Вільям Вордсворт (Уордсуорт) народився 7 квітня 1770 в Кокермауті, графство Камберленд. Він був другою дитиною з п'яти дітей Д. Вордсворта, повіреного і агента Дж. Лоутера, що пізніше отримав графський титул Лонсдейл. Жили Вордсворти на півночі Англії, в так званому Озерному краї, повідомляє Haiam
Мати Вільяма померла рано, і в 1779 році батько відправив хлопчика в класичну школу в Хоуксхеде (село в Північному Ланкаширі, центр Озерного краю), де підопічним давали чудову освіту. Уже в школі Вільям почав писати вірші.
У 1787 році Вордсворт вступив в Сент-Джеймс-коледж Кембриджського університету. Молодій людині в Кембриджі не сподобалося. Своєрідною формою протесту проти пануючої там атмосфери заздрості і підлабузництва стала пасивниа відмова від навчання. Він захопився написанням поем. У Кембриджі поет приступив до створення «Долини Солсбері», «Вечірньої прогулянки», «образотворчих нарисів», «Жителів Прикордонного краю».
Найважливішою подією в студентські роки стали для Вордсворта канікули 1790 року. У липні він і його університетський друг Р. Джонс пішки перетнули Францію, яка тоді переживала революційне пробудження, і через Швейцарію дісталися до озер на півночі Італії.

У листопаді 1791 року молодий чоловік знову відправився до Франції, в Орлеан, щоб грунтовно зайнятися французькою мовою. Там він полюбив дочку військового лікаря Анетт Валлон, яка незабаром завагітніла від нього. Однак Вордсворту довелося на вимогу опікунів повернутися в Англію ще до народження дитини. 15 грудня 1792 року Аннет народила дочку Кароліну. Вордсворт визнав своє батьківство, але одружуватися не зміг.
Після повернення до Англії поет оселився в Лондоні. Грошей у нього не було, певної професії не було, домівки не було. Майже чотири роки молодий чоловік проводив час в компанії лондонських радикалів, що стало для нього хорошою школою пізнання життя низів англійського суспільства.
Восени 1794 року помер один з молодих друзів Вордсворта, заповівши йому 900 фунтів. Поет негайно орендував будинок, в якому оселився в суспільстві улюбленої сестри Дороті. З цього часу сестра не розлучатися з Вільямом до кінця його життя.
Через два роки Вордсворти перебралися в Альфоксден-хаус поруч з Брістолем. Там Вільям познайомився з Семюелем Колриджем. Молоді люди швидко знайшли спільну мову і вирішили допомагати один одному. Ця дружба змінила не тільки життя обох поетів, а й саму англійську поезію.
Так почався період в житті поета, який біографи Вордсворта називають «великим десятиліттям».
У 1798 році друзі видали поетичну збірку «Ліричні балади». Передмова до збірки носила характер літературного маніфесту, в якому визначалися новий стиль, новий словник і нова тематика для англійської поезії.
Фактично Вордсворт і Колридж стали на чолі так званої Озерної школи, або школи лейкистів, яка мала значний і благотворний вплив на англійську поезію, розвинувши смак до вивчення простої людини і природи.
Колридж задумав величезну поему, передбачалося розповісти в ній про всі науки, філософських системах і релігіях людства. Поет попередньо назвав її «Струмок». Але сил на такий грандіозний задум у нетерплячого Колриджа не вистачило, він скоро збайдужів до своєї ідеї і запропонував Вордсворту зайнятися її втіленням. Той погодився і працював над поемою все життя, цілих сорок років. Новий автор назвав своє дітище «Пустельник». Вордсворт встиг завершити тільки першу частину поеми, яку опублікував в 1814 році під назвою «Прогулянка».
У травні 1802 року помер старий граф Лонсдейл, і спадкоємець погодився виплатити Вордсворту 8 000 фунтів. Це істотно зміцнило добробут Доротеї і Вільяма, що збирався одружуватися на подрузі своїх дитячих років Мері Хатчінсон. Оскільки між Англією і Францією був укладений недовговічний Ам'єнський мир, в серпні всі троє побували в Кале, де побачилися з Анетт Валлон і Кароліною. А 4 жовтня Мері і Вордсворт повінчалися.
Шлюб їх був дуже щасливим. З 1803 по 1810 рік у них народилися три сини і дві дочки. Так і не вийшла заміж Доротея залишилася жити в будинку брата. Сім'я зростала, і Вордсворта доводилося періодично міняти місце проживання, переїжджаючи в більш просторі будинку. У 1806 році поет придбав власний будиночок Доув-котедж в Грасмира, графство Уестморленд. Пізніше сім'я переїхала в Райдал-Маунт поблизу Емблсайда, де в 1812 році померли дочка Вордсворта Катерина і син Чарлз.
В 1807 році збірка «Вірші в двох томах» завершила «велике десятиліття» Вордсворта.
У 1813 році за протекцією лорда Лонсдейла Вордсворт отримав посаду державного уповноваженого по гербовим зборам в двох графствах, Вестморленді і частини Камберленда, що дозволило йому забезпечити сім'ю. Цю посаду поет виконував до 1842 року, коли йому призначили королівську пенсію - 300 фунтів на рік.
Ще за життя до 1830-х років Вордсворт був визнаний класиком англійської літератури. В останні роки життя поет багато часу віддавав тому, що його домашні жартома називали «латання». Він постійно і наполегливо переробляв раніше створені твори для кожного чергового перевидання.
Помер Вільям Вордсворт в Райдал-Маунті 23 квітня 1850 року.
Література:
* Вордсворт У. Терновник : баллада / Уильям Вордсворт ; пер. Игоря Меламеда // Новый мир. - 2008. - N 10. - С. 131-137.
* Поэзия английского романтизма : В. Блейк, В. Скотт, С.Т. Кольридж, В. Вордсворт, Р. Саути, Т. Мур, Д.Г. Байрон, П.Б. Шелли, Д. Китс: Пер. с англ. - Москва : Худож. лит., 1975. - 670 с.
* Карбашевська О. В. Балада Вільяма Вордсворта «Терен» ("The thorn”): поетика, фольклорні витоки, українські перегуки [Електронний ресурс] / О. В. Карбашевська // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Сер. : Філологічні науки. - 2015. - Вип. 7. - С. 90-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nzbdpufn_2015_7_15
* Осташевская М. Г. Художественный концепт «Spots of time» в поетической картине мира Уильяма Вордсворта [Електронний ресурс] / М. Г. Осташевская // Англістика та американістика. - 2014. - Вип. 11. - С. 192-198. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/antame_2014_11_44
* Романишин Н. І. Актуалізація концепту «селянин» у поезії Вільяма Вордсворта [Електронний ресурс] / Н. І. Романишин // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. - 2015. - № 1. - С. 210-221. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_fi_2015_1_27
Література:
* Вордсворт У. Терновник : баллада / Уильям Вордсворт ; пер. Игоря Меламеда // Новый мир. - 2008. - N 10. - С. 131-137.
* Поэзия английского романтизма : В. Блейк, В. Скотт, С.Т. Кольридж, В. Вордсворт, Р. Саути, Т. Мур, Д.Г. Байрон, П.Б. Шелли, Д. Китс: Пер. с англ. - Москва : Худож. лит., 1975. - 670 с.
* Карбашевська О. В. Балада Вільяма Вордсворта «Терен» ("The thorn”): поетика, фольклорні витоки, українські перегуки [Електронний ресурс] / О. В. Карбашевська // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Сер. : Філологічні науки. - 2015. - Вип. 7. - С. 90-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nzbdpufn_2015_7_15
* Осташевская М. Г. Художественный концепт «Spots of time» в поетической картине мира Уильяма Вордсворта [Електронний ресурс] / М. Г. Осташевская // Англістика та американістика. - 2014. - Вип. 11. - С. 192-198. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/antame_2014_11_44
* Романишин Н. І. Актуалізація концепту «селянин» у поезії Вільяма Вордсворта [Електронний ресурс] / Н. І. Романишин // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. - 2015. - № 1. - С. 210-221. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_fi_2015_1_27
Немає коментарів:
Дописати коментар