Архітектурний стиль Ар-деко зародився
влітку 1925 року на Міжнародній виставці сучасних декоративних та промислових
мистецтв у Парижі. Розвивався він в умовах повоєнного часу, коли люди
відчайдушно потребували яскравого, кричущого та оптимістичного нагадування про
колишні часи, (за матеріалами: Labodina, Topdom, Sites).
У будівництві Ар-деко для обробки фасадів та облицювання використовуються скло, алюміній, кераміка, сталь, мармур, хром та бронза. Для стилю характерна пряма геометрія з вираженими вертикалями та горизонталями, арки, шпилі та використання ступінчастих форм. Вікна - прямокутні прості з великими поверхнями скла, найчастіше прикрашені декоративними ґратами з орнаментом у вигляді тварин та рослинних мотивів.
У будівництві Ар-деко для обробки фасадів та облицювання використовуються скло, алюміній, кераміка, сталь, мармур, хром та бронза. Для стилю характерна пряма геометрія з вираженими вертикалями та горизонталями, арки, шпилі та використання ступінчастих форм. Вікна - прямокутні прості з великими поверхнями скла, найчастіше прикрашені декоративними ґратами з орнаментом у вигляді тварин та рослинних мотивів.
Зародився стиль у Франції,
був дуже популярний в Америці і завдяки засобам масової інформації новий стиль
поширився по Європі та за океаном, набуваючи в кожній країні своїх форм, але
зберігаючи зв'язок з французькою культурою - з новими уявленнями про сучасну
розкіш. Найвідомішим архітектором ар-деко у Франції був Робер Малле-Стівенс - він забудував у цьому стилі у Парижі цілу вулицю, яку назвали його ім'ям. У
будівництві будинків на вулиці Малле Стівенс застосовувалися металоконструкції
з вітражами з декоративного скла. Наприклад, один із будинків на цій вулиці - вілла братів Мартель. У Франції архітектура не була спрямована на зовнішню
помпезність, а скоріше на комфорт та розкіш у повсякденному житті. Безумовно,
зводилися і дуже ефектні будинки з яскравими рисами нового стилю, наприклад,
фасад вокзалу у французькому місті Руан (архітектор Адольф Дерво, 1926-1928
року). Його фасад прикрашають велику кількість вікон та великі скульптури.
Але
найбільше Ар-деко полюбився США і набув статусу офіційного стилю. Після
закінчення Першої світової війни в Америці спостерігався стрімкий розвиток
великого капіталу та монополій на тлі успішної торгівлі з воюючими країнами, що
позначилося і на архітектурі.
На Манхеттені налічується близько 150 хмарочосів,
а найвідоміший з них - хмарочос Крайслер-білдінг, збудований у 1930 році за
проектом архітектора Вільяма ван-Еллена. Хмарочос має трикутні вікна, що
символізують промені сонця. Візитною карткою хмарочоса стали скульптури на 31
поверсі з емблемою «Крайслера» та горгульї-орли на 61 поверсі. Будівля
хмарочоса заввишки 320 метрів кілька місяців була найвищою у світі, поки в
Нью-Йорку за проектом архітекторів Ф.Лемба та А.Хармона не було збудовано інший
хмарочос - Емпайєр стейт білдинг, заввишки 381 метр.
Архітектура Німеччини,
Італії та Радянського Союзу 1920-30 років характеризується як тоталітарна
архітектура, в якій проекти Ар-деко в чистому вигляді не набули поширення,
асоціюючись з капіталістичними надмірностями, але Ар-деко точно вплинув на
сталінську архітектуру. Наприклад, у довоєнній Москві стиль Ар-деко ясно
читається у нереалізованому архітектурному проекті Бориса Йофана для будівлі
Палацу Рад. Проект затверджено під час закритого конкурсу 1933 року.
Якщо
узагальнити, то стиль Ар-деко покликаний створити ілюзії розкоші, гарного
життя та благополуччя за часів духовної та матеріальної повоєнної кризи, взявши
за основу багатство оздоблення, мальовничість та симетрію.
Література:
* Вечерський В. В. Курс історії архітектури країн Східної Європи : метод. посіб. / Віктор Вечерський ; М-во культури і туризму України, Нац. акад. образотворчого мистецтва і архітектури. - Київ : АртЕк, 2007. - 268 с.
* Історія образотворчого мистецтва та архітектури : курс лекцій / М-во освіти і науки України, Маріуп. держ. ун-т, Іст. ф-т, Каф. культурології та інформ. діяльності ; уклад. О. Демідко. - Київ : Ліра-К, 2021. - 181 с.
* Петрів О. В. Історія архітектури : підручник / Оксана Петрів. - Львів : Магнолія 2006, 2021. - 208 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар