Маргеріт Юрсенар (1903-1987) - французька письменниця

    Маргеріт Юрсенар (справжнє ім'я: Маргеріт Антуанетта Жанна Марі Ґіслен Кленеверк де Креянкур) народилася 8 червня 1903 року в Брюсселі в аристократичній родині. Мати Юрсенар, що походила зі старовинної бельгійської сім'ї, померла в 1903 році, народивши єдину дочку, Маргеріт. Дівчинка залишилася під опікою батька, який зіграв велику роль у її житті. Тонкий поціновувач літератури та мистецтва, Мішель читав дочці вголос свої улюблені книги. Серед перших прочитаних нею авторів були Арістофан і Расін, Шекспір ​​і Метерлінк, Шатобріан та Ібсен, Сен-Сімон та Мережковський. Маргерит не відвідувала жодних навчальних закладів, але здобула чудову домашню освіту, знала кілька мов і продовжувала навчатися все життя, (за матеріалами: M.readly, Biblioman, Belletrist).

    Батько Маргеріт помер, встигнувши побачити надрукованим перший літературний досвід дочки, поему «Сад химер». Псевдонім Юрсенар Маргеріт та батько придумали разом, складаючи анаграми з прізвища Крейянкур. Перший великий прозовий твір, роман «Алексіс, або Міркування про марну боротьбу» (1929) – сповідь гомосексуаліста. 

    З самого початку своєї творчої кар'єри Маргеріт виявила повну незалежність поглядів, уподобань та поведінки. Тема гомосексуального і бісексуального кохання неодноразово виникала потім у її творах, тому що в цьому, говорила письменниця, її герої набували свободи вибору, всі прояви якої так цінувала вона сама. 

    До початку війни молода жінка вела досить розсіяний спосіб життя, багато подорожувала, відвідувала літературні кола, випустила ще два романи («Гроша надії» та «Останній удар»), а також ряд новел та есе. На запрошення Грейс Фрік приїхала до Америки та залишилася там назавжди. Грейс Фрік стала її перекладачем, близьким другом та супутницею життя. 

    В Америці Юрсенар стала жити життям простим, далеким від літературних салонів, які встигли їй приїстись у довоєнні роки. Тут було написано перший із романів, які принесли Юрсенар всесвітню славу – «Спогади Адріана» (1951). Цей твір став класикою ще за життя письменниці. У 60-80-ті роки Юрсенар отримувала всілякі премії, ордени та міжнародні почесні звання. Але, звісно, ​​найпомітнішим подією у її житті, а й у літературної історії Франції став її прийом у Французьку академію (1981). В останні роки життя Юрсенар активно підтримувала боротьбу за рівні права для жінок, не приймаючи, однак, «агресивність фемінізму». 

    Серед найвідоміших творів письменниці – роман «Філософський камінь», написаний через 16 років після «Адріана», а також збірка «Східні новели». 

    Маргеріт Юрсенар померла 17 грудня 1987 року у своєму будинку в Маунт-Дезерті. 

Література: 

1. Юрсенар М. Адріанові спогади : роман / Маргеріт Юрсенар ; пер. із фр. Дмитра Чистяка. - Київ : Радуга, 2017. - 231 с. 

2. Юрсенар Маргеріт Останнє кохання хана Ченгі : новела / Маргеріт Юрсенар // Всесвіт. -  2010. - № 7/8. - С. 195-201. 

3. Юрсенар М. Твори / Маргеріт Юрсенар ; [пер. з фр., передм., післям., прим. Дмитра Чистяка]. - Київ : Пульсари, 2012. - 453 с.

4 Юрсенар Маргеріт // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. Т. 2 : Л - Я / за ред.: Н. Михальської та Б. Щавурського. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2006. - С. 815.