Нікола Пуссен народився в 1594 в Нормандії, біля містечка Ле Анделі. Його батько, ветеран армії короля Генріха IV (1553-1610), дав синові непогану освіту. З дитинства Пуссен звернув на себе увагу своїми схильностями до малювання. У 18 років він їде до Парижа, щоб займатися живописом, (за матеріалами: Krugosvet, Citaty, Abc-people, 24smi).
В кінці 1623 р Пуссен виїхав до Венеції, а навесні наступного року практично на все життя оселився в Римі. Навчаючись живопису, Пуссен «нічим не нехтував» в своєму прагненні «осягнути розумну основу прекрасного», але особливо завзято займався анатомією, математикою і філософією (по духу йому були близькі римські стоїки: Сенека, Епік-тет, Аврелій).
Про особисте життя генія відомо не так багато. Його дружиною стала Анн-Марі - дочка французького кондитера Шарля Дюге, який переїхав у Рим. Родині Дюге Пуссен зобов'язаний одужанням: вони поставили на ноги хворого 35-річного художника, приютив його у своєму будинку.
Вінчання відбулося на початку осені 1630 року в римській базиліці Сан-Лоренцо-ін-Лучина.
У будинку дружини і тестя Нікола Пуссен залишився жити. Він став першим учителем брата дружини Гаспара Дюге.
Дітей в союзі з Анн-Марі не було, але, за збереженими свідченнями, подружжя жило в любові і взаєморозумінні.
У Римі Нікола не тільки надихнувся роботами геніїв, а й отримав бажані знання, проживши тут 20 років. Наступний період творчості - після повернення до Франції - короткий: в Парижі художник пробув 2 роки в статусі першого придворного. Але палацові інтриги, які влаштовувались колегами і підтримувані Анною Австрійською, змусили Пуссена в 1642-м повернутися в Рим, де йому протегував кардинал Барбаріні.
Особливостями творчості художника називають строге підпорядкування його робіт принципам раціоналізму, головного в класичному напрямку. Найбільше Пуссена надихали міфологічні, біблійні та історичні сюжети.
Слідуючи канонам античної живопису і захоплюючись мистецтвом Ренесансу, майстер уникав пафосу й зайвих деталей: кожен предмет на його полотнах на своєму місці і несе смислове навантаження. Пейзажі Пуссена випромінюють м'яке тепло і немов оповиті легким серпанком, побачити і сфотографувати який можна лише в Середземномор'ї.
Нікола Пуссен одним з перших використав в роботі локальне світло, зрозумівши його художню цінність. Надалі прийоми метра стали еталоном. Академія Франції запозичила їх при складанні зводу правил, характерних для
академізму.
У скрижалі світового живопису великий нормандець увійшов з творами «Смерть Германіка», «Царство Флори», «Чума в Азоті», «Парнас», «Святе сімейство на сходах». Для собору Святого Петра у Ватикані майстер написав полотно «Муки святого Еразма», яке поціновувачі творчості Пуссена вважають найкращим в його спадщині.
Для пізнього періоду характерні сюжети з літератури і міфології. Найвідоміші роботи - «Пейзаж з двома німфами», «Відпочинок на шляху до Єгипту» і «Чотири пори року».
У Луврі зберігаються картини пензля Пуссена «Вознесіння Богородиці», «Пейзаж з Діогеном», «Чудо св. Франциска Ксаверія» та інші, якими може пишатися будь-яка художня галерея світу. Для робіт метра характерні ідеальна точність малюнка і вивірена композиція з чітким поділом планів за допомогою кольору і форми.
Живописець помер восени 1665-го в Римі, який став другою батьківщиною. Нікола на рік пережив кохану дружину. Про спіткавше 71-річного Пуссена горе свідчить незавершена картина «Аполлон і Дафна», датована роком смерті дружини. Після її смерті він не доторкнувся до пензля.
Література:
* Великие художники. В 80 т. Т. 59 : Пуссен : [альбом живописи] / [авт. С. Королева]. - Киев : Комсомольская правда - 2011. - 48 с.
* Гликман А. С. Никола Пуссен : живопись, скульптура, графика / Александр Семенович Гликман. - Москва : Искусство, 1964. - 101 с.
* Золотов Ю.К. Пуссен / Ю.К. Золотов. – Москва, 1988. – 375с.
* Рисунки Пуссена в собрании Эрмитажа : каталог / Авт. вступ. ст. и сост.:Т.Д. Каменская. – Ленинград : Аврора, 1971. – 57, [39] с.
Немає коментарів:
Дописати коментар