Людвіг фон Шванталер (1802-1848) - баварський скульптор

    Людвіг фон Шванталер народився 25 серпня 1802 року у Мюнхені. Він походив із сім'ї скульпторів Шванталер із Рід-ім-Іннкрайс на території сучасної Верхньої Австрії, його батьком був Франц Якоб Шванталер, а його матір'ю - Клара Лутц, (за матеріалами: Нmong, No-regime).

    У 1819 році він закінчив Вільгельмську гімназію в Мюнхені. З 1819 по 1822 він спочатку вивчав живопис, потім скульптуру в Академії мистецтв в Мюнхені. Після смерті батька у 1820 році йому довелося допомагати у своїй майстерні, і незабаром він узяв на себе її керівництво. 

    У 1835 році він був призначений професором Академії мистецтв та викладачем Королівської будівельної торгової школи. Його кар'єра та його робота були підтримані королем Людвігом I, тому Шванталер провів кілька років у навчальній поїздці до Риму (1826–1827, 1832–1834), на яку Людвіг I пожертвував кошти. Повернувшись у 1834 році на батьківщину, був призначений професором Мюнхенської академії мистецтв та незабаром зібрав навколо себе багато учнів. З цього часу в його майстерні закипіла робота як його самого, що невтомно складав і моделював ескізи різних пластичних творів, так і його помічників, які здійснювали його композиції разом з ним або під його наглядом. 

    Головним із співробітників Л. Шванталера був його двоюрідний брат, Франц-Ксавер

Шванталер (1798-1854), згодом професор Мюнхенського політехнічного училища. Відомими учнями майстра були швейцарець Роберт Дорер та Август фон Крелінг. Таким чином, насамперед було вирубано з вапняку, за вищезгаданими моделями, у великому вигляді статуї живописців для будівлі пінакотеки. За ними пішла низка робіт з прикраси королівського палацу та різних будівель, якими король Людвіг I облаштовував свою столицю: скульптурні прикраси королівських апартаментів, у тому числі великий фриз, що зображує легенду про аргонавтів, рельєфи на сюжети з творів Гесіода, Піндара, Арістофана, композиції на теми з «Одіссеї» та з міфу про Афродіту, дванадцять колосальних статуй государів Вітельбахського дому тощо. 

    Серед монументальних творів Л. Шванталера, виконаних з мармуру чи бронзи, широко відомі групи двох фронтонів Валгали, з яких група південного фронтону, що складається з 15 фігур, виконана за ескізом К. Pаyxa, a група північного фронтону, також із 15 фігурами (« Битва Германа з римлянами»), скомпонована та виліплена самим Л. Шванталером. Дві інші його групи, що представляють відродження Греції, що звільнилася від турецького ярма, прикрашають фронтони мюнхенських пропілеїв.
    Найважливіше з монументальних створінь Л. Шванталера - величезна (заввишки 18,5 м) бронзова статуя Баварії, споруджена в Мюнхені перед «Галереєю Слави». З робіт Л. Шванталера в жанрі історичної та портретної скульптури особливо чудові статуї для пам'ятників великого герцога баденського Карла Фрідріха в Карлсруе, співака Фрауенлоба в Майнцському соборі, Моцарта на Михайлівській площі в Зальцбурзі, імператора Рудольфа Габсбургського, Гете у Франкфурті-на-Майні, маркграфа Фрідріха-Олександра Бранденбурзького в Ерлангені, графа Тіллі та князя Шкоди в галереї полководців у Мюнхені, канцлера Вігулія Крейтмайра там же і шведського короля Карла XIV у Норрчі. 

    Чудовими у своєму роді творами Л. Шванталера є також статуї Венери, Діани, Вести, Аполлона, Амура, Бахуса та Пана у вісбаденському палаці, виконані з пісковика, та дві біломармурові фігури танцівниць. Ще більшою популярністю, ніж ці скульптури, користується поширеним у багатьох бронзових і гіпсових примірниках «Щит Геркулеса», який Л. Шванталер почав ліпити в Римі і закінчив у Мюнхені. 

    Роботи Л. Шванталера свідчать про невичерпність його фантазії та незвичайної спритності його фактури. Тонке почуття краси, яке він мав, виявляється як у формах його фігур, так і в їх позах та русі; всі його композиції сповнені життя і водночас шляхетні. 

    З юних років Шванталер страждав від подагри, яка, незважаючи на тривале перебування на курорті, ставала дедалі гіршою, і це призвело до його ранньої смерті. Скульптор помер 14 листопада 1848 року у Мюнхені. 

Література: 

* Otten F. Ludwig Michael Schwanthaler 1802-1848 / Frank Otten. - München : Prestel Verlag, 1970. - 333 s. 

* Volk Peter. Schwanthaler, Ludwig Michael Ritter von. // Neue Deutsche Biographie. - Berlin, 2007. -  Band 23. - S. 794–796.