Безредка Олександр Михайлович - французький мікробіолог, народжений в Одесі

   Відомий мікробіолог та імунолог Олександр Безредка народився 8 квітня 1870 року в Одесі в єврейській родині. Батько його - письменник, який публікувався під псевдонімом Е. Іш-Ноомі, повідомляє Оdessa-memory.

   Після закінчення гімназії майбутній вчений зі світовим ім'ям продовжив освіту на кафедрі природничих наук фізико-математичного факультету Новоросійського університету в Одесі, де захопився хімією і проводив свої перші наукові дослідження під керівництвом Н. Д. Зелінського. 

   За публікацію «Досвід історії розвитку стереохімічних поглядів» ректорат університету нагородив О. Безредка золотою медаллю. Закінчивши університет в 1892 році, О. М. Безредка спробував вступити на медичний факультет Київського, а пізніше Московського університету, але йому не вдалося цього зробити з причин, пов'язаних з його єврейським походженням. Тоді Безредка поїхав до Франції, де він без іспитів був зарахований на другий курс медичного факультету Сорбонни. 

   Одночасно він на добровільних засадах працював препаратором в одній з лабораторій Пастерівського інституту. Закінчивши університет в 1897 році, Безредка продовжив роботу в Інституті Пастера штатним асистентом лабораторії морфологічної мікробіології, якою завідував заступник директора Інституту І. І. Мечников.  

   У 1910 році О. М. Безредка став професором, а в 1916 році заступником директора цього інституту. Основні праці Безредки і його учнів присвячені проблемам імунітету.  

   У 1906 році вчений зайнявся вивченням проблеми анафілаксії, намагаючись знайти способи боротьби з анафілактичним шоком (авторство терміна також належить йому) за допомогою десенсибілізації організму. Запропонований ним метод, який зробив застосовувані сироватки більш безпечними в плані розвитку «сироваткової хвороби», вважається класичним і в світовій науковій літературі пов'язується з його ім'ям.  

   На підставі численних експериментальних досліджень О. М. Безредка висунув теорію «місцевого імунітету», згідно з якою в боротьбі організму з інфекцією ефективна роль належить виключно явищам місцевої захисної реакції окремих органів і тканин. Теоретичні основи цього вчення були піддані критиці, так як Безредка намагався ізолювати це явище від захисних реакцій цілісного тваринного організму. Однак відкриття і численні дослідження вченого в цій галузі лягли в основу ряду цінних методів профілактичної і лікувальної медицини (вакцинація по Безредку через рот проти черевного тифу, дизентерії, холери, сибірки, віспи; вакцинація через шкіру проти стрептококової і стафілококової інфекції; використання запропонованого ним препарату «антивірус» для лікування головним чином гнійних інфекцій). 

   Вчення О. М. Безредки знайшло практичне застосування в хірургії, дерматології, гінекології та офтальмології. Багато уваги О. М. Безредка приділяв мікробіології. Так, наприклад, він витратив кілька років на пошуки найбільш вдалого живильного середовища для вирощування туберкульозних бактерій; в результаті було отримано середовище, що дозволяє протягом трьох днів вирощувати потрібну культуру. Останні дослідження вченого були присвячені вивченню способів боротьби із злоякісними новоутвореннями. 

Помер О. М. Безредка 28 лютого 1940 року в Парижі. 

Література:  

* Абліцов В. Г. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті / В. Г. Абліцов. - Київ : КИТ, 2007. - 436 с. 

* Безредка А. М. (1870—1940) // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. - 1971. - № 4.  

* Нижник Т. П. Безредка Олександр Михайлович // Енциклопедія Сучасної України. - Т. 2.  - Київ, 2004. - С. 389. 

* Український Радянський Енциклопедичний Словник. - Т. 1. - Київ, 1966. - С. 160.