Едвард Даніель Кларк (1769-1822) - англійський мандрівник та письменник

    Едвард Деніел Кларк народився у Віллінгдоні, Сассекс, і здобув освіту спочатку в школі Укфілда, а потім у Тонбриджі. У 1786 році він отримав посаду клерка каплиці в коледжі Ісуса в Кембриджі, але втрата батька в цей час призвела до труднощів. У 1790 році він отримав ступінь, а невдовзі став приватним репетитором Генрі Тафтона, племінника герцога Дорсетського, (за матеріалами: Venn.lib.cam, Dic.academic, History.org.ua).

    У 1792 році він залучився подорожувати з лордом Бервіком Німеччиною, Швейцарією та Італією. Перетнувши Альпи та відвідавши кілька головних міст Італії, включаючи Рим, він вирушив до Неаполя, де пробув майже два роки. 

    Повернувшись до Англії влітку 1794 року, він став вихователем у кількох знатних родинах. У 1799 році він разом із Джоном Мартеном Кріппсом вирушив у подорож континентом Європи, починаючи з Норвегії та Швеції, звідки вони пройшли через Росію та Крим до Константинополя, Родосу, а потім до Єгипту та Палестини. Після капітуляції Олександрії Кларк мав значну користь для забезпечення Англії статуй, саркофагів, карт, рукописів тощо, зібраних французькими вченими. 

    Наступною країною була Греція. З Афін мандрівники по суші вирушили до Константинополя і після короткого перебування в цьому місті направили свій шлях додому через Румелію, Австрію, Німеччину та Францію. 

    Кларк, який тепер отримав значну репутацію, поселився в Кембриджі. Отримав ступінь доктора наук. Бібліотеці Кембриджу подарував багато зібраних ним під час подорожей мармурових скульптурних творів, у тому числі колосальну статую Елевзинську Цереру, про яку він написав в 1803 р. статтю. 

    В кінці 1808 року доктор Кларк був призначений професором мінералогії в Кембриджі. Його наполегливість як мандрівника також не була неоплаченою. Рукописи, які він зібрав під час своїх подорожей, серед них знаменитий Кодекс діалогів Платона Кларка (895 р. н. е.), були продані Бодліанській бібліотеці за 1000 фунтів стерлінгів; і опублікувавши свої подорожі, він отримав цілий прибуток у розмірі 6595 фунтів стерлінгів. Окрім читання лекцій з мінералогії та виконання своїх канцелярських обов’язків, доктор Кларк охоче займався вивченням хімії та зробив кілька відкриттів, головним чином за допомогою газової труби, яку він довів до високого ступеня досконалості. 

    Він також був призначений бібліотекарем університету в 1817 році і був одним із засновників Кембриджського філософського товариства в 1819 році. 

    Едвард Кларк помер у Лондоні 9 березня 1822 року. 

Література: 

* Варварцев М. М. Кларк Едвард-Даніель // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. - Київ : Наукова думка, 2007. - Т. 4 : Ка - Ком. - С. 341. 

* Едвард Даніел Кларк // Вінтоняк Олекса. Україна в описах західноєвропейських подорожників другої половини XVIII століття. - Львів; Мюнхен : Дніпрова хвиля, 1995. - C. 23. 

* Кларк Едвард Даніель // Енциклопедія українознавства : словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. - Париж-Нью-Йорк : Молоде життя, 1955-1995. - Т. 3. - 1959. 

* Кларк Едуард Данієл // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. - 2-ге вид. - Київ : Головна редакція УРЕ, 1974-1985. - Т. 5. - 1980.