Серж Лифар французький хореограф українського походження

   2 квітня 1905 року в одному з Київських передмість в родині небагато чиновника народився знаменитий артист балету Серж (Сергій Михайлович) Лифар. Сергій ріс надзвичайно музичним хлопчиком з абсолютним слухом, повідомляє Znaj.ua

   Він займався музикою при консерваторії по класу фортепіано, а такоже співав у церковному хорі при Софійському Соборі. Мав дуже хороший голос и дуже тонко відчував музику.

   Одночасно з цим Серж зацікавився театром, однак батьки, натхнені музичними успіхами сина, були проти цього його захоплення. Тільки коли Лифарю виповнилося 12 років, батьки скасували заборону і дозволила відвідувати київський драматичний театр і оперу.

   У 17 років Лифар познайомився з Броніславою Ніжинською - сестрою відомого в той час танцівника Вацлава Хомича Ніжинського. Її балетна секція стала для хлопця першим кроком до вершин майстерності.

   У 1923 році Серж емігрував на запрошення Броніслави, яка забрала його в свою трупу кращих учнів у Париж. Юнак був дуже здібним і дуже швидко пройшов шлях від артиста до першого соліста і балетмейстера.

   У 24 роки Серж Лифар очолив балетну трупу «Гранд-Опера», якому віддав понад 30 років свого життя. На думку критиків, він фактично відродив французький балет, його репертуар, трупу, школу і славу, ставши засновником нового напряму в балеті - «неокласицизму».

   Лифар поставив понад 200 балетів, багато з яких зберігаються в репертуарі театрів світу. Він виховав одинадцять зірок балету. Крім того, в 1947 році Серж заснував в Парижі Інститут хореографії при Гранд-Опера, а з 1955 року вів курс історії та теорії танцю в Сорбонні. Лифар був ректором Університету танцю, професором Вищої школи музики і почесним президентом Національної ради танцю при ЮНЕСКО.

   Лифар дружив з багатьма художниками. Так, він був близько знайомий з Пабло Пікассо, Жаном Кокто, Марком Шагалом, і іншими. Коли Серж пішов з театру, він взявся за пензель. І в 65 років проявив свій талант художника. Вже в 1972 р. він виставив свої картини на виставку, яка користувалася великою популярністю. Його картини протягом наступних трьох років виставляли в Каннах, Парижі, Монте-Карло, Венеції.

   І хоча, здавалось, нарешті у нього було все, але щасливим себе Лифар не відчував. Друзям і дружіні він зізнавався, що практично щоночі йому сниться рідний Київ. Він мріяв приїхати в
рідне місто на гастролі, але згоди так і не отримав.

   Помер Лифар в Лозанні 15 грудня 1986 роки після важкої хвороби, похований недалеко від Парижа, на кладовищі Сент-Женев'єв-де-Буа. Перед смертю хореограф попросив не писати на його могилі ніякіх титулів і регалій. Лише чотири слова: «Серж Лифар з Києва». 
Література: 
* Лифарь С. М. Дягилев и с Дягилевым  / С. М. Лифарь ; послесл. и коммент. В. М. Гаевский. - Москва : Артист. Режиссер. Театр : Профессиональный фонд «Русский театр», 1994. - 477 с.  
* Лифар С. Спогади Ікара / Серж Лифар ; пер. Г. Малець. - Київ : Пульсари, 2007. - 192 с.
* Лифарь С. М. Страдные годы. С Дягилевым. Воспоминания  / Сергей Михайлович Лифарь ; сост. Снежко С. П., Шлеев В. В. - Киев : Муза, 1994. - 374 с. 
* Асєєва Н. Серж Лифар - майстер і людина / Наталія Асєєва // Пам'ятки України: історія та культура. - 2018. - № 3/4. -  С. 60-63.
* Балабко О. «Київ, вул. Ірининська, Лифарям...» : епістолярна повість / Олександр Балабко // Пам'ятки України: історія та культура. - 2018. - № 3/4. -  С. 52-59. 
* Василенко П. Сергій Лифар: ще одне повернення : сини твої, Україна / Петро Василенко; світлини Євгена Добриніна // Українське слово. - 2012. - № 22.  
* Герей В. Сергій Лифар: танець-життя / Василь Герей // Українське слово. - 2017. - № 17. -  С. 12-13. 
* Серж Лифар. Життя для танцю / [упорядкув. та текстівки, передм. О. П. Іванової] ; Нац. музей історії України. - Київ : Фенікс, 2011. - 63 с. 
* Станішевський Ю. Українець Серж Лифар - зірка світового балету  : монографія / Юрій Станішевський ; Акад. мистец. України [та ін.]. - Київ : Видавнича група «Сучасність», 2009. - 92 с.
* Сургай Л. Серж Лифар як художник / Людмила Сургай, Олександр Сургай // Наука і суспільство. - 2018. - № 9-10. -  С. 54-57.