Ірландський поет і есеїст Шеймас Джастін Гіні

   Ірландський поет і есеїст Шеймас Джастін Гіні народився 13 квітня 1939 року в багатодітній родині фермера-католика в провінції Деррі Північної Ірландії. Там закінчив коледж, потім в 1935 р в Белфасті Королівський університет. Спочатку проживав в Дубліні, викладав в Оксфорді, з 1981 р. - професор поезії і риторики в Гарвардському університеті (США), повідомляє Nobeliat.

   Своїми вчителями в поезії Ш. Гіні вважає В. Б. Єйтса, Р. Фроста і Р. Лоуелла. Перша книга віршів Гіні «Одинадцять віршів» вийшла з друку в 1965 р. Наступного року друга - «Смерть натураліста» (1966), присвячена зображенню сільського життя, стала справжнім гімном природі Ірландії. Вона миттєво зникла з книжкових полиць. Успіх її критики пояснюють як достеменно виразом національної свідомості земляків, так і органічним відчуттям ірландської навколишнього середовища.

   Вихід поетичних книжок Гіні (а їх до 1994 року нараховувалося чотирнадцять) був

справжнім святом для шанувальників поезії. Найбільше враження викликала збірка поезій «Осягнення суті» (1991). в якій, як відзначали критики, «правдивий ліризм поєднується з глибиною етичної проблематики». У цій книзі сильно звучить тривога за ситуацію в Північній Ірландії. Не оминув цю проблематику і Нобелівський комітет, помітивши «цілеспрямоване заняття Гіні аналізом проблеми насильства на його батьківщині». Взагалі ж тема порушеної рівноваги - фізичного, морального, політичного - завжди була в центрі уваги Гіні. Недарма книга його лекцій, прочитаних в Оксфорді, називалася «Поезія-відшкодовувачка» (1995). В основі її - теза, що поезія наділена владою відновити душевну рівновагу, служити противагою всім темним, антилюдським елементам світу.

   Не менш відомий Гіні і як есеїст. Його книги «Добровільні переваги» (1980), «Влада мови» (1989) мали широкий розголос у світі. Гіні відомий і як викладач поезії і риторики. Професор Оксфорда Д. Фентон писав: «Не тільки книги Гіні, але і його лекції в американських і англійських університетах справляють незабутнє враження. У нього блискучий талант цілком захопити увагу як читачів так і слухачів, який пояснюється особистим магнетизмом».

   Цікаво також познайомитися з книгою Гіні «Турботи: обрана проза» (1980), де зібрана його проза, спогади, радіовиступи, рецензії та лекції. Саме в ній поза різноманітності жанрів ми спостерігаємо дивну цілісність, адже все, що він писав і говорив, пронизане, за словами самого Гіні, «пошуками відповіді на головні питання: як потрібно жити і писати поетові?»

   У 1995 р. Ш. Гіні відзначений Нобелівською премією «за літературу ліричної краси і етичної глибини, яка відкриває нам чудеса буднів і живе минуле». У своїй Нобелівській лекції він підкреслив, що є представником ірландської літератури, а також вказав на роль В. Б. Єйтса в її формуванні.

Шеймас Гіні помер на 75-му році життя 30 серпня 2013 року в Дубліні. 

Література: 

* Беттерсбі А. Нобелівський феномен в ірландській літературі: Шеймас Гіні / Айлін Беттерсбі  // Всесвіт. - 1997. - № 1. - с. 120–122. 

* Гіні Ш. Відкритий грунт : вибр. твори (1966-1996) / Шеймас Гіні ; з англ. пер. Олександр Мокровольський . - Київ : Юніверс, 2008. - 335 c.  

* Павлюк І. Успіх «непроклятого» поета [Шеймас Гіні] / Ігор Павлюк // Всесвіт. - 2016. - № 3-4. -  С. 173-177.

* Слапенін А.  Шеймас Гіні - той хто виконує поезію авторучкою : Нобелівська премія . Література. 1995. / А. Слапенін // Дніпро. - 2010. - N 9. -  С. 76-79.