Каміло Хосе Села (1916-2002) - іспанський письменник і публіцист

    Каміло Хосе Села - іспанський прозаїк, поет та автор дорожніх нарисів; лауреат Нобелівської премії з літератури 1989 року - народився 11 травня 1916 року у селищі Ірія-Флавія у провінції Ла-Корунья на північному заході Іспанії. Села відвідував Мадридський університет, у якому вивчав медицину, гуманітарні науки та право, (за матеріалами: Мd-eksperiment, Lit.ukrtvory, Peoples). 
    У 1935 році він опублікував автобіографічний нарис і кілька віршів в аргентинському журналі «El Argentinо». Перша збірка віршів Сели, «Зневажаючи світло невірного дня» («Pisando la dudosa luz del dia»), була написана в 1936 і надрукована в 1945. 

    Під час громадянської війни (1936-1939) Села служив у піхотних військах. Вже після перебування в траншеях, після того, як він був поранений і пролежав деякий час у польовому шпиталі, після того, як війна закінчилася, а він повернувся додому і для Іспанії настали похмурі роки нового режиму, після чого він вперше спробував свої сили. у прозі. Його перший роман, «Сім'я Паскуаля Дуарте» («La familia de Pascual Duarte»), наповнений образами розрухи, злиднів, звірств, жорстокості та насильства - всього того, що автору довелося побачити на власні очі. 

    У 1944 році Села одружився з Марією дель Росаріо Конде Пікавеа, в 1946 році у них народився син, Каміло-Хосе. У цей час Села експериментував з різними літературними стилями. Для роману «Флігель спокою» (Pabellón de reposo), виданого в 1943, він обрав форму листів та роздумів семи сусідів по палаті, що вмирають у туберкульозному санаторії. Інший роман того періоду, захоплено зустрінутий критикою, «Нові пригоди та пригоди Ласарільо з Тормеса» («Nuevas andanzas y desventuras de Lazarillo de Tormes»), датований 1944, відроджує іспанську традицію шахрайського роману: це продовження пригод шахрая Ласаріль,  в наш час. 

    У 1951 році Села опублікував роман «Вулик», який цінується понад усе в його творчій спадщині. Як і багато інших творів Сели, роман був заборонений в Іспанії через уїдливу критику сучасного суспільства, що міститься в ньому. 

    У 1950-х Села продовжував свої експерименти з романною формою. Найбільш відома його річ, написана в цей період, - «Місіс Колдуелл говорить зі своїм сином» («Mrs. Caldwell habla con su hijo»), 1953. У ці роки Села також випускав збірки дорожніх нарисів, начерків, спогадів і т.п.
Роман 1969 «Напередодні та свята на честь святого Сан Каміло в 1936 році в Мадриді» (в оригіналі – «Vísperas, festividad y octavo de San Camilo del año 1936 в Madrid») складено з роздумів молодого студента, оформлених як потік свідомості. 

    У 1960-х Села залишає Мадрид і переїжджає до міста Пальма-де-Майорка, де понад 30 років випускає літературний огляд «Папери Сон Армадансу» («Papeles Son Armadans»). Вкладом Сели в журнал крім романів і дорожніх щоденників були вірші, гумористичні та серйозні замальовки. 

    З 1976 по 1986 він випустив чотиритомну «Енциклопедію еротики» («Enciclopedia del erotismo»), у 1968 та 1972 - два томи «Таємного словника» («Diccionario secreto»), в якому були зібрані іспанські сленгові вирази і не. Цими працями Села знову кидає знущання традиційному іспанському суспільству з властивою тому заклопотаністю мораллю. 

    Франко помер у 1975 році. Наступний правитель, король Хуан Карлос, у 1977 році призначив Селу на посаду сенатора першого постфранкістського парламенту, і письменник брав участь у складанні нової конституції. У 1984 році Каміло Хосе Села була вручена Національна літературна премія Іспанії за роман «Мазурка для двох покійників» («Mazurca para dos muertos», 1983). У 1989 році Села отримав Нобелівську премію з літератури. 

    У 1991 році письменник розірвав свій перший шлюб і одружився з журналісткою Мариною Кастаньо. Села об'їздив всю Іспанію та побував у багатьох європейських країнах, на африканському континенті, у Південній Америці та США. 

    За книгу 1955 року «Венесуельські повісті. Руда» («Historias del Venezuela: La catira») Села був нагороджений Премією іспанської критики. Він був членом Іспанської королівської академії, мав ступінь почесного доктора Сіракузького університету (США), Бірмінгемського університету (Великобританія), університету імені Джона Кеннеді (Буенос-Айрес), університету Пальми-де-Мальорка, університету Сантьяго-де-Компостела, Меж Пуерто-Ріко) та Єврейського університету в Єрусалимі. Повне зібрання творів Сели, що випускається з 1962, тридцять років налічувало сімнадцять томів. 

     Каміло Хосе Села помер 17 січня 2002 року в Мадриді. 

Література:  

* Села К. Х. Вулик : [роман] / Каміло Хосе Села ; пер. з ісп. Сергія Борщевського. - Київ : КМ, 2011. - 252 с. 

* Села К. Х. Родина Паскуаля Дуарте : [роман] / Каміло Хосе Села ; пер. з ісп. Сергія Борщевського. - Київ : КМ, 2011. - 189 с. 

* Пронкевич О. В. Перший роман Каміло Хосе Сели / О. В. Пронкевич // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія»]. Сер. : Філологія. Літературознавство. - 2010. - Т. 141, Вип. 128. - С. 80-84. 

* Села // Універсальний словник-енциклопедія. - 4-те вид. - Київ : Тека, 2006. 

* Села Каміло Хосе // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. Т. 2 : Л - Я / за ред.: Н. Михальської та Б. Щавурського. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2006. - С. 494.