Фрідріх Арнольд Брокгауз (1772-1823) - відомий німецький видавець і енциклопедист

    Фрідріх Арнольд Брокгауз народився 4 травня 1772 року у Дортмунді, Німеччина. Хлопчик навчався у гімназії, потім у Дюссельдорфі вивчав торговельну справу. У 1793 році Брокгауз переїхав до Лейпцигу, де вивчав іноземні мови та інші науки. Через два роки в Дортмунді молодик відкрив оптову торгівлю англійськими товарами. У 1802 році перевів її до Амстердама. У 1804 році англійські товари перестали поступати до континентальної Європи, і справа розвалилася, повідомляє Peoples.  
    Маючи особливу схильність до книжкової торгівлі, Брокгауз заснував 15 жовтня 1805 р. в Амстердамі підприємство з торгівлі та видання німецьких книг, назву якого прийняв друкар І.Г. Ролоф, тому що Брокгауз, як іноземець, не міг бути членом книгопродавчої корпорації, і тому діяли спочатку під фірмою «Rohloff u. Comp»., а з 1807 р. стало називатися «Kunst-und Industrie-Comptoir». 

    Започатковане Брокгаузом в 1806 р. і присвячене сучасній історії та літературі періодичне видання голландською мовою «De Ster» («Зірка») після звернення Батавської республіки в королівство Голландію було заборонено вже після першої чверті року, а замінивший його «Amsterdamsch Avon-J» піддався тієї ж долі в ще більш короткий термін. Разом з тим Брокгауз заснував щомісячний журнал німецькою мовою «Individualitaten» Крамера (1806 - 1807), так само як французьке белетристичне видання, що виходило через три місяці: «Le Conservateur» (1807 - 1808) і видав багато творів з галузі точних наук, та витонченої словесності. Але його книгопродавче підприємство за несприятливих обставин того часу, особливо після з'єднання Голландії з Францією, не могло йти успішно, тому він наважився залишити Амстердам і перенести своє підприємство до Німеччини. 

    У 1811 році він відновив у Альтенбурзі свою видавничу діяльність, спочатку під вивіскою «Kunst-und Industrie Comptoir von Amsterdam», яку 15 січня 1814 року замінив на «Ф. А. Брокгауз», що збереглася і досі.

    Ще у 1808 році Брокгауз придбав видавниче право на розпочатий у 1796 році «Conversations Lexikon» і закінчив перше його видання у 1809-1811, з приєднанням двох додаткових томів. Він зрозумів всю важливість цього підприємства і у 1812 році приступив до другого видання його, з відповідними духу того часу змінами, узявши на себе і його редакцію. Через це Брокгауза інколи вважають справжнім засновником «Conversations Lexikon'a».

    За кілька днів до битви під Лейпцігом і ще перед наступом ворога, Брокгауз приступив до видання політичної газети під заголовком «Deutsche Blätter» (з 14 жовтня 1813 року до травня 1816 року), яка швидко набула вагомості та впливу.

    У 1817 році Брокгауз переїхав до Лейпціга. Крім кількох видань «Conversations Lexikon» (з 3-го по 6-е), він упродовж небагатьох років встиг видати чимало великих видань, розпочатих ним частково ще за старих часів. До числа цих видань належать: альманах «Urania» (з 1810); «Zeitgenossen» (з 1816); Окена «Isis» (з 1817); «Hermes oder kritisches Jahrbuch der Litteratur» (з 1819), редакцію якого з 1820 узяв на себе сам Брокгауз; потім, заснований ним же «Litterarisches Conversations Blatt» (з 1820, як продовження розпочатого Коцебу в 1818 «Litterarisches Wochenblatt»); рівним чином безліч творів у всіх галузях літератури, у тому числі твори Раумера («Geschichte der Hohenstaufen»), A. Шопенгауера, Фосса (переклади Шекспіра) та інших.

    З цією великою видавничою діяльністю поєднувалися часті поїздки, дуже жваве і не менш велике особисте листування, складання записок і брошур про передруки і свободи друку  

     Запеклу боротьбу довелося Брокгаузу вести з цензурою, яка у 1821 року вжила навіть виняткову сувору міру щодо всіх його видань - повторювальну цензуру (Recensur), що припинилася лише після його смерті. Як ці цензурні причіпки, так і підрив його видавничих підприємств, особливо «Conversations Lexikon» передруками, отруювали йому життя і засмучували його квітуче здоров'я. Він помер 20 серпня 1823 року. 

    Його справу продовжили сини: Генріх та Фрідріх. Ця фірма існує й у наші дні, увійшовши до складу видавничої групи «Лангеншайдт». 

Література:  

1. Енциклопедичний Словник Ф. А. Брокгауза і І. А. Єфрона в 86 томах з ілюстраціями і додатковими матеріалами, С.-Петербург, 1890–1907. Режим доступу: URL: http://bibliograph.com.ua/bep/96.htm     
2. A. zum Hingst. Die Geschichte des Grossen Brockhaus: vom Conversationslexikon zur Enzyklopädie. - Wiesbaden : «Harrassowitz», 1995. - 212 s. 
3. Keiderling Т. F. A. Brockhaus: 1905-2005. - Leipzig : «Brockhaus», 2005. - 448 s.            .