Франц Кафка (1883-1924) - один із найвизначніших німецькомовних письменників XX ст.

   Франц Кафка народився 3 липня 1883 року в Празі, яка тоді була австро-угорським містом, в єврейській родині. Найбільш близькою для нього виявилася німецька культура: він в 1789-1793 рр. навчався в німецькій початковій школі, всі твори писав німецькою мовою, хоча прекрасно володів чеськькою. Здобував освіту Франц і в гімназії, яку закінчив в 1901 р, а також на юридичному факультеті Празького Карлова університету, ставши за підсумками навчання доктором права, (за матеріалами: Wisdoms, 24smi, Stories-of-success).

   В університет його змусив вступити батько, нехтуючи яскраво вираженою схильністю сина до літератури. Вплив деспотичного батька, який все життя придушував волю Франца, на психіку і життя Кафки складно переоцінити. Він рано порвав з батьками, тому часто переїжджав з однієї квартири на іншу і матеріально потребував; все, що було пов'язано з батьком, родиною, пригнічувало його, змушувало відчувати почуття провини.

   У 1908 р. батько відправив його служити в страхове відомство, де на самих скромних посадах він пропрацював до 1922 р, за станом здоров'я завчасно пішовши на пенсію. Кафка ставився до роботи як до тяжкого хреста, ненавидів все, що було з нею пов'язано.

   Єдиною віддушиною, справою першорядної важливості для нього були літературні студії. Кафка писав потай від батьків, страшно переймаючись подвійним життям. Він навіть вирішив накласти на себе руки, коли батько хотів змусити його після служби працювати в крамниці. Батьки змінили гнів на милість тільки завдяки втручанню одного друга Франца - Макса Брода.

   Ця людина зіграла в біографії Кафки значиму роль: бачачи в своєму дивному другові одного справжнього літературного генія, допомагав йому публікувати твори, постійно підбадьорював. Як письменник Кафка дебютував в 1908 р, його два маленьких оповідання опублікував журнал «Гіперіон». Основна частина написаного ним була видана вже після смерті, що пояснюється цілою низкою чинників, серед яких були зайва самокритичність, невпевненість в собі, відсутність зв'язків з літературним середовищем.       Про Кафку, його оригінальну творчість було відомо лише вузькому колу професіоналів, проте, у 1915 році він отримав премію Фонтані, що вважалася однією з найбільш престижних премій Німеччини в галузі літератури.

   Одна з небагатьох, хто побачив у Кафці геніального літератора, була

Мілена Єсенська, перекладачка, журналістка, найбільша любов письменника. На початку 20-их рр. у них був роман, незважаючи на те, що жінка була одружена. Відносини з прекрасною статтю завжди складалися у Кафки дуже непросто, і це теж стало одним з наслідків непростих сімейних відносин. У житті чоловіка було три розірваних за його ініціативою заручин.

   Франц Кафка постійно боровся з хронічними захворюваннями, серед яких був туберкульоз, але в той же час розумів, що їх першопричиною була «вийшовша з під контролю» хвороба духу. 

 У його щоденниках червоною ниткою проходила тема добровільного відходу з життя. Припускаючи, що не доживе до 40 років, Кафка помилився зовсім небагато: його не стало 3 червня 1924 р. Смерть застала його неподалік від Відня в санаторії; перевезене до Праги тіло поховали в зальносімейній могилі на Новому єврейському цвинтарі.

   Мілена Єсенська, отримавши в 1921 р. від свого коханого рукописи романів «Америка», «Замок», щоденники, посприяла їх опублікуванню у 1927 р. У 1925 р, також посмертно,
побачив світ роман «Процес» - Макс Брод, який виступив в ролі душеприкажчика, порушив останню волю вмираючого Кафки, що наклав заборону на видання залишених після нього творів. Всі ці твори, наповнені трагічним, песимістичним, занепадницькі світовідчуттям, абсурдом, ірраціональністю, відчуттями тривоги, провини, безнадійності, населені дивними персонажами, прославили свого автора на весь світ, вплинули на творчість багатьох відомих письменників, зокрема,. Ж.-П. Сартра, А. Камю, Томаса Манна. 

Література: 

* Кафка Ф. Америка : роман / Франц Кафка ; [пер. з нім. Ігоря Андрущенка]. - Харків : Фоліо, 2019. - 280 с. 

* Кафка Ф. Вибрані твори : для старш. шк. віку / Ф. Кафка ; пер. з нім. П. Таращук, Є. Попович ; упорядкув. та прим. Є. В. Волощук ; передм. Д. В. Затонський. - Київ : Генеза, 2004. - 286 с. 

* Кафка Ф. Дневники и письма : пер. с нем. / Ф. Кафка. - Москва : ДИ-ДИК, 1994. - 608 с.

* Кафка Ф. Замок : [роман] : [пер. з нім.] / Кафка. - Харків : Фоліо, 2017. - 379 с.

Кафка Ф. Оповідання / Кафка ; [пер. з нім.: Н. Сняданко, П. Таращука]. - Харків : Фоліо, 2017. - 121 с. 

* Кафка Ф. Перевтілення / Ф. Кафка. - Харків : Фоліо, 2006. - 183 с. 

* Кафка Ф. Процес : [роман] : [пер. з нім.] / Кафка. - Харків : Фоліо, 2017. - 312 с. 

* Кафка Ф. Реальность абсурда : сб. произведений / Ф. Кафка. - Симферополь : Реноме, 1998. - 510 с.

* Кафка Ф. Романи / Франц Кафка ; [пер. з нім.: Н. В. Сняданко, П. В. Таращук]. - Харків : Фоліо, 2019. - 525 с. 

* Кафка Ф. Твори : оповідання, романи, листи, щоденники / Франц Кафка ; [авт. передм. Д. Затонський ; пер. з нім. : Є. Попович, О. Логвиненко, П. Таращук]. - Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2017. - 587 c.

* Бланшо М. От Кафки к Кафке  / Морис Бланшо ; пер.с фр. Д. Кротова. - Москва : Логос, 1998. - 240 с. 

* Брод Макс. О Франце Кафке : франц Кафка. Биография. Отчаяние и спасение в творчестве Франца Кафки. Вера и учение Франца Кафки (Кафка и Толстой): Пер.с нем. / М. Брод. - СПб. : Академический проект, 2000. - 505 с.

* Варикаша М.  Проявлення  queer - суб'єктивності у щоденнику Франца Кафки  / М. Варикаша // Слово і час. - 2010. - N 7. -  С. 85-91. 

* Генаціно В.  Непередбачуваність слів / В. Генаціно; з німецької переклала Оксана Курилас // Всесвіт. - 2009. - № 3-4. -  С. 187-189. 

* Давид К. Франц Кафка / Клод Давид. - Харьков : Фолио ; Ростов-на-Дону : Феникс, 1998. - 381 с.

* Конюкова М. Пленник собственных страхов. Франца Кафка спас от женитьбы туберкулез ! / Мария Конюкова // Загадки истории. - 2015. - № 41. -  С. 26-27.

* Михайлова Т. Проза Василя Стуса та Франца Кафки: спроба компаративного прочитання  / Тетяна Михайлова // Дивослово (Українська мова й література в навчальних закладах). - 2020. - № 1. -  С. 40-48.