Італо Кальвіно (1923-1985) - італійський письменник, публіцист і журналіст

   Італо Кальвіно народився 15 жовтня 1923 року в Сантьяго-де-Лас-Вегас, передмісті Гавани на Кубі, де працював його батько. Незабаром сім'я повернулася до Італії. Дитинство провів в Сан-Ремо, там здобув середню освіту. На початку Другої світової війни перервав навчання на аграрному факультеті і в 1943 приєднався до партизанського руху (Гарібальдійської бригади). У 1945 році переїздить до Турину, де співпрацює в різних газетах, (за матеріалами: M.readly, Krugosvet, Javalibre).

   Після війни знову вчиться, але на філологічному факультеті. У 1947 році закінчив університет, захистивши дипломну роботу по творчості Джозефа Конрада, і почав працювати в газеті «L'Unità».

   За посередництва друзів-письменників Чезаре Павезе і Еліо Віторіно Італо Кальвіно видав першу книгу «Стежка павукових гнізд» - неореалістичну повість, засновану на власному партизанському досвіді, а в 1949 році - збірка повістей «Останнім приходить ворон». Обидві книги з'явилися в оточенні неореалізму.

   У цей період виходить і книга «Юнаки з берегів За», неореалістична і пролетарська згідно з тематикою, близька до прози Ч. Павезе. У 1952 році Італо Кальвіно відходить від соціально-критичної літератури і присвячує себе фантастиці. Виходять твори «Роздвоєний віконт», «Барон на дереві» і «Неіснуючий лицар», які складають трилогію під назвою «Наші предки». Трилогія описує алегоричний образ сучасної людини.

   У 1956 р. Італо Кальвіно видає збірку «Італійські казки». У 1957 він покинув Компартію через незгоду з придушенням повстання в Угорщині радянськими військами. У 1963 вийшла збірка повістей для дітей «Марковальдо, або Пори року в місті».

   У 1964 р. відвідав Кубу, де одружився на аргентинській перекладачці Естер Юдіт Зінгер і зустрівся з Че Геварою. У тому ж році письменник приїжджає в Париж, знайомиться з Роланом Бартом і Клодом Леві-Строссом, в сферу його інтересів входять соціологія, космологія і семіотика. Нові інтереси вплинули і на його творчість: незабаром виходить збірка повістей «Космокомічні історії» (1965), а в 1969 році - роман «Замок схрещених доль». Ці, а також наступні твори створювалися під значним впливом фантастики і сюрреалізму: «Невидимі міста», «Якщо подорожній одної зимової ночі».

   У 1975 році письменник став почесним членом Американської Академії, в наступному році отримав Австрійську Державну премію з європейської літератури. У 1983 році вийшла збірка «Паломар». 

    Помер Італо Кальвіно в Сієні у 1985 році. 

Література: 

* Кальвино И. Барон на дереве / И. Кальвино. – Москва, 1965. – 248с.  

* Кальвіно І. Гриби в місті / Італо Кальвіно; пер. з італ. // Вітрила. – Київ, 1989. – С. 180–182. 

* Кальвіно І. Граф Монте-Крісто : оповідання / І. Кальвіно; пер. з італ. В. Чайковський // Всесвіт. — 1991. — № 7. — С. 71–77.

* Кальвино И. Избранное : Тропа паучьих гнезд. Несуществующий рыцарь. Раздвоенный виконт / И. Кальвино. – Москва : Радуга, 1984. – 496 с.  

* Кальвино И. Космикомические истории / И. Кальвино. – Москва, 1968. – 159с. 

* Кальвино И. Кот и полицейский / И. Кальвино. – Москва, 1964. – 432с. 

* Кальвіно І. Міста незримі : роман / Італо Кальвіно ; з італ. переклав Іван Герасим. // Всесвіт . — 2012. — N 11/12. — С.26-88.

* Кальвіно І. Нашi предки = I nostri antenati : романи / Італо Кальвіно ; пер. з італ. А. Перепаді ; передмова Н. Каччальї ; Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ. – Харків : Фоліо, 2008. – 384 с. 

* Кальвіно І. Паломар : роман / Італо Кальвіно ; пер. з італ. Поманська Олена // Всесвіт. – 2002. – № 11/12. – С.6-50. 

* Кальвіно І. Якщо подорожній одної зимової ночі : [роман] / Італо Кальвіно ; з італ. пер. Роман Скакун. - Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. - 301 c.  

* Поманська, О. Італо Кальвіно: біо-бібліографічний нарис / О.Поманська // Всесвіт. - 2002. - № 11-12 . -  С. 50-53.