Дієго Веласкес (1599-1660) - видатний іспанський художник

    Дієго Веласкес народився 6 червня 1599 року в іспанській Севільї. Він виховувався у сім'ї Хуана Родрігеса та його дружини Ієроніми. У своїх батьків він був старшим із 8 дітей. Ще в дитячі роки біографії Дієго став виявляти чудові художні здібності. В результаті він почав навчатися живопису у Франсіско де Еррери Старшого, але незабаром став учнем Франсіско Пачеко. Саме у Пачеко юний Веласкес набув перших технічних та естетичних навичок, (за матеріалами: 24smi, Dovidka, Interesnyefakty).

    У віці 17 років він уже відбувся як незалежний художник, увійшовши до складу міської корпорації художників. Тоді ж, він поставив за мету працювати при дворі короля. 

    На початку творчої біографії Веласкес мав репутацію художника, який зображує на своїх полотнах бідних селян і простолюдинів. Найбільш відомими роботами того періоду вважаються «Стара, яка смажить яйця», «Двоє юнаків біля столу» та «Сніданок». Дієго Веласкес з разючою точністю представляв на полотнах людей і предмети, що їх оточували, спираючись на контрастне освітлення фігур переднього плану і щільності письма. Переважна частина картин була виконана із застосуванням темного фону, який надавав їм певної виразності та безповітряності. 

    У 23-річному віці Веласкес вирушив до Мадриду з рекомендаційним листом до архієпископа

Хуана Родрігеса де Фонсеке. Архієпископ ознайомився з листом, після чого представив Дієго придворному герцогу Оліваресу. Тоді ж Оліварес замовив у молодого майстра свій портрет. Коли роботу було завершено, герцог був вражений талантом Веласкеса, унаслідок чого допоміг йому познайомитися з монархом Філіпом IV. Вже наступного року його поселили в Мадриді, запевнивши, що інші художники ніколи не писатимуть портрети короля. 

    Перший портрет Філіпа IV Дієго створив у 1623 р. Імператор одразу розглянув у ньому талант, оскільки сам навчався малюванню. Пізніше він посів перше місце у конкурсі художників, організованому королем. В результаті Веласкес удостоївся посади камергера і став придворним художником, маючи всі умови для повноцінного життя. 

    На початку 1630-х років він почав писати портрети королівської сім'ї та наближених Філіпа IV. Упродовж років творчої біографії він створив понад 40 портретів монарха. Цікаво, що пензлю художника належить кілька робіт із зображенням королівських блазнів і карликів, яких він ставився з повагою і співчуттям. Тоді ж Веласкес став автором знаменитої картини Христос на хресті, зобразивши Месію відразу після його мученицької смерті. 

    Наприкінці наступного десятиліття монарх відправив його до Італії, з метою придбання для королівської колекції шедеврів італійського живопису та скульптури. У Ватикані йому надав теплий прийом папа Інокентій X, який замовив власний портрет. Через 3 місяці Дієго Веласкес закінчив роботу, яка вразила весь Рим. Сам понтифік захоплено вигукнув – «Занадто правдиво!», після чого нагородив автора золотим ланцюгом та папською медаллю. 

    Одночасно з цим майстра включили до складу Римської академії. Тоді ж він завершив працювати над картиною «Венера з дзеркалом». Додому Веласкес повернувся навесні 1651, представивши Філіпу придбані предмети мистецтва. 

    У наступні роки біографії він приступив до написання найвидатніших творів у своїй кар'єрі – «Фрейліни (Меніни)» та «Пряхи». Кожна з цих робіт була наповнена глибоким підтекстом завдяки деталізації, позам персонажів, їх розташування та висвітлення. Дані полотна досі є предметом гарячих дискусій серед мистецтвознавців. Фахівці висувають різні версії щодо їх сюжету та підтексту. 

    Останні портрети королівських осіб кисті Веласкеса, створювалися незадовго до смерті майстра 6 серпня 1660 року. Вони вважаються одними з найкращих творів живописця. Наприклад, в «Інфанті Маргариті Австрійської», техніка Дієго досягла свого піку: миготливі плями кольору на широких поверхнях створюють практично імпресіоністичний ефект 3-мірного простору. 

Література: 

* «Веласкес» / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. - 2-ге вид. - Київ : Головна редакція УРЕ, 1974-1985. 

*  Веласкес // Універсальний словник-енциклопедія. - 4-те вид. - Київ : Тека, 2006.