Великий комік Чарлі Чаплін

   Чарлі Чаплін (повне ім'я - Чарльз Спенсер Чаплін-молодший) народився 16 квітня 1889 року в британській столиці - Лондоні. Його батько - Чарльз Спенсер Чаплін-старший, естрадний актор, автор пісень, співак з шикарним баритоном, був популярний в Європі і Америці. Його мати - Ханна Чаплін (сценічний псевдонім - Лілі Герлі), естрадна актриса, яка виступала з піснями і танцями в самих різних театрах Європи. Працювала з відомими композиторами і авторами оперет (Гілберт, Саллівен), повідомляє Winners Academy.

   У віці 5 років (1894 рік) Чарлі Чаплін молодший вперше вийшов на сцену, замінивши в одному з мюзиклів свою маму, яка через проблеми з горлом втратила голос. Чарлі в той вечір зірвав овації глядачів.

Чарлі жив за лаштунками мюзик-холу, рідко був в школі і був практично неписьменним. Іноді він працював: продавцем газет, помічником лікаря, у друкарні, але ніде довго не затримувався.

   У 14 років Чарлі Чаплін отримав роботу в театрі і маленьку роль посильного в п'єсі «Шерлок Холмс». Так як він не вмів читати, то слова своєї ролі вчив за допомогою брата, який був грамотним. Потім він виступав у вар'єте, брав уроки гри на скрипці, багато читав, надолужуючи згаяне.

   У 1908 році Чарльзу Спенсеру вдалося спіймати удачу: він став актором театру Карно, який готував скетчі і пантоміми для мюзик-холів. Завдяки своєму таланту і харизми Чаплін дуже скоро став одним з кращих акторів театру.

   У 1910 році разом з трупою він виїхав на гастролі в США. Під час одного з виступів його

помітив кінопродюсер Мак Сеннет. Гра Чарлі сподобалася йому, і в 1912 році він запросив артиста в свою студію «Кістоун Філм». Це було поворотним моментом для актора.

   Прийшовши на студію Сеннета, Чарлі з підручного реквізиту спорудив образ, який зробить в майбутньому його знаменитим на весь світ - образ бродяги в котелку, з візиткою, паличкою і в черевиках з подовженим носом. У такому вигляді він з'явився перед метром. Образ сподобався продюсеру, але так як Чарлі був занадто молодий, то було вирішено приклеїти йому вусики. Маленький бродяжка відразу полюбився публіці. Успіх окрилив і приніс гроші.

   Бродяга Чарлі виявився дуже прибутковим образом. У 1914 році Чаплін отримував 150 доларів в тиждень, потім 150 тисяч, а в 1917 році в контракті актора зі студією «Фест Нейшнл Пикчерс» вже значилася сума 1 мільйон доларів.

Так в 28 років Чарлі Чаплін став найдорожчим американським актором німого кіно.

   У 1919 році Чаплін створив власну студію і став випускати короткометражні фільми. У 1921 році він зняв свій найвідоміший повнометражний фільм «Малюк» про пригоди жебрака бродяги і маленького підкидька.

   Комедійні епізоди поєднувалися в фільмі з ліричними, драматизм сюжету був жорсткою соціальною критикою. Фільм став етапним і для творчості Чапліна, і для всього німого кінематографа.

   Після зйомки свого першого фільму відомий актор і новоспечений режисер - Чарлі Чаплін, - відправився в турне по Європі.

   Славу Чапліну принесло німе кіно, і хоча звук з'явився у фільмах вже в 1927 році, Чарлі залишається вірним старій кінотехніці ще ціле десятиліття. Першою повністю звуковою картиною Чапліна став «Великий диктатор» - антигітлерівський фільм, знятий в 1940 році. Це був останній фільм, де використовувався образ бродяги-Чарлі.

   Чарлі Чаплін став володарем 3-х Почесних «Оскарів»: у 1929 році - за роботу над фільмом «Цирк», у 1972 році - за безцінний внесок у кінематограф, завдяки якому «кіно стало мистецтвом», у 1973 році - за кращий саундтрек до фільму «Вогні рампи».

   Список деяких інших нагород і премій, яких удостоївся Чарльз Спенсер Чаплін-молодший за своє життя: у 1941 році - фільм «Великий диктатор» став номінантом на премію «Оскар» відразу в 3-х номінаціях, у 1948 році - фільм «Месьє Верду» став номінантом на премію «Оскар», у 1972 році - на Венеціанському кінофестивалі премія «Золотий лев» за внесок у світовий кінематограф, у 1975 році - посвячений у лицарі королевою Єлизаветою II, у 1977 році - приз Британської Академії людині року.

   Чарлі Чаплін помер 25 грудня 1977 року. Його тіло було поховано спочатку на місцевому (недалеко від будинку актора) кладовищі швейцарського міста Веве. Потім його перепоховали в травні 1978 року на кладовищі Меруз в Корсо-Сюр-Веве. 

Література:  

* Авенариус Г. А. Чальз Спенсер Чаплин : очерк раннего периода творчества / Г. А. Авенариус ; [вступ. ст. Р. Юренева] ; [Акад. наук СССР, Ин-т истории искусств]. – Москва : АН СССР, 1959. – 266 с. 

* Дорош Є. Шість жінок і одне кохання [Чарлі Чаплін] / Євген Дорош // Пенсійний кур'єр. – 2019. – 12 квіт. (№ 15).  – С. 11. 

* Кукаркин А.В. Чарли Чаплин / А.В. Кукаркин. – 2-е изд. – Москва, 1988. – 287 с.

* Никитин Н. Чарли Чаплин: великий смешной / Н. Никитин // Личности. – 2008. – № 4 (14). – С. 4-23. 

* Робинсон Д. Чарли Чаплин: жизнь и творчество / Дэвид Робинсон. – Москва, 1990. – 669 с. 

* Сердюк М. Чарлі Чаплін / Марія Сердюк ; [іл. Є. Васильєва]. – Київ : Агенція "Іріо", 2018. – 143 с.   

* Чаплин Ч. Моя биография : пер. с англ. / Ч. Чаплин. – Ростов-на-Дону : Феникс ; Москва : Зевс, 1997.

* Фильмы Чаплина. Сценарии и записи по фильмам. – Москва, 1972. – 768 с.