Архітектурний стиль Ар-деко

    Архітектурний стиль Ар-деко зародився влітку 1925 року на Міжнародній виставці сучасних декоративних та промислових мистецтв у Парижі. Розвивався він в умовах повоєнного часу, коли люди відчайдушно потребували яскравого, кричущого та оптимістичного нагадування про колишні часи, (за матеріалами: Labodina, Topdom, Sites).
    У будівництві Ар-деко для обробки фасадів та облицювання використовуються скло, алюміній, кераміка, сталь, мармур, хром та бронза. Для стилю характерна пряма геометрія з вираженими вертикалями та горизонталями, арки, шпилі та використання ступінчастих форм. Вікна - прямокутні прості з великими поверхнями скла, найчастіше прикрашені декоративними ґратами з орнаментом у вигляді тварин та рослинних мотивів. 

    Зародився стиль у Франції, був дуже популярний в Америці і завдяки засобам масової інформації новий стиль поширився по Європі та за океаном, набуваючи в кожній країні своїх форм, але зберігаючи зв'язок з французькою культурою - з новими уявленнями про сучасну розкіш.     Найвідомішим архітектором ар-деко у Франції був Робер Малле-Стівенс - він забудував у цьому стилі у Парижі цілу вулицю, яку назвали його ім'ям. У будівництві будинків на вулиці Малле Стівенс застосовувалися металоконструкції з вітражами з декоративного скла. Наприклад, один із будинків на цій вулиці - вілла братів Мартель. У Франції архітектура не була спрямована на зовнішню помпезність, а скоріше на комфорт та розкіш у повсякденному житті. Безумовно, зводилися і дуже ефектні будинки з яскравими рисами нового стилю, наприклад, фасад вокзалу у французькому місті Руан (архітектор Адольф Дерво, 1926-1928 року). Його фасад прикрашають велику кількість вікон та великі скульптури. 

    Але найбільше Ар-деко полюбився США і набув статусу офіційного стилю. Після закінчення Першої світової війни в Америці спостерігався стрімкий розвиток великого капіталу та монополій на тлі успішної торгівлі з воюючими країнами, що позначилося і на архітектурі. 

    На Манхеттені налічується близько 150 хмарочосів, а найвідоміший з них - хмарочос Крайслер-білдінг, збудований у 1930 році за проектом архітектора Вільяма ван-Еллена. Хмарочос має трикутні вікна, що символізують промені сонця. Візитною карткою хмарочоса стали скульптури на 31 поверсі з емблемою «Крайслера» та горгульї-орли на 61 поверсі. Будівля хмарочоса заввишки 320 метрів кілька місяців була найвищою у світі, поки в Нью-Йорку за проектом архітекторів Ф.Лемба та А.Хармона не було збудовано інший хмарочос - Емпайєр стейт білдинг, заввишки 381 метр. 

    Архітектура Німеччини, Італії та Радянського Союзу 1920-30 років характеризується як тоталітарна архітектура, в якій проекти Ар-деко в чистому вигляді не набули поширення, асоціюючись з капіталістичними надмірностями, але Ар-деко точно вплинув на сталінську архітектуру. Наприклад, у довоєнній Москві стиль Ар-деко ясно читається у нереалізованому архітектурному проекті Бориса Йофана для будівлі Палацу Рад. Проект затверджено під час закритого конкурсу 1933 року. 

    Якщо узагальнити, то стиль Ар-деко покликаний створити ілюзії розкоші, гарного життя та благополуччя за часів духовної та матеріальної повоєнної кризи, взявши за основу багатство оздоблення, мальовничість та симетрію. 

Література: 

* Вечерський В. В. Курс історії архітектури країн Східної Європи : метод. посіб. / Віктор Вечерський ; М-во культури і туризму України, Нац. акад. образотворчого мистецтва і архітектури. - Київ : АртЕк, 2007. - 268 с. 

* Історія образотворчого мистецтва та архітектури : курс лекцій  / М-во освіти і науки України, Маріуп. держ. ун-т, Іст. ф-т, Каф. культурології та інформ. діяльності ; уклад. О. Демідко. - Київ : Ліра-К, 2021. - 181 с. 

* Петрів О. В. Історія архітектури : підручник / Оксана Петрів. - Львів : Магнолія 2006, 2021. - 208 с.