Едмунд Густав Альбрехт Гуссерль (нім. Edmund Gustav Albrecht Husserl) - німецький філософ, засновник феноменології.
Едмунд Гуссерль народився 8 квітня 1859 року в Просніце (Prossnitz), невеликому містечку в Австро-Угорщині (нині - Простейов, на території Чехії), в єврейській родині. Він був другою дитиною з чотирьох в родині кравця Адольфа Абрахама Гуссерля і його дружини, Юлії Гуссерль (уродженої Зелінгер), повідомляє Нusserliana.
У 1876 році вступив до Лейпцизького університету, де почав вивчати астрономію, математику, фізику і філософію, в 1878 році перейшов в Берлінський університет, де продовжив вивчати математику у Л. Кронекера і К. Вейерштрасса, а також філософію у Ф. Паульсена.
У 1881 році вивчає математику у Відні. 8 жовтня 1882 захистив у Віденському університеті у Лео Кенігсбергера дисертацію «До теорії варіаційного числення» і став займатися філософією у Франца Брентано.
У 1886 р. Гуссерль разом з нареченою приймають протестантське віросповідання, в 1887 р. оформляють шлюб, після чого Гуссерль влаштовується викладати в Галле-Віттенберзькому університеті. Його перші публікації були присвячені проблемам заснування математики ( «Філософія арифметики», 1891) і логіці («Логічні дослідження », I, 1900, II, 1901). «Логічні дослідження» стають першою книгою нового напряму філософії, відкритого Гуссерлем, - феноменологіі.
Починаючи з 1901 р. він зустрічає в Геттінгені і Мюнхені доброзичливу атмосферу і своїх
перших однодумців (Райнах, Шелер, Пфендер). Саме в цей період він публікує програмну статтю в «Логос» - «Філософія як строга наука» (1911) і перший том «Ідей до чистої феноменології та феноменологічної філософії» (1913).
У 1916 р. він отримує кафедру у Фрайбурзі, яку до нього займав Ріккерт.Мартін Хайдеггер, найбільш здібний учень Гуссерля, редагує його «Лекції з феноменології внутрішньої свідомості часу» (1928). Потім послідовно виходять у світ «Формальна і трансцендентальна логіка» (1929), «Картезіанські роздуми» (по-французьки, 1931), «Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія» (1936).
Незважаючи на ворожість, якою оточив його нацистський режим, Гуссерль не емігрував. Він помер у Фрайбурзі в 1938 р. від плевриту. Його бельгійський учень Ван Бреда, побоюючись гітлерівського антисемітизму, перевіз в Лувен бібліотеку і невидані роботи Гуссерля. Розібранний архів Едмунда Гуссерля в Лувені налічує сорок тисяч невиданих листів (частково стенограми), які публікуються в повному зібранні творів - Гуссерліані.
Книги і роботи Едмунда Гуссерля перекладені на українську мову:
* Гуссерль Е. Криза європейського людства і філософія // Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. - Київ: Ваклер, 1996. - С. 61-94.
* Гуссерль Е. Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія. Вступ до феноменологічної філософії // Філософська думка. - 2002. - № 3. - С. 134-149.
* Гуссерль Е. Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки. - Київ: ППС-2002, 2009. - 356 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар