Еміль Золя - один з найбільш плідних і геніальних французьких прозаїків

   Письменник Еміль Золя народився 2 квітня 1840 року  в Парижі і ріс в італійсько-французькій сім'ї. Своє дитинство і шкільний період Еміль провів в Екс-ан-Провансі. Коли йому ще не виповнилося 7 років, помер батько і родина опинилася в дуже непростому фінансовому становищі, повідомляє Lit.ukrtvory.

   Але пані Золя з розрахунком на підтримку друзів покійного чоловіка разом з сином в 1858 р переїжджає в Париж.

   На початку 1862 р. Еміль влаштовується на роботу у видавництво «Ашет». Тут він непогано заробляє і може свій вільний час витрачати на літературні заняття. Він читає запоєм, стежить за новими виданнями, пише рецензії на останні книжкові новинки для журналів і газет, знаходить спільну мову з популярними письменниками, пробує себе в прозі та поезії.

   У видавництві Золя пропрацював приблизно 4 роки і звільнився, сподіваючись, що зможе прожити за рахунок свого літературного таланту. В 1864 році він видає дебютну книгу «Казки Нінон», що об'єднала оповідання різних років. Цей період творчості відрізняється впливом романтизму.

   У романах «Сповідь Клода», «Заповіт померлої», «Марсельські таємниці» показані історія піднесеної любові, протиставлення реальності і мрії, переданий характер ідеального героя.

Особливої ​​уваги заслуговує роман «Сповідь Клода». Це жорстка і слабо завуальована автобіографія. Ця неоднозначна книга зробила особистість Еміля скандальною і принесла довгоочікувану популярність.

   Свою славу письменник тільки примножив, коли позитивно оцінив живопис Е. Мане в огляді художньої виставки.

   Приблизно в 1868 році у Еміля виникла ідея написання серії романів, які були б присвячені одній родині - Ругон-Маккари. Долі цих людей досліджували вже кілька поколінь. Перші книги з серії не надто зацікавили читачів, але 7 том «Пастка» був приречений на великий успіх. Він не тільки примножив славу Золя, але і його майно.

   І всі наступні романи серії шанувальники творчості цього французького письменника зустріли з величезним ентузіазмом.

   Двадцять томів великого циклу «Ругон-Маккари» - це найголовніше літературне досягнення Золя. Але раніше він ще встиг написати «Терезу Ракен». Після свого приголомшуючого успіху Еміль видав ще 2 цикла: «Три міста» - «Лурд», «Рим», «Париж»; а також «Чотири Євангелія» (всього було 3 томи). Таким чином Золя став першим романістом, який створив серію книг про членів однієї сім'ї.

   Сам письменник, називаючи причини вибору такої структури циклу, стверджував, що хотів продемонструвати дію законів спадковості.

   У цей період естетичні і політичні погляди Золя остаточно встановлюються. Республіканець і демократ співпрацює з опозиційним друком, пише і поширює статті, що викривають французьку воєнщину і реакційний режим Наполеона.

   Коли Золя втрутився в скандальну справу Дрейфуса, це стало сенсацією. Еміль був
переконаний, що офіцера французького генерального штабу Альфреда Дрейфуса, який за національністю був євреєм, в 1894 р несправедливо засудили за продаж військових секретів Німеччині. Так письменник викрив армійське керівництво, вказавши на їх відповідальність за судову помилку.

   Золя оформив свою позицію у вигляді відкритого листа і з заголовком «Я звинувачую» послав його президенту республіки. За наклеп літератора засудили до року в'язниці. Але Еміль втік до Англії і повернувся на батьківщину в 1899 році, коли Дрейфуса нарешті виправдали.

   Золя став другим після Віктора Гюго в рейтингу популярності французьких письменників. Але 28 вересня 1902 року письменника через нещасний випадок раптово помер у власній паризькій квартирі. Він отруївся чадним газом. Швидше за все, це підлаштували його політичні вороги. Еміль Золя був пристрасним захисником гуманізму і демократії, за що і поплатився своїм життям. 
Література: 
* Золя Е. Жерміналь : роман / Еміль Золя ; Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ ; пер. з франц. В.Черняхівської за ред. І. Стешенко. – Харків : Фоліо, 2008. – 512 с. 
* Золя Е. Завоювання Плассана : роман / Е. Золя. – Київ : Дніпро, 1972. – 312с.  
Золя Е. Здобич / Е. Золя. – Київ, 1960. – 308 с.  
* Золя Э. Нана / Эмиль Золя ; [сост. и коммент. И. С. Веселовой ; пер. с фр. Н. М. Жарковой]. - Харьков ; Белгород : Книжный Клуб Клуб Семейного Досуга, 2013. - 432 с.
* Золя Э.Страница любви : роман / Эмиль Золя ; пер. с фр. М. Столяров. - Киев : ЗАО «Комсомольская правда-Украина», 2008. - 320 с. 
* Золя Е. Твори : В 2-х томах / Е. Золя. – Київ : Дніпро.
Т. 1 : Кар'єра Ругонів. Черево Парижа. – 1988. – 572 с. 
Т. 2 : Завоювання Плассана. Жерміналь. – 1988. – 725с. 
* Золя Е. Щастя Ругонів : роман / Е. Золя. – Київ : Дніпро, 1969. – 310с. 
* Бубняк Р. А. Рецепція роману Е. Золя «Жерміналь» у Франції 1884–1885 рр. [Електронний ресурс] / Р. А. Бубняк // Питання літературознавства. - 2003. - Вип. 10. - С. 59-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pl_2003_10_10  
* Гричаник Н. І. Концепт натуралізму Е. Золя у світлі культурно-мистецьких ідей сучасності [Електронний ресурс] / Н. І. Гричаник // Наукові записки [Національного університету «Острозька академія»]. Сер. : Філологічна. - 2010. - Вип. 15. - С. 60-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2010_15_12
* Ніколова О. О. «Жерміналь» Е. Золя: міфопоетичний аспект [Електронний ресурс] / О. О. Ніколова // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. - 2013. - № 1. - С. 32-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_fi_2013_1_8 
* Петухова О. Эмиль Золя: «Реалист заглушил во мне поэта». / Ольга Петухова // Личности. - 2015. - № 7 (83). - С. 7-23. 
* Салтанова І. М. Річ і природа в поетичному світі Е. Золя [Електронний ресурс] / І. М. Салтанова // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. - 2011. - Вип. 27. - С. 290-294. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkpnu_fil_2011_27_67