Владислав Реймонт (1867-1925) - польський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури

    Владислав Станіслав Реймонт народився 7 травня 1867 року у польському селі Кобеле Вельке поблизу Радомська у сім'ї сільського органіста Йозефа Реймента. Крім Владислава, у сім'ї було ще вісім дітей. Його мати Антоніна Купчинська походила зі збіднілого знатного роду з Кракова і мала талант до складання історій, (за матеріалами: Polonistika, Сulture.pl, Аphorisme).

    Своє дитинство Владислав провів у Тушині, недалеко від Лодзя, куди переїхав працювати його батько, оскільки там була багатша парафія. Здобував освіту в місцевій школі. Батьки хотіли, щоб він став ксьондзом. Але Владислав був досить упертим, він покинув школу, часто змінював професії, багато подорожував Польщею та Європою, був учнем кравця у Варшаві (1880-1884), куди його відіслав батько, але його звідти вислали під домашній арешт за участь у страйку у Лодзі. 

    Через суворість батька та надмірну побожність матері він втік з дому і став актором у бродячих трупах (1884-1887), працював залізничним службовцем. Після поїздки в Париж і Лондон, він зробив останню спробу зайнятися театральною діяльністю, але не досягнувши успіху знову повернувся додому. Не міг знайти заняття до душі і навіть постригся в ченці, працював ревізором на залізниці, а у вільний час читав і навіть почав займатися письменництвом.  

    В 1893 році Реймонт переїхав до Варшави і жив літературними заробітками. У 1900 році Реймонт потрапив у залізничну аварію, висока грошова компенсація, яку він отримав, допомогла йому здобути фінансову незалежність і повністю присвятити себе літературі. Він писав оповідання, повісті, романи – різноманітні у тематичному та жанровому відношенні. Небагато писав вірші. 

    Після успіху перших опублікованих оповідань, у Реймонта з'явилася ідея написати роман. Одним із перших він написав роман «Komediantka» (Комедіантка, 1895), про дівчину з провінції, яка втекла з театральною трупою, намагаючись врятуватися від брехливості у своєму оточенні, але знову опинилася серед інтриг та нещирості. 

    Роман «Fermenty» (Бродіння, 1896) став продовженням першого роману, в якому головна героїня після спроби самогубства повертається до рідної родини. Змирившись з тим, що мрії ніколи не стануть реальністю, вона вийшла заміж за багату людину. Варшавська газета, Kurier Codzienny, замовила Реймонту новий роман. Зібравши необхідні матеріали, після подорожі до Лодзя, він опублікував роман «Обіцяна земля». У багатосюжетному романі, одному з найкращих творів Реймонта, описується становлення капіталістичної Лодзі, побут лодзинських текстильних магнатів. На прикладі трьох головних героїв: німця, єврея та поляка у романі показано, як місто руйнує тих, хто приймає закони наживи та тих, хто їх не приймає. Благородство, мораль і доброта обертаються проти людей, які йдуть за ними. Роман був перекладений 15 мовами, а в 1975 Анджей Вайда зняв за романом фільм. 

    Крім цього, Реймонт написав історичну трилогію «1794» (1913-1918). Роман присвячений національно-визвольному повстанню під проводом Тадеуша Костюшка. 

    У листопаді 1924 року Владислава Реймонта було нагороджено Нобелівською премією з літератури «за видатний національний епос – роман «Селяни». Цей роман вважається вершиною творчості Владислава Реймонта. У ньому описується життя у селі Липці протягом чотирьох порів року. Кожен із чотирьох томів роману так і має назву: «Осінь», «Зима», «Весна», «Літо», відображаючи циклічність сільського життя. На тлі зміни цих часів і розгортається дія роману – зіткнення між різними верствами суспільства, психологічні конфлікти, селянська самобутність, прихильність селян до землі, народні обряди.

    Через хворобу Реймонт не зміг приїхати до Стокгольма на вручення премії. Він у цей час перебував на лікуванні у Франції, мав проблеми із серцем. Проблеми, які і стали причиною його смерті. 5 грудня 1925 року Владислав Реймонт помер у Варшаві, де й похований. 

Література: 

1. Реймонт В. Комедіантка. / В. Реймонт. - Львів, 1962. - 298 с. 

2. Реймонт В. С. Селяни. / В. С. Реймонт. - Київ, 1953. - 859 с.

3. Владислав Реймонт і українська література // Денисюк І. Літературознавчі та фольклористичні праці : у 3 т., 4 кн. / Іван Денисюк ; Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. - Львів : [б. в.], 2005 - Т. 1 : Літературознавчі дослідження. Кн. 2. - 2005. - 485 с. 

4. Генрик Сенкевич, Владислав Реймонт, Чеслав Милош, Вислава Шимборська : польські Нобелівські лауреати. // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2004. - № 10. - С. 42-45. 

5. Розенбаум Є. М. Владислав Станіслав Реймонт : (Нобелівські лауреати) / Розенбаум Є. М. // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 1996. - № 12. - С. 40-43.