Бертольт Брехт (1898-1956) – німецький драматург і поет

    Бертольт Брехт народився 10 лютого 1898 в німецькому місті Аугсбург в заможній буржуазній родині. Під час навчання в міській реальній гімназії (1908-1917) почав писати вірші, оповідання та есе, які були надруковані в газеті «Аугсбурзькі новини» (1914-1915). Вже в його шкільних творах простежувалося різко негативне ставлення до війни, (за матеріалами: Celebs, Ukrlib, Dovidka).

    Закінчив Мюнхенський університет, де вивчав медицину і літературу. Але в 1918 р. перервавши навчання, працював санітаром у військовому госпіталі, тут пише вірші і п’єсу «Ваал».

У 1919 р. з’являється на світ п’єса «Барабани ночі», яка була відзначена премією Генріха Клейста.

    У 1923 р. переїхав до Берліна, де працював завідувачем літературної частини і режисером в театрі Макса Рейнхардта.

    У другій половині 20-х років письменник переживає світоглядний і творчий переломи: захоплюється марксизмом, зближується з комуністами, розробляє концепцію «епічність драми», яку апробує в п’єсах: «Тригрошова опера» (1928), «Свята Іоанна боєнь» (1929-1931 ) та ін.

    1933-1948 рр. період еміграції, сім’я переїжджає до Австрії, а потім, після її окупації до Швеції, Фінляндії. Коли Фінляндія вступила у війну Брехт з сім’єю переїжджає до США. Саме в еміграції були написані найбільш відомі його п’єси – «Матінка Кураж та її діти» (1938), «Страх і відчай в Третій Імперії» (1939), Життя Галілея (1943), «Добра людина з Сезуана» (1943), «Кавказьке крейдяне коло» (1944), в яких червоною ниткою проходила думка про необхідність боротьби людини із застарілим

світопорядком. Бертольт Брехт не став затребуваним драматургом у США, він лише надрукував кілька публікацій в газетах і журналах.

    Після закінчення війни йому довелося покинути США через загрозу переслідування. У 1947 р. Брехт їде жити до Швейцарії – єдину країну, що видала йому візу.

    З 1948 р. повернувся жити в Німеччину. Останні роки жив у Берліні. Бертольт Брехт зміг реалізувати свій талант на Батьківщині після закінчення Другої світової війни і навіть отримав свій театр Berliner Ensemble «Берлінер ансамбль», де працював режисером.

    У 1950 р. відбулося його призначення на посаду віце-президента Академії мистецтв НДР, в 1951 р. обрання членом Всесвітньої ради миру, в 1953 р. він очолив німецький ПЕН-клуб, в 1954 р. отримав міжнародну Сталінську премію «За зміцнення миру між народами».

    Брехт до останніх днів працював. Твори останніх років: віршований памфлет «Свобода і демократія» (1947), п’єса «Кавказьке крейдяне коло» (1949), збірка «Сто віршів. 1918-1950».

    Хворе серце стало причиною смерті письменника. Серцевий напад перервав життя Брехта 14 серпня 1956 року. 

Література: 

* Брехт Б. Діла пана Юлія Цезаря : роман / Бертольт Брехт ; пер. з нім. Н. Гордієнко-Андріанова. – Київ : Дніпро, 1983. – 215 с. 

* Брехт Б. Кавказьке крейдяне коло : (П’єса на 6 ч.) / Б. Брехт ; М-во культури УРСР. Голов. упр. театрів та муз. установ ; пер. з нім. В.Митрофанова. – Київ, 1971. – 159 с.  

* Брехт Б. Кар’єра Артуро VI, яку можна було спинити / Б. Брехт ; [пер. з нім. В. Митрофанов]. – Київ : Дніпро, 1978. – 183 с. 

* Брехт Б. Копійчаний роман ; Матінка Кураж та її діти ; Кавказьке крейдяне коло : пер. з нім. / Б. Брехт ; [передм. Д. Затонського]. – Київ : Дніпро, 1987. – 510 с. 

* Брехт Б. «Lehrstücke» (навчальні п’єси) / Бертольд Брехт ; [уклад., вступ. ст., пер., комент. Л. О. Федоренко ; за наук. ред. О. С. Чиркова]. – Житомир : Рута, 2009. – 222 с.  

* Брехт Б. Похвала діалектиці : (вибр. вірші) / Бертольт Брехт ; з нім. переклав Сергій Жадан. – Чернівці : Meridian Czernowitz : Померанцев Святослав, 2021. – 153 с. 

* Брехт Б. Про мистецтво театру : збірник / Бертольд Брехт ; [упоряд. О. С. Чиркова]. – Київ : Мистецтво, 1977. – 365 с.

* Брехт Б. Три п’єси з екзилю / Бертольт Брехт ; пер. з нім. Миколи Ліпісівіцького. – Чернівці : Книги – XXI, 2024. – 437 с.