Стенлі Морісон народився у Великій Британії
6 травня 1889 року в Уонстеді, Ессекс, але більшу частину свого дитинства і
раннього дорослішання провів у Лондоні в сімейному будинку на Фейрфакс-роуд,
Харрінгей. Коли його батько покинув сім'ю, Стенлі довелося піти зі школи, щоб
допомагати матері. Втім, він був дуже академічною дитиною, і навіть пішов зі
школи, продовжував вчитися самостійно, (за матеріалами: Нmong, Facecollection).
Відомо, що в роки Першої світової війни
Морісон відмовився йти до армії, за що його заарештували. У видавничий світ він
прийшов 1913-го, став асистентом у «The Imprint», а 1918-го Морісон вже
працював у «Pelican Press», при цьому був він там головним дизайнером. Слідом
був аналогічний пост у «Cloister Press», а в 1922 Морісон став одним із
засновників товариства «Fleuron Society», яке займалося питаннями графіки, а
також був редактором їх журналу.
Починаючи з тих же 1920-х, Морісон був
консультантом у Monotype Corporation, де займався розробкою шрифтів. У 1929
році послугами Стенлі Морісона вирішили скористатися боси видання «The Times» -
на той час назріла необхідність вміщати в газетні колонки більше тексту,
зберігаючи зручний і читаний вигляд і формат. До речі, на той момент
найпопулярнішим газетним шрифтом був Ionic – і саме Морісон був одним із тих,
хто критикував таке респектабельне видання як «The Times» за використання
такого «бульварного» шрифту. У відповідь на це керівництво газети запропонувало
Морісону створити щось нове, за що він одразу активно й взявся.
Втім, як
виявилося, завдання це було не з найлегших – на винахід нового шрифту пішло
довгих три роки, і лише 1932-го новий шрифт був представлений керівництву The
Times. Працював Морісон із художником газети Віктором Лардентом (Victor
Lardent), і коли настав час назвати своє дітище, вони думали не довго, давши
новому шрифту ім'я по роботодавцю – Times New Roman, тим самим уже в назву
шрифту заклавши і його власника.
3 жовтня 1932 року читачі The Times вперше
побачили свою улюблену газету з новим шрифтом. Чи варто говорити, що відтоді
саме Times New Roman став найпопулярнішим друкарським шрифтом. А з приходом у
життя комп'ютерів він став більш поширеним.
Стенлі Морісон помер 11 жовтня 1967
року, до моменту своєї смерті він був дуже шанованою людиною, володарем кількох
урядових нагород та звань на зразок королівського дизайнера (Royal Designer for
Industry), а також одним із редакторів знаменитої енциклопедії «Encyclopædia
Britannica».
Відомо, що 1953-го Морісон відмовився від лицарського титулу, а
1962-го – від Ордену Британської імперії. Він так ніколи і не дізнався, що
через 40 років після його смерті його звинуватили у плагіаті – він нібито
запозичив свій шрифт у Вільяма Старлінг Берджесса (William Starling Burgess),
конструктора яхт, автомобілів і піонера авіації. Однозначної відповіді, чи це
так, досі немає, але з того часу авторами шрифту Times New Roman часто
називають обох.
Література:
1. John Carter: A handlist of the writings of Stanley Morison, Cambridge University Press, 1950.
2. James Moran: Stanley Morison: His Typographic Achievement, London, 1971.
Немає коментарів:
Дописати коментар