Мирослав Крлежа (1893-1981) - видатний хорватський письменник та драматург

    Мирослав Крлежа народився 7 липня 1893 року в Загребі в заможній сім'ї. Учився в гімназії, закінчив кадетську школу, надалі вчився в Будапештській військовій академії, але офіцером австро-угорської армії так і не став, (за матеріалами: М.readly, Нmong, Кnigogid). 

    Перші його драми-феєрії «Легенда» (1914) й «Маскарад» (1914), як і трохи пізніші - «Кралево» (1918), «Христофор Колумб» (1918), «Мікеланджело Буонарроті» (1919), «Адам і Єва» (1922), позначені впливами західноєвропейських модерністських течій. Створив ліричні поеми «Пан» і «Три симфонії» (1917).

    Брав участь у Першій світовій війні, воював на галицькому фронті рядовим. Війну сприймав письменник як пекельну стихію зла, як «кривавий Абсурд». Такою вона й постала в його трьох книгах «Поезій» (1918-1919), у «Ліриці» (1919) та у фронтових репортажах.

    Потрапив під вплив більшовицької пропаганди, захопився комуністичними ідеями. У 1925 році Крлежа відвідав СРСР і написав книгу нарисів «Поїздка до Росії» (1926). Потім його, виключили з партії за неортодоксальні погляди. 

    Один із найкращих його творів - антивоєнний цикл новел «Хорватський бог Марс» (1922; з доповненнями-1933) перекладений українською і випущений видавництвом «Дніпро» у 1968 та 1981 рр. 

    У драмі «Галичина» («Galicija», 1922, друга редакція - «У таборі», 1934) Крлеж описав

поневіряння домобранів на Східному театрі Першої світової війни. 

    Наприкінці 1920-х - у 1930-ті роки Крлежа створив цикл «Глембаї» - одне з найбільших досягнень критичного реалізму в хорватській літературі. У 1938-1939 роках, Крлежа видав дві книги роману-памфлету «Бенкет у Блітві» (третю книгу він завершив після війни й опублікував у 1963 році). У 1932 р. опублікував роман «Повернення Філіпа Латиновича», який вважається першим повноцінним сучасним романом в хорватській літературі. 

    Важливе місце в творчості Крлежі посідала поезія. Написані у 1920-1935 роках вірші склали книгу «Пісень у темряві» (1937). У 1936 році вийшов його найкращий поетичний твір - сповнені віри в нескоримість народу «Балади Петріци Керемпуха». 

    Після Другої світової війни Крлежа став віце-президентом Південнослов'янської академії наук і мистецтв, працював директором Лексикографічного інституту, головним редактором «Енциклопедії Югославії». Життя різних верств хорватського суспільства Крлежа ґрунтовно простежив у п'ятитомному романі-епопеї «Прапори» (1969). 

    У 1962 році отримав премію Владимира Назора за значні досягнення у літературі. 

    Мирослав Крлежа помер на своїй віллі Гвозд у Загребі 29 грудня 1981 року, а 4 січня 1982 року його поховали у Загребі. 

Література: 

* Крлежа М. Барак 5 В. З циклу оповідань «Хорватський бог Марс» / Мирослав Крлежа // Всесвіт. - 2021. - № 9/12. - С. 61-74 . 

* Крлежа М. Хорватський Бог Марс / Мирослав Крлежа. - Київ : Дніпро, 1981. - 341 с. 

* Печарський А. Я. Антитоталітарний дискурс «Хорватської рапсодії» Мирослава Крлежі та «Поза межами болю» Осипа Турянського / А. Я. Печарський // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. - 2018. - Вип. 69. - С. 228-233.