Томас Мур народився 28 травня 1779 в місті Дублін, Ірландія. З чотирнадцяти років юнак співпрацював з різними місцевими журналами. У віці дев'ятнадцяти років закінчив дублінський університет. У 1800 році вперше видав свої «Оди Анакреона», а через рік випустив збірник «Поеми покійного Томаса Маленького», (за матеріалами: Eng-poetry, Ruspekh, Peoples, Ukrcenter).
Мур досить швидко набув широкої популярності і отримав запрошення на посаду придворного поета, але за наполяганням друзів: ліберальних буржуа, відмовився. Потім поїхав реєстратором адміралтейства на Бермудські острови. На зворотному шляху відвідав Америку, майже святе місця для тодішніх лібералів.
У 1806 році поет видав збірку віршів, в яких відгукнувся вкрай несхвально про Америку. Зі Сполучених штатів Мур повернувся реакціонером. Через рік
вийшола друком перша збірка «ірландських мелодій», гаряче прийнятих романтиками. Потім були «Національні мотиви» і «Священні пісні», котрі здобули менший успіх.
У 1811 він одружився на ірландської актрисі Елізабет Дайк. Їх щасливий союз був затьмарений тим, що вони пережили всіх своїх дітей.
У 1815 році Мур почав найбільше свій твір «Лалла Рук»: «східний» роман з чотирма інтегрованими в нього поемами. «Місцевий колорит» тут надзвичайно умовний, але дуже яскравий. За багатством екзотики і трактуванням сюжету поема стоїть в одному ряду зі східними поемами Лорда Байрона, у якого Томас запозичив композиційні прийоми. «Лалла Рук» переведена на перську мову і користувалася популярністю як «велика національна епопея».
Мур писав і прозові твори: роман «Епікурець», «Історія Ірландії» та біографії Шерідана і Байрона. До цього часу Мур жив вже забезпеченим життям. Пенсія, яку виклопотали йому друзі, і літературні праці приносили хороший дохід, і Мур міг жити спокійно, не насилуючи талант у пошуках заробітку. У 1841-42 роках він видав повне зібрання творів у 10-ти томах.
Але поступово з роками сили стали залишати поета, а розумові здібності слабшати.
Загальний характер усієї творчості Мура в цілому позначився і на його мистецькі засоби. У його поезії немає напруженої дії, немає драматизму і пафосу боротьби, немає глибоких протиріч сил, що борються. Всі контрасти у поета згладжуються і примиряються, зло знічується. Витончене і естетське висувається на перший план. Нагромадження пишних метафор і епітетів робить його поезію штучною; правда, в кращих своїх піснях Мур звільняється від цих недоліків.
Томас Мур помер 25 лютого 1852 в Слопертон-котеджі графства Вілтшир.
Література:
* Мур Т. Избранное : пер. с англ. / Томас Мур ; , худож. А. Лепятский, худож. Б. Свешников. - Москва : Художественная литература, 1981. - 350 с.
* Мур. Т. Ирландские мелодии: стихотворения / Томас Мур. - Москва : Эксмо, 2005. - 384 с.
* Ирландские народные песни [Ноты] / сост. и пер. с англ. Н. Александровой. - Санкт-Петербург ; Москва ; Краснодар : Лань : Планета музыки, 2017. - 60 с.
* Горишная Л. В. Влияние любовной лирики Томаса Мура на раннюю поэзию Джорджа Байрона [Електронний ресурс] / Л. В. Горишная // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Сер. : Літературознавство. - 2010. - Вип. 3.2. - С. 46-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzl_2010_3
* Горишная Л. В. Джордж Байрон и Томас Мур. Литературные и личные отношения [Електронний ресурс] / Л. В. Горишная // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Сер. : Літературознавство. - 2009. - Вип. 3(1). - С. 3-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzl_2009_3(1)__
Немає коментарів:
Дописати коментар