Норман Фостер (1935) - британський архітектор, один із творців стилю «хай-тек»

    Норман Роберт Фостер народився 1 червня 1935 року в Англії, у передмісті Манчестера, районі Стокпорта – Реддіше в сім'ї робітників. Він був єдиною дитиною в сім'ї Роберта та Ліліан Фостерыв. Батько працював маляром на вагонобудівному заводі Metropolitan-Vickers. Мати Нормана працювала на заводі. За спогадами самого Фостера, вихідець із району, де він ріс, «було стільки ж шансів потрапити до університету, скільки стати Папою Римським», (за матеріалами: Рeoples, Аrchitime, Аdmagazine).   

    У віці 18 років він вступив на службу до королівських ВПС. Потім навчався на архітектора в рідному місті та в Єльському університеті в Штатах. Після повернення до Англії, разом із Роджерсом заснував бюро «Team 4». Спільна творчість партнерів призвела до формування стилю «хай-тек». 

    У 1967 році архітектор відкриває власне бюро. Тоді він починає співпрацювати із Р. Фуллером. Разом вони створили підземний театр в Оксфорді та низку інших оригінальних будівель. 

    Фостер є володарем багатьох престижних нагород у своїй галузі. У тому числі як національні премії, і міжнародні. Авторство англійця поширюється на Центр образотворчого мистецтва в Норвічі, аеропорт в Ессексі, один із корпусів Королівської академії мистецтв у британській столиці. 

    Фостер приділяє велику увагу інноваційним технологіям енергозбереження. Він намагається максимально використовувати невичерпні природні ресурси у вигляді сонячного світла і повітря. Саме тому його проекти відрізняються наявністю великих відкритих просторів та розумними системами, які самі регулюють потоки світла, заощаджуючи електроенергію. Приклад тому –

Шанхайський банк у Гонконгу. Хмарочос налічує 43 поверхи та має групу дзеркал, які управляються комп'ютерною програмою. Обладнання спрямовує світло сонця зверху вниз вертикальної осі. 

    Ще одним екологічним дітищем архітектора став хмарочос, що складається із 259 поверхів. Він створений зі скла та сталі, наповнений зимовими садами та світлом. 

    Серед інших проектів – лондонський стадіон Wembley, нью-йоркська висотка Hearst, пекінський аеропорт, найвищий хмарочос Старого Світу (франкфуртський Коммерцбанк), театр у Глазго, казахський Палац Світу. Окрім будівель, Фостер спроектував яхту. Вона виявилася не тільки найдорожчою, а й найшвидшою з тих, що нині існують. 

    Фостер отримав Золоту медаль RIBA у 1983 році та нагороду AIA у 1994 році, у 1990 році став баронетом, а у 1999 – довічний пер з титулом «Baron Foster of Thames Bank». Того ж року він став лауреатом Прітцкерівської премії. 

Література: 

* Sudjic Deyan. Norman Foster: A Life in Architecture. - Weidenfeld, 2010. 

* Jodidio P. Sir Norman Foster Hardcover / Philip Jodidio. - Taschen Verlag. - 2001. - 175 р.