Альфред Єнсен народився 30 вересня 1859 року в м. Гельсінгтуна, регіону
Євлеборґ, Швеція. Навчався в Уппсальському університеті. У 1897 р. одружився з
Карін Єнсен. Був референтом слов'янських літератур Нобелівського інституту при
Шведській Академії наук, (за матеріалами: Еsu, Mewikisv).
Автор досліджень про О. Пушкіна, М. Лєрмонтова.
Перекладав шведською мовою твори Шевченка, Коцюбинського, Тургенєва, Пушкіна та
інших слов'янських авторів. Німецькою мовою написав книжку про Т.Шевченка
(Відень, 1916) і розвідку про І.Котляревського (Львів, 1914). Переклав
шведською мовою «Тараса Бульбу» та «Майську ніч» М. Гоголя, низку поезій Т.
Шевченка і збірник новел М. Коцюбинського.
У 1911 році Єнсена обрали дійсним зарубіжним членом Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. Написав наукові праці про Тараса Шевченка та Україну - «Український національний скальд» (1909), «Російська література» (1912), «Тарас Шевченко. Життя українського поета» (1916), «Україна» (1919), «Слов'янська культура й література XIX століття» (1920) та інші. Листувався з Іваном Франком, дружив з Михайлом Коцюбинським, перекладав його твори. Українською мовою друковано його розвідки «Орлик у Швеції» та «Родина Войнаровських у Швеції» (в «Записках НТШ» 1909 р., т. 92). Видав 1912 року шведською мовою монографію про І.Мазепу. У 1921 р. був редактором разом з М. Грушевським та іншими збірника «Українці» шведською мовою.
У 1911 році Єнсена обрали дійсним зарубіжним членом Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. Написав наукові праці про Тараса Шевченка та Україну - «Український національний скальд» (1909), «Російська література» (1912), «Тарас Шевченко. Життя українського поета» (1916), «Україна» (1919), «Слов'янська культура й література XIX століття» (1920) та інші. Листувався з Іваном Франком, дружив з Михайлом Коцюбинським, перекладав його твори. Українською мовою друковано його розвідки «Орлик у Швеції» та «Родина Войнаровських у Швеції» (в «Записках НТШ» 1909 р., т. 92). Видав 1912 року шведською мовою монографію про І.Мазепу. У 1921 р. був редактором разом з М. Грушевським та іншими збірника «Українці» шведською мовою.
Помер 15 вересня 1921 р. у Відні, похований на кладовищі Інцерсдорф. На
його похороні у Відні від українського громадянства промовляв д-р Володимир
Старосольський, який підкреслив заслуги покійного для української науки і
відновлення добрих зв'язків між українським і шведським народами.
Література:
* Єнсен А. Мазепа. Історичні картини / Альфред Єнсен ; [пер. зі швед. Н. Р. Іваничук]. - Харків : Фоліо, 2020. - 181 с.
* Ковалевська О. Репрезентація України в Швеції за матеріалами листування Степана Рудницького та Альфреда Єнсена / О. Ковалевська // Архіви України. - 2020. - № 3. - С. 74-87.
* Рокіцька Н. Німецькомовна Шевченкіана (від Обріста до Єнсена) / Н. Рокіцька // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Літературознавство. - 2014. - № 40. - С. 334-348.


Немає коментарів:
Дописати коментар