Гюнтер Грасс (1927-2015) - німецький письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури

    Життєвий шлях Гюнтера Вільгельма Грасса розпочався 16 жовтня 1927 року в місті-державі Данцигу (нині - польський Гданськ), де він разом із сестрою Вальтраудою зростав та виховувався у багатонаціональній родині. Батько, який володів бакалійною лавкою та житловими приміщеннями, був протестантом та німцем за походженням, а мати, уродженка польського Помор'я - Кашубії, належала до католицької віри, (за матеріалами: 24smi, Javalibre, Md-eksperiment). 

    Батьки мали власну нерухомість, яка приносила скромні прибутки, достатні для навчання дітей. Гюнтер ходив до середньої та старшої групи в гімназії Conradinum, а після уроків допомагав у церкві під час меси та інших богослужінь. 

    На початку Другої світової війни майбутній письменник був членом молодіжного загону Адольфа Гітлера, а після досягнення 17-річного віку отримав документи та пішов на фронт. У квітні 1945 року під час битви у лавах есесівської танкової дивізії Грасс отримав легке поранення, а незадовго до перемоги радянської армії потрапив у полон у місті

Марієнбад. Розкаявшись у відданості нацистам, наприкінці 1940-х років Грасс знайшов притулок неподалік Дюссельдорфа, де зайнявся вивченням скульптури та графіки в художній академії.    Потім, підробляючи офіціантом, підняв рівень власної освіти і в 1956 закінчив Берлінський університет образотворчих мистецтв. 

    У 1956-1957 в Штутгарті та Берліні відбулися перші виставки скульптурних і графічних робіт Грасса. Одночасно він почав займатися літературою. У 1956 дебютував як ліричний поет, у 1957 - як автор театральних п'єс та балетних лібрето. До 1958 року він встиг написати оповідання, вірші та п'єси, які сам відносив до поетичного театру або до театру абсурду. 

    Перший його роман, «Бляшаний барабан» (1959 р.), мав величезний успіх. Герой роману Оскар народився з нестерпною відразою до навколишнього світу і не хотів брати участь у його житті. У три роки він «на знак протесту» перестав зростати. Лише

іграшковий барабан примирив Оскара із життям, дав змогу знайти сенс існування. 

    Слідом вийшли твори Граса «Кіт і миша» (1961 р.) та «Собачі роки» (1965 р.), які продовжили соціально-критичну лінію «Бляшаного барабана». Критики назвали ці три романи «данцизькою трилогією». Потім письменник випустив книжки «Під місцевим наркозом» (1969 р.), «З щоденника равлика» (1972 р.), «Камбала» (1977 р.), історико-фантастичну повість «Зустріч у Тельгті» (1979 р.), «Вигадки» (1982 р.), «Щурка» (1985 р.), поточний коментар XX століття «Моє сторіччя» (1999 р.). Письменником було створено велику кількість есе та статей, віршів та драматичних творів. 

    У 1999 р. Грасс був удостоєний Нобелівської премії з літератури «за те, що його грайливі та похмурі притчі висвітлюють забутий образ історії». 

    У 2005 Грасс заснував авторський гурток «Любек 05» (Lübeck 05) («Любекські літературні зустрічі»). 

    З 1995 року і аж до своєї смерті Гюнтер Грасс жив у землі Шлезвіг-Гольштейн у невеликому містечку Белендорф, приблизно за 25 км на південь від Любека. У Любеку знаходиться Будинок-музей Гюнтера Грасса, де зібрано більшу частину оригіналів його літературних та художніх творів. Гюнтер Грасс помер 13 квітня 2015 року у клінічній лікарні міста Любека від легеневої інфекції. 

Література: 

* Ґрасс Ґ. Бляшаний барабан : роман / Ґюнтер Ґрасс ; [пер. з нім. О. Логвиненка ; передм. Д. Затонського]. - Харків : Фоліо, 2012. - 954 с. 

* Ґрасс Ґ. Кіт і миша : повість / Ґюнтер Ґрасс ; [пер. з нім Н. В. Сняданко]. - Харків : Фоліо, 2008. - 187 с. 

* Ґрасс Ґ. Моє сторіччя / Ґюнтер Ґрасс ; пер. з нім. Н. Сняданко. -Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. - 400 с.