Європейський суд з прав людини

    Європейський суд з прав людини - одна з інституцій Ради Європи, створена 21 січня 1959 року для контролю за дотриманням прав і свобод людини та громадянина, закріплених в Європейській конвенції з прав людини,(далі-Конвенція) ратифікованої 1953 року. Розташований у Страсбурзі (Франція), (за матеріалами:Vru.org.ua, Pon.org.ua, Echr).

   На конференції Віденського саміту глав держав і урядів держав-членів Ради Європи у жовтні 1993 року було ухвалене рішення про створення нового Європейського суду з прав людини, який замінить колишню двоступеневу систему захисту прав та свобод. Реформований Суд як орган Ради Європи почав свою роботу 1 листопада 1998 року.

Склад Суду

  У статті 20 Конвенції визначається кількість суддів Суду, яка відповідає кількості Високих Договірних Сторін Конвенції. Судді повинні мати високі моральні якості, а також кваліфікацію, необхідну для призначення на високу судову посаду, чи бути юристами з визнаним авторитетом. Упродовж строку своїх повноважень судді не можуть займатися ніякою діяльністю, що є «несумісною з їхньою незалежністю, безсторонністю або вимогами виконання посадових обов’язків на постійній основі».

   Парламентська асамблея Ради Європи обирає суддів до Європейського суду строком на дев'ять років. Судді не можуть бути переобрані. Суддя може бути звільнений з посади, якщо рішення про його невідповідність встановленим вимогам буде ухвалене іншими суддями більшістю у дві третини голосів.

Структура і юрисдикція Суду

   Стаття 27 Конвенції передбачає створення в межах Суду трьох різних типів органів: комісій, палат і Великої палати.
   Комісія, до складу якої входить три судді, може визнати неприйнятною або вилучити з реєстру справ індивідуальну заяву, якщо така ухвала може бути винесена без додаткового вивчення. Кожна така ухвала є остаточною і особа, що звернулась із заявою, не може вимагати її перегляду.   В палатах, на другому рівні організаційної структури Суду, здійснюється більша частина його роботи. До складу палат входять сім суддів, включаючи й члена палати за посадою - суддю, якого було обрано від зацікавленої держави-учасниці, або особу, яка призначається для участі в засіданнях в разі відсутності такого судді. Окрім створення комісій, палата приймає ухвали щодо прийнятності та суті міждержавних і індивідуальних заяв, які не були визнані неприйнятними у комісіях. Як правило, палата приймає рішення щодо прийнятності окремо від рішення по суті.
   Велика палата - третій рівень, на якому здійснюється робота Суду. До складу Великої палати входять сімнадцять суддів. Окрім члена Великої палати за посадою, до складу Великої палати входять Голова Суду, заступники Голови, голови палат та інші судді, які визначаються відповідно до регламенту Суду. Велика Палати приймає справи до розгляду в двох випадках: в результаті їх передання на розгляд за клопотанням однієї зі сторін або при відмови від розгляду справи палатою на користь Великої Палати.

    Підстави звернення до Європейського суду з прав людини

   Європейський суд є наднаціональною міжнародною судовою установою, яка розглядає скарги осіб щодо порушення їхніх прав державами - сторонами Конвенції.

   Особа може звернутися до Суду, якщо вважає, що вона особисто є жертвою порушення однією з держав - сторін Конвенції Ваших прав чи основоположних свобод, які захищаються Конвенцією та протоколами до неї. Суд може розглядати лише ті заяви, в яких йдеться про порушення гарантованих Конвенцією та протоколами до неї прав - одного або кількох.
* Особа може звернутися до Суду лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури тощо) держави. Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних інституцій.

* Суд приймає заяви до розгляду лише після того, як були використані усі внутрішні засоби юридичного захисту, і лише протягом шести місяців з дати винесення остаточного рішення. Суд не розглядає заяву, яка не відповідає цим умовам прийнятності.

* Заяву до Суду можна подати протягом шести місяців після ухвалення остаточного рішення судом або органом влади, до компетенції яких належить визначення питання, що є предметом звернення до Суду. Шестимісячний строк відраховується з моменту ознайомлення з остаточним судовим рішенням.

* Перебіг шестимісячного строку припиняється в момент отримання Судом від особи першого листа, в якому чітко викладено - хоча б у стислій формі - предмет заяви, яка подається, або заповненого формуляру заяви. Звичайного запиту з проханням надати інформацію недостатньо, щоб зупинити перебіг шестимісячного строку.

Література: 

* Європейський суд з прав людини. Базові матеріали. Застосування практики / Укр. Правн. Фундація ; [уклад. Ю. Зайцев]. - Київ : Український центр правничих студій, 2003. - 582 с. 

* Захист прав в Європейському  суді з прав людини  : інформ.-метод. зб. / Черніг. центр перепідгот. та підвищ. кваліфікації працівників органів держ. влади, органів місц. самоврядування, держ. п-в, установ і орг., Центр європ. інформ. Черніг. обл. універс. наук. б-ки ім. В. Г. Короленка ; [уклад. Н. В. Сокирко]. - Чернігів : [б. в.], 2013. - 40 с.    

* Исполнение решений Европейского суда по правам человека в Украине  / [Елена Ащенко и др.]. - Харьков : Права людини, 2014. - 286 с.

* Манукян В. И. Европейский суд по правам человека: право, прецеденты, комментарии  / В. И. Манукян. - Киев : Истина, 2006. - 367 с.

* Як і коли можна звернутися до Європейського суду з прав людини? / Центр політико-прав. реформ ; [авт.-упоряд.: Р. О. Куйбідаб,  Руда Т. В.]. - Оновлене вид. - Київ : [б. в.], 2011. - 55 с.