошення амністії. У 1872 році Конопницький був змушений продати Бронув і переїхати з дружиною і шістьма дітьми в невеликий фольварк Гусін. 
    У 1877 році Марія Конопницька переїхала з дітьми до Варшави. Заробляла приватними уроками та літературною працею. З 1890 довго жила за кордоном у зв'язку з хворобою однієї з дочок. У 1902 році з нагоди 25-річчя творчої діяльності отримала в дар від нації невеликий маєток у Жарновці поблизу Кросна в Галичині і там оселилася. 
    Померла 8 жовтня 1910 року у Львівському санаторії, де й похована. 
Творчість. 
    Дебютувала у пресі віршем «W zimowy poranek» («Зимовий ранок», 1870). У 1876 р. почала публікувати цикл віршів «W górach» («У горах») у газеті «Tygodnik Ilustrowany». Цикл приніс Конопницькій популярність, його високо оцінив Генрік Сенкевич. 
    Основна тема Конопницької творчості - життя сільської та міської бідноти, проповідь служіння народу - звучить вже в першій її книзі віршів «Поезія» (т. 1, 1881). На фольклорних мотивах та поетиці засновані вірші збірки «Поезія» (т. 2, 1883; т. 3, 1886). У поезії Конопницької 1890-х років. посилюються патріотичні мотиви та тема туги за батьківщиною. (збірки віршів «Поезія», т. 4, 1896; «Лінії та звуки», 1897). В епічній поемі «Pan Balcer w Brazylii» («Пан Бальцер у Бразилії», 1892-1906, повне видання 1910), що оповідає про долі польських селян-емігрантів, надала емігрантським поневірянням символічне значення мученицького шляху народу. До життя селянства, пізніше також міського пролетаріату, до історії польського національно-визвольного руху зверталася у своїй новелістиці. 
    Перші прозові досліди відносяться до 1882 року. Спочатку слідувала Болеславу Прусу, Генріку Сенкевичу, Елізі Ожешко. Перший збірник «Cztery nowele» («Чотири новели», 1888), за ним пішли збірки оповідань «Moi znajomi» («Мої знайомі», 1890), «Na drodze» («На дорозі», 1893), «Nowele» («Новели», 1897), «Ludzie i rzeczy» («Люди і речі», 1898), «Na normandzkim brzegu» («На Нормандському березі», 1904). У 1884-1887 редагувала журнал для жінок Świt. Користувалася псевдонімами: Jan Sawa, Marko, Jan Waręż. Писала твори для дітей, деякі з яких не втратили популярності й досі. У 1908 році написала патріотичний вірш «Клятва» (польськ. Rota), який швидко став популярним у Польщі; до 1918 року він було гімном польських скаутів і пізніше розглядався як можливий гімн Польщі. 
Література:  
1. Конопніцька М. Вибрані твори / М. Конопніцька. – Львів, 1954. – 296с. 
2. Конопницька М. Дим / М. Конопницька. – Харків ; Київ, 1930. – 15 с. 
3. Конопніцька М. Пан Бальцер у Бразілії. Новели / Марія Конопніцька ; пер. з польск. Валентин Струтинський. – Київ : Дніпро, 1974. – 424 с.  
4. Конопніцька М. Про карликів та сирітку Марисю. Казка. / М. Конопніцька. – 2-ге вид. – Львів, 1959. – 216 с. 
5. Конопніцька М. Хвалько Полупанок та музикант Сарабанда / пер. з польск. М. Пригари // Казки: збірник : для мол. шк. віку / ред. І. Г. Сидоренко. - Київ : Веселка, 1978.  
6. Співачки зорі провідної: Леся Українка, Марія Конопницька : вірші / пер. [та упоряд.] Я. Павлюк. - Київ: Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2002. - 179 c.    
7. Абліцов В. «Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті» - Київ: КИТ, 2007. - 436 с.  
8. Вєдіна В. П. Марія Конопніцька : нарис життя і творчості / Валерія Павлівна Вєдіна. - Київ: Дніпро, 1987. - 197 с.
9. Конопніцька (Konopnicka) Марія // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. - Париж-Нью-Йорк : Молоде життя, 1955-1995. - Т. 3. - С. 1107.
10. Кривенко М. Конопницька (Конопніцька) Марія // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького. - Львів : Літопис, 2010. - Т. 3. - С. 381, 382.