Берта фон Зутнер (1843-1914) австрійська письменниця, діяч міжнародного руху миру

   Австрійська письменниця і пацифістка Берта Зутнер народилася 9 червня 1843 року в Празі в родині австрійського фельдмаршала графа Франса Йозефа Кінскі фон Шінік унд Теттау, який помер незадовго до народження дочки. Берта отримала аристократичну освіту, абсолютно володіла англійською, французькою та італійською мовами, була знайома з багатьма впливовими особами в Парижі, Відні, Венеції, (за матеріалами: Idea-news, Antimilitary, Krugosvet).

   Після невдалої спроби стати професійною співачкою Берта йде гувернанткою в будинок австрійського барона фон Зутнер у Відні. Через кілька років Берта одружується з одним з його синів - Артуром. Із-за того що шлюб був здійснений таємно від батьків, Берта і Артур їдуть в Росію, де на 9 років поселяються на Кавказі.

   1877 року починається війна між Росією і Туреччиною. Артур фон Зутнер дає свої репортажі з театру військових дій. Популярність чоловіка надихає взятися за перо і Берту. Подружжя в співавторстві публікують розповіді, статті та чотири романи.

   У 1885 р. Зутнери повертаються до Відня, де Берта в художніх творах продовжує відображати свої політичні і суспільні погляди. Основний мотив її творів - демократичний устрій суспільства, ідеї інтернаціоналізму і миру.

   У 1886-1887 рр. Зутнери живуть в Парижі, приділяють велику увагу діяльності Асоціації світу і міжнародного арбітражу, яка була утворена для мобілізації громадської підтримки Міжнародного суду, створеного задля мирного вирішення міжнародних конфліктів. Відгукуючись на нові ідеї, Берта Зутнер пише книгу «Епоха машин», де виступає з різкою критикою націоналізму і мілітаризму.

   1889 року виходить з друку перший роман Берти фон Зутнер «Геть зброю», який приносить письменниці всесвітнє визнання. Величезна популярність роману дозволяє Берті Зутнер встановити прямі контакти з багатьма європейськими групами борців за мир.

   У 1891 р. Берта Зутнер бере участь у Римському конгресі миролюбних сил, створює Австрійське товариство миру, а 1892 р. стає членом засновником Бернського бюро миру - організації, яка координує діяльність пацифістського руху в багатьох країнах Європи, і на протязі 20 років є віце-президентом цієї міжнародної структури.

   Після смерті чоловіка 1902 р. Б.Зутнер продовжує активну пацифістську діяльність, здійснює турне світу по США і Німеччині, сприяє створенню Комітету англо-німецької дружби.

У 1905 р. Берта фон Зуттнер отримує Нобелівську премію Миру «за зусилля, які сприяють досягненню миру в Європі». Після отримання Нобелівської премії Зутнер пише роман про проблеми світу і жіночого руху «Помисли людства».

   За безмежну відданість справі миру Берта Зутнер була удостоєна високого звання Почесного президента Міжнародного бюро миру в Берні.

   Відмовившись від операції з приводу злоякісної пухлини, Берта Зутнер померла 21 червня 1914 р. лише за півтора місяці до початку Першої світової війни. 

Література: 

* Атеменко О.  Генералісимус пацифістського руху / О. Атеменко // Дзеркало тижня. - 2010. - № 40. -  С. 15. 

* Зутнер (Suttner), Берта фон // Лауреаты Нобелевской премии : энциклопедия : пер. с англ. – Москва : Прогресс, 1992.