Німецький архітектор, засновник стилю «Баугауз» - Вальтер Гропіус

   Вальтер Гропіус народився 18 травня 1883 року в Берліні. У виборі професії він пішов по стопах батька і брата діда. Вчитися спеціальності Гропіус почав в двадцять років, вступивши в мюнхенський училище, а після в Берлінську Вищу технічну школу. У 1907 році він отримує диплом архітектора. Його практична діяльність починається в бюро у заслуженого німецького архітектора Петера Беренса, повідомляє Аrchitime.

   Серед ранніх робіт Вальтера найбільш значущими вважаються взуттєва фабрика «Фагус» в місті Альфельд - 1911-1916 року і фабричний комплекс в місті Кельн - 1914 рік.

   Деякий час Гропіус працює дизайнером, займаючись проектуванням меблів, предметів побуту.

   Після закінчення Світової війни в 1918 році, Гропіус працює в якості керівника Художньої школи в німецькому місті Веймар. За час керування навчальним закладом він сильно змінив програму, додавши в неї важливі на той момент оновлення. Пізніше, в 1925 році школу переносять в місто Дессау. Саме художня школа, яка отримала назву Баугауз, є одним з найважливіших проектів Гропіуса, здійснених ним в 1925-1926 році.

   Будівля Баугауз поєднує в собі принципи конструктивізму і функціоналізму. Внутрішня і зовнішня будова школи прості: однотонні кольори, чіткі лінії, відсутність надмірностей і декору. Під керівництвом Гропіуса Баугауз стає художнім центром, затребуваним у всьому світі. Архітектор багато працює над тим, щоб зробити програму навчання зручною для творчих учнів, яким потрібна велика свобода дій. До 1928 року він перестає керувати школою і переїжджає в Берлін.

   У цей період Вальтер Гропіус зводить багато промислових будівель, житлових будинків для робітничого класу і магазинів.

   У той час в Німеччині процвітав нацизм, для якого був характерний неокласицизм. Архітектору був не до душі цей стиль, тому в 1934 році він їде з Німеччини - спочатку в Лондон, де створює свою компанію спільно з англійцем Максвеллом Фраєм, а через три роки - в США, де стає професором  архітектури в університеті Гарварда.

   Вальтер Гропіус вважав, що всі деталі в будівлі повинні відповідати своїм функціям, саме тому будівлям важливо бути якомога простішими і технологічними.

   Одними з найбільш значущих останніх робіт архітектора вважаються:

- Будинки університету в Багдаді - 1960 р .;

- Центр випускників Гарвардського університету - 1949-1950 рр .;

- Будівля посольства США в Афінах -1957-1961 рр.

   За своє життя архітектор випускає кілька теоретичних праць: «Аполлон в світі демократії», «Баухауз», «Тотальна архітектура» та ін.

   Помер Вальтер Гропіус 5 липня 1969 року у Бостоні. 

Література: 

* Гропиус В. Границы архитектуры / В. Гропиус; Пер. с нем. – Москва : Искусство, 1971. – 286с.  
* Гропиус В.Круг тотальной архитектуры = Scope of total architecture / Вальтер Гропиус ; [перевод с английского А. С. Пинскер]. - Москва : Ад Маргинем Пресс, 2017. - 207 с.   
* Великие архитекторы. В 68 т. Т. 24 : Вальтер Гропиус / авт. текста С. Тарханова. - Москва : Комсомольская правда : Директ-Медиа, 2015. - 72 с.  
* Самин Д.К. Вальтер Гропиус // Сто великих архитекторов / Д. К. Самин. - Москва : Вече, 2001. - С. 452-459.
* Чепелик О. «Ікона модернізму» – 80-та річниця спорудження Баухаузу в Дессау // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини. Київ: Інст. проблем сучасного мистецтва НАМ України, 2007. Вип.4. С. 371–385.