Ян Неруда (1834-1891) - чеський письменник, поет і журналіст

    Ян Неруда народився у Празі 9 липня 1834 року. Його батько був відставним солдатом, тримав крамничку, яка майже не приносила прибутків. Дитячі та юнацькі роки Неруда проминули в одному з наймальовничіших районів Праги - Малій Страні.  Початкову освіту він здобув у Празькій академічній гімназії. На той час це була єдина гімназія, де дозволялося викладання чеською мовою, (за матеріалами: Ukrlib, Zarlitra, People-archive).

    У 1853 році Неруда вступив у Празький університет. Спочатку він навчався на юридичному, а згодом на філософському факультетах, посилено студіюючи мову та літературу. Після закінчення університету певний час Неруда вчителював. З кінця 50-х pp. він став професійним письменником. 

    Свою літературну діяльність Неруда розпочав як журналіст, влаштувавшись у 1856 році репортером в одну із німецьких газет. Одночасно він пробував себе у поезії: у 1858 році вийшла друком його перша поетична збірка, яку, проте, чеська критика зустріла дуже прохолодно. Невдача не розчарувала Неруда, і він продовжував поєднувати кар'єру журналіста і поета і, крім того, намагався писати й художню прозу. 

    Але найінтенсивнішою у ці роки була діяльність Неруди як журналіста. Разом з поетом В.

Галеком він заснував у 1858 році літературний альманах «Травень» («Maj»), навколо якого почало гуртуватися молоде письменницьке покоління, з яким пов'язують перші кроки чеського реалізму, ідейним лідером і натхненником якого став Неруда. 

    Упродовж близько 20-ти років він виступав з рецензіями на нові книжкові видання, спектаклі, виставки. Значну частину своєї публіцистики Неруда видав у двох збірках дорожніх нарисів «Паризькі малюнки» («Pafizske obrazky», 1864) та «Малюнки з чужини» («Obrazyzciziny», 1879). Решта публіцистичного спадку Неруда займає п'ять томів і торкається найрізноманітніших сфер чеського життя, починаючи від літератури та мистецтва і закінчуючи гумористичними описами побуту та звичаїв чехів. 

    Життя самого Неруди було небагатим на зовнішні події. На межі 60-70-х pp. він здійснив мандрівку країнами Європи, під час якої відвідав Німеччину, Францію, Словаччину, Далмацію. Угорщину, Італію і Близький Схід. Мешкав постійно у Празі. Його особисте життя було невлаштованим. Неруда пережив два глибокі, але невдалі кохання: до Ґанки Голінової та відомої письменниці Кароліни Свєтлої. 

    До останніх днів свого життя Неруда брав активну участь у розвитку чеської культури, підтримував молодих митців і сприяв їхньому творчому становленню. Крім великої кількості літераторів, яким Неруда відкрив шлях у літературу, він також був першим, хто по-справжньому оцінив талант знаменитого чеського композитора М. Дворжака, художника А. Косарека та ін. В останні роки свого життя Неруда важко хворів і помер 22 серпня 1891 року у віці: 57 років. Похований він у Празі, на Вишегралському кладовищі. 

Література: 

* Неруда Ян // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. Т. 2 : Л - Я / за ред.: Н. Михальської та Б. Щавурського. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2006. - С. 262. 

*  Неруда Ян // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. Т. 4 : М - Па / гол. ред. М. Г. Жулинський. - Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. - С. 539.