Ярослав Сайферт (іноді трапляються також варіанти
української передачі прізвища Сейферт) народився 23 вересня 1901
року у передмісті Праги Жижков, у сім'ї керуючого магазину, та у дитячі роки
розносив товар містом. Майбутній поет був посереднім учнем. Замість уроків він
блукав через празькі райони і спостерігав місто. Власне, які б естетичні
перетворення протягом своїх літературних пошуків не пройшов Ярослав Сайферт,
Прага залишалася центральним мотивом його творчості, (за матеріалами: Nobeliat, Istpravda, Peoples).
Під час навчання у
гімназії молоді письменники створили літературний гурток - «Мистецький союз» Devětsil.
Надворі був 1920 рік - у післявоєнній Празі процвітало культурне життя, літературні
авангардні гуртки не були рідкістю. Група, до якої входив Ярослав Сайферт, була
соціалістично спрямована.
У 1920 році вийшла перша книга віршів Сайферта «Місто в сльозах». Вона була
написана під виливом суперечливого часу після Першої світової війни і тут
надзвичайно відчутний мотив втечі: якщо «світ розпався», безладдя та хаос, то
найкраще втекти у кохання. Взагалі книги Сайферта на той час: «Сама любов» (1923). «Медовий місяць» (1925), «Соловей співає погано» (1926) - були
щось суперечливі як тематично, так і суто стилістично.
Відгуки з СРСР щодо «успіхів
сталінізму» розчарували Сайферта в комуністичних ідеалах, він вийшов із
компартії. Особливо йому, як поетові, був ненависний «монстр цензури». Він вступив до
соціал-демократичної партії, став редактором театрального журналу «Нова
сцена». І тоді Я. Сайферт, відкинувши ідеологічну заангажованість,
став просто поетом, чию творчість живили як національні історичні джерела, і
власне дитинство, любов, аналіз людських відносин, буття людства у всій
складності й у всіх розбіжностях. Але смерть президента Масарика (1937) та
політика Бенеша з профашистським урядом, коли Чехословаччина була окупована
Німеччиною, стали потрясінням для Сайферта.
У книзі «У світлому одязі» (1940) він
поринув у глибоку історію, та ж тема продовжувала домінувати у збірці «Кам'яний міст» (1944). Міст на
Влтаві, який об'єднує два береги, не роз'єднуючи їх, - так має бути й у житті
народу, не роз'єднаного ні хронологічно, ні територіально...
Гімном Празькому
повстанню 1945 р. стала книжка «Шолом із глини». А його «Мертві в Лідицях» часто порівнюють
з «Гернікою
П. Пікассо» або ж з сьомою симфонією Д. Шостаковича.
Він рішуче виступив проти радянського вторгнення 1968 року. Сайферт
допомагав письменникам-дисидентам і був серед засновників правозахисного руху,
відомого як «Хартія-77».
З його пізніх творів виділяється книга «Моровий стовп»
(1977). Сейферт також писав книги для дітей, а в 1981 опублікував
свої спогади.
Нобелівську премію було присуджено Я. Сайферту в 1984 році «за
поезію, яка позначена свіжістю, почуттям і багатою уявою і свідчить про
незалежність духу та різнобічність людини». Хворий Я. Сайферт на церемонії
вручення премії не був присутній, диплом та медаль лаурерата отримала його
дочка. Помер Ярослав Сайферт у Празі 10 січня 1986 року.
Література:
* Seifert J. The Casting of Bells / Jaroslav Seifert ; tr. Tom O'Grady. - The Spirit That Moves Us Press, 1983. - 64 р.
* Pešat Z. Jaroslav Seifert (Edice Portrety spisovatelů) / Zdeněk Pešat. - Československý spisovatel, 1991. - 238 р.
* Брилинська Н. Особливості творчого доробку Ярослава Сейферта другої половини 20‑их рр. ХХ ст.: крах ілюзій та повернення до основ / Н. Брилинська // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. - 2012. - Вип. 56(2). - С. 259-264.
* Забіяка І. В. Образи сучасників у ранній ліриці Вітезслава Незвала та Ярослава Сайферта / І. В. Забіяка // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. Пам’яті академіка Леоніда Булаховського. - 2012. - Вип. 18. - С. 225-230.
* Забіяка І. Особливості передачі образного світу Ярослава Сайферта («Вірш найпокірніший» у перекладі Григорія Кочура) / І. Забіяка // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство, мовознавство, фольклористика. - 2011. - Вип. 22. - С. 7-8.
* Рега Д. Візуальні експерименти в поезії Михайля Семенка та Ярослава Сейферта: типологічний аспект / Д. Рега // Султанівські читання. - 2016. - Вип. 5. - С. 108-117.
* Турчина А. А. «Поетистичні» збірки Ярослава Сейферта / А. А. Турчина // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. Пам’яті академіка Леоніда Булаховського. - 2011. - Вип. 16. - С. 349-353.



Немає коментарів:
Дописати коментар