Томас Гарді (1840–1928) - англійський романіст, новеліст і поет

   Томас Гарді народився 2 червня 1840 року в графстві Дорсет. Предки письменника - дворяни, але збіднілі настільки, що батькові і дідові довелося працювати простими каменотесами. Сім'я, в якій росли два хлопчики і дві дівчинки, жила в селі Верхній Бокхемптон, і все населення становило півсотні жителів, (за матеріалами: 24smi, livelib, eng-poetry).

   Мати Томаса, уміла читати, але не вміла писати, вирішила, що її син гідний кращої освіти, ніж ту, яку отримала вона сама. Обов'язкової освіти в ті роки не існувало, і багато сільських дітей виростали, не навчившись ні читання, ні письму. Томас став винятком - в дев'ятирічному віці його відправили вчитися в церковно-приходську школу в Дорчестері. Однокласники вважали Томаса скромним і «некомпанійським». Навчання Томаса тривало і після школи - мати наполягала на тому, щоб він читав багато «хороших» книжок. 

   У 16 років Томас закінчив школу. Завжди цікавлячись будівництвом, він вирішив почати

кар'єру архітектора. Протягом п'яти років він навчався в дорчестерскій фірмі перед тим, як переїхав до Лондона у 1862 р. Там він був прийнятий на роботу заповзятливим архітектором Артуром Бломфельдом, у якого він навчився мистецтву відновлення церков. У Лондоні Гарді також навчався живопису і самостійно вивчав грецьку і латину - з п'ятої до восьми ранку щоранку. 

   У 1867 р., коли Гарді повернувся в Дорчестер для роботи із проектування та відбудови церков, він вже почав писати романи. Роман «Відчайдушні кошти» був опублікований в 1871 р. За рік до цього він зустрів в Корнуоллі свою майбутню дружину Емму, на якій він одружився в 1874 році Вони прожили разом в Дорсеті і в Лондоні десять років, протягом яких Харді став професійним письменником. 

    Своє письменницьке ім'я він зробив завдяки роману «Подалі від шаленої юрми». До 1885 р. Гарді заробив достатньо коштів для того, щоб остаточно перебратися в Дорчестер. Там він побудував будинок Макс-Гейт, для себе і для Емми (дітей у них не було). 

   Починаючи з 1887 він звернувся до написання коротких оповідань, сюжети черпаючи з життя Дорсета. Тепер його ім'я стало добре відомим в літературних колах, а лондонські журнали добре платили за публікації його оповідань. Вони були зібрані і опубліковані в трьох збірниках - «Уессекські оповідання» (1888), «Група шляхетних дам» (1891) і «Маленькі іронії життя» (1894). 

    У 1912 р. Емма померла від серцевого нападу. Харді, якому в той час було 72, був ще в доброму стані здоров'я, але він уже кілька років не писав романів, з тих самих пір, як «Тесс з роду д'Ербервіллей» і «Джуд Непомітний» шокували

багатьох вікторіанських читачів і налаштували їх проти автора. Тепер він писав тільки вірші та поеми, в основному про свої взаємини з Еммою, зі своїми рідними і про сільське життя. Незважаючи на гучну славу - Гарді став кавалером Ордена Заслуг - в своїй творчості він залишився вірним своїм Дорсетським корінням.

   Четвертий і останній збірник його оповідань «Людина, що змінилася» був опублікований в 1913 р. Рік по тому він вдруге одружився на письменниці Флоренс Дагдейл. Вони прожили разом в Макс-Гейт до самої смерті Гарді 11 січня 1928 р, коли йому було 87 років. Тіло Гарді було поховано у Вестмінстерському абатстві, а серце - в могилі Емми, неподалік від місця народження письменника. 

Література:

* Гарді Т. Джуд Непримітний : роман / Томас Гарді ; [пер. укр. В. Меренкової]. - Харків : Фабула, 2017. - 445 c.  

* Гарді Т. Під деревом зеленим, або Меллстокський хор : сіл. етюди в дусі голланд. шк. : [роман] / Томас Гарді ; пер. з англ. Марії Головко. - Київ : Знання, 2015. - 206 с.

* Гарді Т. Подалі від шаленої юрми : [роман] / Томас Гарді ; [пер. з англ. Д. Троценко]. - Київ : Publishing, 2015. - 446 с. 

* Гарді Т. Троє незнайомців / Томас Гарді. – Київ, 1978. – 320с. 

* Гурдуз А.І. До проблеми міфопоетичної парадигми творів О. Кобилянської «Земля» і Т. Гарді «Тесс із роду д’Ербервіллів»: опозиція «природа — місто» // Літературна компаративістика / Ін-т літератури ім.Т.Г. Шевченка НАН України. – Київ, 2005. – Вип. 2. – С. 219-223.   

* Жлуктенко Н.Ю. Синтез мистецтв у романі Томаса Гарді «Мер Кестербріджа» передмодерні імплікації // Літературознавчі студії : збірник наукових праць / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т філол. – Київ, 2010. – Вип. 29. – С. 134-141. 

* Козак С.В. Поетичний дискурс у творах Т. Гарді // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки / Волинський державний університет ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2002. – № 5. – С. 148-151.

* Росстальна О. Особливості конструювання жіночих образів у збірці оповідань Томаса Гарді «Група шляхетних дам» // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених : збірник наукових праць / Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка ; Нац. акад. наук України. – Київ, 2015. – Вип. 23. – С. 12-18.

* Смикалова Л. Англійське село в романах Т.Гарді. / Л. Смикалова. – Львів, 1959. – 36с. 

* Соколовська А. Інтерпретація мотиву трагічної жіночої долі у творчості Т. Гарді та І. Нечуя-Левицького : (на матеріалі роману «Тесс із роду д'Ербервіллів» Т. Гарді та повісті «Бурлачка» І. Нечуя-Левицького // Літературознавчі обрії : праці молодих учених / Інститут літератури ім. Т. Шевченка; НАНУ. – Київ, 2008. – Вип. 13. – С. 194-200. 

* Шарайчук В.В. Лінгвостилістичний аналіз поезії Томаса Гарді «Я сказав любові» / В.В. Шарайчук, А.В. Онанченко // Філологічні науки : зб. матеріалів підсумкової наук. конф. студентів та викладачів / Дніпропетр. нац. ун-т ім. Олеся Гончара, Ф-т укр. й інозем. філології та мистецтвознавства ; [редкол.: І.С. Попова та ін ; упоряд. О.І. Панченко]. – Дніпропетровськ : Акцент ПП, 2015. – Ч. 3. – С. 253-258.