Фердинанд Боль був хрещений в Дордрехті (провінція Південна Голландія) 24 червня 1616 року. Його батьками були хірург Бальтазар Боль і Таннеке Фернандес. Перші уроки живопису майбутній художник отримав у рідному місті, однак, хто був його вчителем - невідомо. Логічно припустити, що це Якоб Геррітсен Кейп (1594-1652), найповажніший і талановитий майстер в Дордрехті, (за матеріалами: Аrtchive, Gallart, Аrt-100).
Своє навчання живописець завершив у 1635 році, про що свідчать чотири нотаріальних документа, які він підписав тоді як «Фердинанд Боль, художник» - тобто повноправний майстер. У наступному році він залишив рідне місто і відправився в Амстердам, де вступив в майстерню Рембрандта. Боль швидко опанував його стиль і працював повноцінним помічником кілька років - приблизно до 1642 року. Після цього він почав власну успішну кар'єру незалежного історичного художника і портретиста.

Зростаюча репутація Фердинанда Боля була підтверджена першим великим замовленням у 1649 році - портретом регентів притулку для прокажених (лепрозорію). Палітра цього групового зображення сильно нагадує Рембрандта, проте пози натурщиків передбачають ту елегантність, яка стане все більш характерною для робіт Боля після 1650 року.
У 1653 року Боль одружився, і завдяки своєму тестю, виноторговцю Елберту Деллу, став вхожий у вищі кола Амстердама. Нові родичі зіграли ключову роль в його кар'єрі, сприяючи отриманню престижних і високооплачуваних замовлень від різних муніципальних структур. Однак успіх художника пояснюється не тільки таким заступництвом, але і його великим талантом.
У 1655 році Боль став главою Гільдії святого Луки. А в 1658 році він разом з Говертом Флінком і двома іншими художниками зізнався в тому, що він малював оголених жінок, що в ті часи було незаконно.
У 1660 Лізбет, дружина Фердинанда Боля, померла відразу після народження сина Бальтазара. Художник же був дуже завантажений роботою. У наступні роки він виконав кілька великих замовлень як від приватних осіб, так і від муніципалітетів, причому не тільки в рідному місті, а й в сусідніх - Лейдені і Утрехті.
10 жовтня 1669 року - через кілька днів після похорону Рембрандта - Боль одружився на казково багатій вдові Анні ван Еркель. Художник був знайомий з нею давно: приблизно за
двадцять років до цього він написав її з чоловіком Еразмом Схарлакеном, скарбником Адміралтейства, на весільному портреті у вигляді Ісаака і Ребеки.
Тепер, відповідно до шлюбного контракту, живописцю належало шістдесят картин, а його майно оцінювалося у величезні 14 тисяч 800 гульденів. Дружина ж була як мінімум втричі багатшою. Фединанду більше не потрібно було заробляти на життя. Незабаром після укладення шлюбу він практично перестав писати і жив в основному за рахунок вкладень.
Анна ван Еркель померла в квітні 1680 року. Фединанд Боль пережив свою дружину всього на кілька місяців і був похований 24 липня того ж року.
Література:
* Боль Фердинанд // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — Київ : Тека, 2006.
* Боль Фердинанд // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
* Маркова Н. Боль Фердинанд (1616-1680) / Н. Маркова // Сто памятных дат. 1991: художественный календарь. - Москва: Советский художник, 1990.
* Плотников, К. И. Письмо светом. Фердинанд Боль и Дэн Флавин / К. И. Плотников // Театр. Живопись. Кино. Музыка. - 2019. - № 3. - С. 30-37.
Немає коментарів:
Дописати коментар