Спенсер Герберт - англійський філософ і соціолог

   Герберт Спенсер народився 27 квітня 1820 року в Дербі (графство Дербішир) в сім'ї вчителя. Герберт не відрізнявся міцним здоров'ям, тому батько вирішив не віддавати сина в школу і особисто зайнявся його вихованням і освітою. Хлопчик перейняв від батька і знання, і особисті якості: в автобіографічних нотатках філософ стверджував, що пунктуальності, самостійності, суворому слідуванню своїм принципам він навчився у батька, повідомляє 24smi.

   У 13 років батьки збиралися відправити його до дядька - той готовий був взяти на себе підготовку юнака до вступу в Кембридж. Однак Спенсер, скептично ставився до формальної освіти, не став вступати до університету.

   Восени 1837 року Герберт, влаштувавшись на посаду залізничного інженера, перебрався в

Лондон. Але вже через 3 роки він покинув столицю і повернувся додому. Там Спенсер спробував сили у вивченні математики, але, оскільки з точними науками у нього не складалося, швидко охолов до цієї затії. Зате в юнакові прокинувся інтерес до публіцистики. У радикальній газеті «Нонконформіст» він опублікував 12 статей на політичні та соціальні теми. У 1843 році вони вийшли окремою книжкою.

   У наступні роки Герберт жив між Лондоном і Бірмінгемом, пробуючи себе в самих різних сферах діяльності. Він писав п'єси, вірші та поеми, видавав власний журнал, працював інженером і архітектором. При цьому Герберт не припиняв навчатися, знайомився з роботами британських і німецьких мислителів і готувався видати власну книгу. 

   У 1853 р. він отримав спадок і зміг повністю присвятити себе заняттям
філософією і наукою. 

   У 1858 р. Спенсер склав план твору, що став головною працею його життя, «Системи синтетичної філософії», який повиннен був включати 10 томів. У серію також увійшли: «Принципи біології», «Принципи психології», «Принципи соціології», «Принципи етики». Найбільшу наукову цінність представляють його дослідження по соціології, в тому числі два інших його трактати: «Соціальна статика» і «Соціологічні дослідження», а також вісім томів містять систематизовані соціологічні дані - «Описова соціологія». 

   Спенсер - засновник «органічної школи» в соціології. Суспільство, з його точки зору, - це еволюціонуючий організм, подібний до живого організму. Серед інших робіт Спенсера - «Людина і держава», «Філософія і релігія», «Природа і реальність релігії», «Належні межі державної влади», «Освіта розумова, моральна і фізична», «Факти і коментарі», «Есе: наукові , політичні і філософські», «Дані етики», «Справедливість». У «Автобіографії» перед нами постає ультраіндівідуаліст за характером і походженням, людина, що відрізняється надзвичайною самодисципліною і працьовитістю, однак майже позбавлений почуття гумору і романтичних устремлінь.

   Помер Спенсер у Брайтоні 8 грудня 1903 року. 

Література: 

* Афонін Е. Спенсер Герберт / Едуард Афонін // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. – Київ: Парламентське видавництво, 2011. – С. 681.

* Демьяненко Н.В. Идея социального отбора Г. Спенсера в контексте современной глобализации // Личность. Культура. Общество : международный журнал социальных и гуманитарных наук / РАН; НАН Беларуси; НАН Украины. – Москва, 2012. – Т. 14, вып. 3 (73/74). – С. 227-232. 

* Демьяненко Н.В. Критика социализма в учении Г. Спенсера // Личность. Культура. Общество : международный журнал социальных и гуманитарных наук / РАН; НАН Беларуси; НАН Украины. – Москва, 2012. – Т. 14, вып. 2 (71/72). – С. 230-237.  

* Западно-европейская социология ХІХ века : О.Конт, Д.С.Миль, Г.Спенсер; Тексты / Под ред. В.И.Добренькова. – Москва : Международный Университет бизнеса и Управления, 1996. – 352с. 

* Решетник М.Д. Спенсер (Spencer) Герберт // Історія філософії : cловник / КНУТШ, Філософський фак-т ; [редкол. : В.І. Ярошовець, О.В. Алєксандрова, Г.Є. Аляєв та ін.]. – Київ : Знання України, 2006. – C. 642-644. 

* Тесцова О. О. Герберт Спенсер – основоположник реформаторської педагогіки [Електронний ресурс] / О. О. Тесцова // Педагогіка вищої та середньої школи. - 2013. - Вип. 39. - С. 337-341.