Патрік Зюскінд: відлюдник, якого знає весь світ

   Патрік Зюскінд народився 26 березня 1949 року в Баварії, в невеликому містечку Амбах. Він був другим сином літературного критика й публіциста Вільгельма Емануеля Зюскінда. Батько майбутнього письменника в молодості підтримував дружні відносини з Ерихом та Клаусом Маннами, писав сатиричні сценарії для кабаре та нариси. Вільгельм Зюскінд також був відомий гостинністю і своїми «чайними вечорами», на яких молодий Патрік мав представляти своє мистецтво гри на піаніно, повідомляє Укрліб

   Закінчивши школу, Патрік Зюскінд у 1968 році почав вивчати середньовічну та нову історію в університеті Мюнхена. Однак, так і не закінчивши навчання, вирішив стати вільним письменником.  

   Один рік Зюскінд відвідував лекції Aix-En-Provonce і удосконалював

свої знання французької мови та французької культури. Після цього він заробляв написанням сценаріїв.

   Успіх прийшов після виходу його першого твору, одноактного монологу «Контрабас». Через п'ять років вийшов роман «Парфумер. Історія одного вбивці», і до Зюскінду приходить світова слава. Для цього твору Зюскінд побував на місцях дії роману, вивчив секрети парфумерії в фірмі Fragonard, вивчив величезну кількість літературних і культурологічних джерел, які він згодом в достатку використовував в романі.

Далі були новели «Голубка» (1987) і «Повість про пана Зоммер» (1991).

   Зюскінд стає однаково успішним як драматург, прозаїк і автор сценаріїв. Його (анти-) герої мають одну спільну якість, а саме складність знайти своє місце в світі і в спілкуванні з іншими людьми. Вони «особливі», і від небезпечно сприйманого світу вважають за краще ховатися в маленьких кімнатах. 

Музична освіта зіграла важливу роль у розвитку хлопчика і залишила травматичні спогади. Не тільки твір-монолог «Контрабас», а також і автобіографічна «Повість про пана Зоммер» дають уявлення про подібний неприємний досвід в його житті. Якщо Зюскінд у своїх творах знову і знову повертається до тем мистецтва, становлення генія і його краху, то виникає припущення, що так само, як і його ранній досвід невдач в мистецтві, так і протест проти батька знайшли своє відображення в його книгах.

   Коли Зюскінд в «Повісті про пана Зоммер» дає право голосу головному герою, вимовляє знамените «Та дайте ж ви мені, нарешті, спокій!», Стає ясно, що це говориться настільки ж щиро і самим автором. 

   Зюскінд майже не дає інтерв’ю, не виступає на публіці і відхилив декілька нагород, які йому були присуджені за досягнення в області літератури. Він навіть не з’явився на світову презентацію екранізації його роману «Парфумер» 7 вересня 2006 в Мюнхені. До того ж, майже немає зображень з Зюскіндом (офіційно в цілому світі є тільки три фотографії Зюскінда). Патрік Зюскінд проживає зі своєю супутницею життя Тетяною Граф і спільним сином Якобом переважно в Мюнхені. 

   Через свій таємничий життєвий стиль преса часто називає його «фантомом німецької розважальної літератури». 
Література: 
* Зюскінд П. Голуб / Патрік Зюскінд ; [пер. з нім. І. С. Андрієнко-Фрідріх]. - Харків : Фоліо, 2012. - 158 с. 
* Зюскінд П. Контрабас / Патрік Зюскінд ; пер. нім.І.С.Фрідріх. – Харків : Фоліо, 2005. – 127с.
* Зюскінд П. Парфуми. Історія одного вбивці  : роман / Патрік Зюскінд ; [пер. з нім. І. С. Фрідріх]. - Харків : Фоліо, 2005. - 285 c.   
* Григорова Т.В. Моноп'єса Патріка Зюскінда «Контрабас» як зразок сучасної психологічної драми // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2000. – С. 10-13.
* Лисенко Д.Ю. «Заповіт метра Мюссара» Патріка Зюскінда: зв'язки з реальними та літературними персонажами // Літературознавчі студії : збірник наукових праць / Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, Ін-т філол. ; відп. ред. Г.Ф. Семенюк ; редкол.: Н.М. Гаєвська, А.Б. Гуляк, Л.М. Задорожна [та ін.]. – Київ, 2013. – Вип. 39, ч. 2. – С. 116-124. 
* Матвієнко С. Ловець ароматів / С. Матвієнко, Р. Семків // Критика. – Київ, 1999. – Жовтень, (число 10). – С. 24-27.
* Патрік Зюскінд - художник постмодерністських ідей / Глухівський держ. педагогічний ун-т. Кафедра зарубіжної літератури ; уклад. Г. Й. Давиденко [та ін.] ; ред. Г. Й. Давиденко. - Глухів : РВВ ГДПУ, 2004. - 32 с.  
* Русняк І. Міфологічна парадигма у «Братах Карамазових» Достоєвського та «Парфумері»  Зюскінда (метафізика запаху) // Історико-літературний журнал / Одеський національний університет ім.І.І.Мечникова. – Одеса, 2002. – № 7. – С. 156-169
* Шалагінов Б. Про аромат влади і аромат рабства. Роздуми до ювілею роману Патріка Зюскінда / Борис Шалагінов // Всесвіт. - 2015. - № 1-2. -  С. 222-229.