Майбутній великий архітектор народився 25 червня 1852 року п'ятою за рахунком дитиною в сім'ї коваля-мідника в передмісті Барселони. Хлопчик ріс слабким і хворобливим. Після перенесеної пневмонії у Антоніо розвинувся ревматичний артрит. У дитинстві він насилу міг ходити, (за матеріалами: Spainmag, Konspekty, Casabatllo).
Через хворобу хлопчик був позбавлений дитячих радощів від ігор з однолітками. Але йому подобалися прогулянки біля моря. Антоніо міг годинами спостерігати за хвилями, розглядати прибережні скелі або дерева. Любив він дивитися і за роботою батька в майстерні. Пізніше ці дитячі враження відіб'ються в його творчості.
У школі хлопчик найбільше любив геометрію, а ось монотонне зубріння йому давалося важко. Антоніо непогано малював, і його малюнки друкував шкільний журнал «Арлекін», так само йому довіряли виготовлення декорацій для дитячої вистави.
Після закінчення школи, восени 1868 юний Гауді перебрався в Барселону, щоб вивчитися на архітектора. Після 5-річних підготовчих курсів йому вдалося вступити до Вищої школи архітектури. Щоб мрія сина здійснилася, батькові майбутнього великого зодчого довелося продати свої землі і кузню. Під час навчання Гауді працював креслярем, паралельно вивчаючи столярні роботи, виготовлення скла, ковку металу. У 26 років Антоніо отримав диплом архітектора.
Після завершення навчання Гауді відкрив архітектурне бюро. Першими його замовленнями були проекти текстильної фабрики і робочого селища, церков і монастирів, ліхтарів для міста, внутрішнє облаштування аптеки.
Незважаючи на те, що в молоді роки Антоніо був досить привабливий і одягався за останньою модою, все життя він провів на самоті. Він так і не створив сім'ї, віддавши себе повністю роботі.
Великим успіхом для молодого, але талановитого архітектора виявилося знайомство з Жоаном Мортарелем. Останній у 1883 р. порекомендував 31-річного Гауді в якості головного архітектора собору Саграда Фамілія після того, як попередник пішов зі свого поста.
Початковий проект у вигляді хреста Антоніо доповнив трьома фасадами з дзвіницями. Східний фасад присвячений Різдву Спасителя, західний - Страстям Христа, а південний -
Архітектор хотів зробити храм апофеозом середньовічної готики. Його надихали стародавні собори Іспанії, їх символіка і стиль. В оформленні фасадів Гауді використовував образи сучасників як християнських персонажів, а також зображення тварин і рослин Каталонії.
Робота над собором цілком поглинула Антоніо Гауді. Після 1914 року він відмовився від інших замовлень. За своє життя майстер встиг доробити фасад Різдва, залишивши зразок для нащадків. Храм будується до сих пір на гроші городян.
Зараз Саграда Фамілія є одним із найбільш упізнаваних будівель світу і головною визначною пам'яткою Барселони. У 2010 р. храм був освячений папою Римським, і в ньому стали проводити богослужіння.
Будинок Вісенс Став першою приватною будовою за проектом Гауді. Будинок був побудований в кварталі Граса в якості літньої резиденції для цегельного фабриканта Мануеля Вісенс-і-Монтанер. Проект будівлі був створений ще у 1878 р, на самому початку кар'єри архітектора.
Еусебіо Гуель був багатим промисловцем, меценатом, політичним діячем. Але перш за все він відомий своїм знайомством з Антоніо Гауді. Довгий час їх пов'язували міцні дружні стосунки. Завдяки підтримці Гуеля, Гауді зміг втілити багато своїх проектів в життя.
Палац Гуель був одним з перших великих замовлень молодого архітектора. Будівництво почалося в 1886 і зайняло 5 років. Палац Гуель розташований в самому центрі Барселони.
У 1890 р. Антоніо почав роботу над глобальним проектом парку Гуель, який, відповідно до задуму Еусебіо, повинен був стати чимось на зразок англійського саду. Розраховуючи побудувати ціле котеджне селище, архітектор створив головний в'їзд з двома павільйонами по боках, Зал ста колон і оглядовий майданчик, обрамлений звивистою лавою з облицюванням в техніці тренкадіс - мозаїкою з частинок мармуру, скла і битої глазурованої плитки. А потім робота зависла - з 60 запланованих будинків було побудовано два, і у 1922 р. міська рада викупила Гуель, щоб перетворити його в громадський парк.
За своє життя Антоніо Гауді створив безліч шедеврів архітектури, які прикрасили Каталонію. На жаль, частина з них не дійшла до нас, а ті, що збереглися, знаходяться тепер під егідою ЮНЕСКО. Другу половину життя великий архітектор повністю присвятив будівництву собору Саграда Фамілія. Він став дуже релігійний. Колишній красунчик і гурман почав одягатися бідно і недбало, перестав стежити за собою. Гауді був вегетаріанцем і харчувався дуже бідно. Часто на вулиці його приймали за бродягу.
Помер Антоніо Гауді 10 червня 1926 року. 7 червня був збитий трамваєм між вулицями Жирона і Байлен, неуважно прогулюючись і розглядаючи будівлі. Його прийняли за старого жебрака без грошей, тому повезли в просту лікарню і надали мінімальну допомогу. Кілька днів мук забрали архітектора. Гауді був похований у крипті (підземний тайник середньовічного типу в західній архітектурі, де розміщували мощі святих) одного зі своїх недобудованих храмів.
Література:
* Боне Л. Антонио Гауди; Сальвадор Дали / Л. Боне. - Москва : АРТ-РОДНИК, 2004. - 95 с.
* Головіна С. Блаженний будівельник Антоніо Гауді / С. Головіна // Пенсійний кур'єр. - 2017. - 30 черв. (№ 26). - С. 11.* Дьяков Л. А. Антонио Гауди / Л. А. Дьяков. - Москва : Юный художник, 2003. - 32 с.
Кльосова О. Таємниці незавершених творінь Гауді : подорожі / Олександра Кльосова // День. - 2018. - 30 листоп. - 1 груд. (№ 218/219). - С. 17.
* Кастельяр-Гассоль Ж. Гауди. Жизнь провидца / Жоан Кастельяр-Гассоль ; [пер. с исп. А. Запасной]. - Барселона : [Б. и.], 1984. - 142 с.
* Пархоменко Г. А. Метаморфози античної стилістики в творчості А. Гауді [Електронний ресурс] / Г. А. Пархоменко // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. - 2012. - Вип. 18(1). - С. 114-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uk_msshr_2012_18(1)__27
* Пульсон К. Антонио Гауди: Архитектор пространства / Клариса Пульсон // Личности. - 2016. - № 10(98). - С. 107-121.
* Рыжик М. Каталонское чудо : Антонио Гауди пытался воплотить в камне Евангелие / Мария Рыжик // Загадки истории. - 2016. - № 27. - С. 25
* Хенсберген Г. В. Гауди-тореадор искусства / Г. В. Хенсберген ; пер. с англ. Ю. Гольдберга. - Москва : Эксмо, 2004. - 346 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар