П'єр Булез - один з найбільш видатних представників музичного авангарду

   П'єр Булез (26 березня 1925 - 5 січня 2016) - французький композитор, диригент та музичний діяч.

   Народився у містечку Монбризон на Південному Сході Франції. У 1942-45 вчився в Паризькій консерваторії у Олів'є Мессіана, у 1945-1946 студіював серійну техніку під керівництвом Рене Лейбовіца, повідомляє Timenote.

Композиторська творчість

   Як композитор, Булез став одним з лідерів європейського композиторського авангарду в 1950-1960 роки. У творах початку 1950-х років використовував пуантилістичну та серіальну техніки - зокрема у творах Polyphonie X (1950–1951) для 18 інструментів, два musique-concrète Études (1951–1952), та Structures для двох фортепіано. Найвідомішим твором цих років вважається кантата «Молоток без майстра» (Le marteau sans maître, 1952) на слова французького поета-сюреаліста Рене Шара (René Char), що розвинув традиції закладені Другою Віденською школою, зокрема вокальний стиль шпрехґезанґ (Schprechgesang) і серійні техніки.

   З кінця 1950-х років П'єр Булез відмовляється від ортодоксальної серіальності і експериментує в царині обмеженої алеаторики. Показовими є його Третя фортепіанна соната. оркестрові і камерні твори Eclat (1965), Domaines (1961–1968) та Rituel in Memoriam Bruno Maderna. На відміну алеаторики Кейджа, у творах Булеза алеаторика зводиться переважно не до імпровізації виконавців, а лише до вибору виконавцями одного із запропонованих варіантів виконання.

   Булез написав низку творів для електроінструментів, зокрема квартет для чотирьох хвиль Мартено (1945–1946), та Répons і Dialogue de l'ombre double (1980-ті роки) для електроніки та акустичних інструментів і Poésie pour pouvoir (1958) для електроніки з окрестром. 

Диригентська діяльність

   Як диригент, Булез здійснив велику кількість записів романтичної та сучасної класичної музики. Він був керівником оркестрів Бі-Бі-Сі (1971—1975), Нью-Йоркського філармонічного (1971—1977). Здійснив оперні постановки: «Воццек» (Париж, Франкфурт, 1965), «Парсифаль» (Байройт, 1966), «Перстень Нібелунга» (Байройт, 1976). Учасник першої повної постановки опери Берга «Лулу» (1979, Париж). Організатор і керівник концертів нової музики «Domaine musical» (1954–1967). Найбільшим досягненням Булеза стали записи опери «Пеллеас і Мелізанда» Дебюссі і вагнерівської тетралогії «Перстень Нібелунга».(Philips).

   29 липня 2008 він з успіхом диригував оркестром віденської філармонії (нім. Wiener Philharmoniker) на щорічному музичному фестивалі в Зальцбурзі (Salzburger Festspiele). В програмі було виконано сюїту Ігоря Стравінського «Жар-птиця» та фортепіанний концерт № 1 Бели Бартока, Sz 83 (партія фортепіано — Даніель Баренбойм).

   Булез — автор низки книг із проблем музики (у тому числі «Орієнтації», 1986). З 1975 очолював створений ним у Парижі Інститут досліджень і координації музично-акустичних проблем (IRCAM).  

   5 січня 2016 року П'єр Булез помер в Баден-Бадені. Багато прокоментували його смерть як «смерть останнього з класиків музики». 
Література: 
* Майденберг-Тодорова К. Поэтика и семантика композиции в творчестве П. Булеза и Дж. Кейджа [Електронний ресурс] / К. Майденберг-Тодорова // Музичне мистецтво і культура. Науковий вісник ОДМА імені А. В. Нежданової. - 2012. - Вип. 16. - С. 262-270. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mmik_2012_16_30 
* Матохин C. H. Исполнительские приёмы и тембральное оформление партии гитары в Произведении Пьера Булеза «Молоток без мастера» [Електронний ресурс] / C. H. Матохин // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. - 2011. - Вип. 31. - С. 155-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvmp_2011_31_16