Орас Верне (1789-1863) - французький живописець-баталіст

    Орас Верне народився 30 червня 1789 року у Парижі. У сім'ї Верне малювали всі – дід, батько, дядько, але найбільше, мабуть, знаменитим став саме Орас. Він навчався малювати свого батька. Орас отримав чудову гуманітарну освіту в коледжі Чотирьох Націй (за матеріалами: Seurat, Team, Hmong). 

    Юний Верне прославився насамперед творами на батальні теми. Його стихія – людина в екстремальних ситуаціях та природа. Незважаючи на провідний свій жанр – батальний живопис – Орас Верне працював майже у всіх образотворчих жанрах: писав портрети, картини на історичні, побутові та біблійні сюжети, робив багато літографій та малюнків. 

    Серед відомих робіт художника: «Мазепа, переслідуваний вовками», «Юдіф та Олоферн», «Балада про Ленор», «Юда та Тамар» та інші. 

    Він зробив блискучу кар'єру художника та дипломата, входячи до політичної еліти країни як за Бонапарта, так і під час Реставрації. Був директором Французької академії у Римі (1829-1835 р.). Під час свого перебування в Італії зовсім цурався військової тематики у своїх творах. Побував

разом із французькою армією в Алжирі (1833 р.). 

    Здобув широку популярність як автор патетичних батальних полотен (у тому числі величезних композицій – «Взяття Танжера», картини битв: при Фрідланді, Єні, Ваграмі та Фонтенуа та інші –  створених у 1830-і та 1850-і роки на замовлення Луї Філіпа та Наполеона ІІІ, що зберігаються у Версалі). 

    Любив писати люті сутички і бурхливі пейзажі, нерідко поєднуючи в єдиному образі («Битва на морі», 1825 р., Ермітаж, Петербург). Зазнавав потяг до гостродраматичної екзотики («Мазепа, переслідуваний вовками», 1826-1827 р., Музей Кальве, Авіньйон). 

    Його північноафриканські мотиви вплинули на розвиток орієнталізму. Виступав також як майстер монументально-декоративного живопису (плафон у залі єгипетських старожитностей у Луврі, 1827 р.) та портретист («Б. Торвальдсен», 1835 р., музей Торвальдсена, Копенгаген). 

    На думку сучасників у Ораса Верне «ніби був циркуль в оці», настільки точні та об'єктивні були його твори, деякі з них у наші дні претендують на звання історичних документів. 

    Помер художник у Парижі 3 грудня 1863 року. 

Література: 

* Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. – Київ : Головна редакція УРЕ, 1978. 

* Catalogue de l’exposition «Horace Vernet (1789-1863)», Rome, Académie de France à Rome, Paris, École nationale supérieure des Beaux-Arts, mars-juillet, 1980.

* Lynne Thornton. Les Orientalistes Peintres voyageurs, ACR Édition Poche Couleur, Courbevoie, 1994.