Джанні Родарі (1920-1980) – відомий італійський дитячий письменник і журналіст

   Джованні Франческо Родарі народився 23 жовтня 1920 року в містечку Оменья (Північна Італія). У дитинстві Джанні Родарі багато хворів, але наполегливо займався – вчився грати на скрипці, складав вірші, малював і мріяв стати знаменитим художником. Батько хлопчика був булочником, і помер коли синові виповнилося 10 років. У сім’ї настали важкі дні. Щоб прогодувати сім’ю (у Джанні було ще два брата – Чезаре і Маріо), мати влаштувалася працювати служницею в багатий будинок, (за матеріалами: Allsoch, C-cafe, Dovidka.biz.ua).

   Вчитися Джанні Родарі довелося в духовній семінарії – там не тільки вчили дітей бідняків, але ще і безкоштовно годували й одягали. Закінчивши семінарію в 1937 році, він був змушений працювати учителем у початковій школі і одночасно відвідував лекції на філологічному факультеті Міланського університету, займався самоосвітою. Джанні Родарі подобалося працювати з дітьми,

він придумував для своїх учнів забавні і повчальні історії. Його вихованці будували будиночки з букв, разом з учителем складали казки. 

   Під час Другої світової війни Родарі був звільнений від служби через погане здоров’я. Після смерті двох близьких друзів і ув’язнення брата Чезаре в концентраційний табір, він став учасником Руху Опору. 

   У 1948 р. Родарі став журналістом в комуністичній газеті «Уніта»  і почав писати казки для дітей. У 1950 році був призначений редактором щойно створеного щотижневого журналу для дітей, «Піонер»  в Римі. 

   У 1951 Родарі опублікував першу збірку віршів, «Книжка веселих віршів», і свій найвідоміший твір «Пригоди Чиполліно». У 1952 році Джанні Родарі вперше приїхав в СРСР, де потім бував неодноразово. У 1953 році він одружився на Марії Терезі Феретті, через чотири роки у них народилася дочка Паола. 

   У 1957 році Родарі склав іспит на звання професійного журналіста, а в 1966-1969 роках не публікував книги і лише працював над проектами з дітьми. У 1970 році письменник отримав престижну премію Ганса Християна Андерсена, яка зробила його всесвітньо популярним. Після «Піонера» ​​Родарі працював в журналі для юнацтва «Авангард», потім він перейшов в масову газету «Паезе сірка», де до кінця життя працював літературним співробітником. 

   Помер Джанні Родарі від важкої хвороби 14 квітня 1980 року в Римі. 

Література: 

* Родари Д. Грамматика фантазии : введение в искусство придумывания историй / Родари Джанни. – 2-е изд. – Москва, 1990. – 191с.  

* Родарі Д. Джельсоміно в Країні брехунів : повість-казка: [для мол. шк. віку] / Д. Родарі ; пер. з італ. І. В. Корунець ; іл. Ю. Мітченко. - Київ : Національний книжковий проект, 2009. - 159 с.

* Родарі Д. Джіп в телевізорі : оповідання / Д. Родарі. – Київ, 1981. – 46 с. 

* Родарі Д. Планета Новорічних Ялинок : казки / Д. Родарі. – Київ, 1988. – 446 с. 

* Родарі Д. Подорож Голубої Стріли : повість-казка: [для мол. шк. віку] / Д. Родарі ; пер. з італ. І. В. Корунець ; іл. Ю. Мітченко. - Київ : Національний книжковий проект, 2009. - 170 с. 

* Родарі Д. Пригоди Цибуліно : повість-казка / Д. Родарі. – Київ, 1985. – 182с. 

* Родарі Д. Чарівні казки : повісті-казки: / Д. Родарі ; пер. І. В. Корунець ; худож. Ю. Мітченко. - Київ : Школа, 2005. - 336 с.