Хасінто Бенавенте (1866-1954) - іспанський драматург, лауреат Нобелівської премії з літератури

    Іспанський драматург Хасінто Бенавенте-і-Мартінес народився 12 серпня 1866 році у Мадриді у сім’ї лікаря. Сім'я була дуже освічена і досить багата. Його батько любив театр і мав гарну домашню бібліотеку, лікував багатьох відомих людей того часу. До 16 років Хасінто вже знав кілька мов і брав участь у самодіяльності. Навчався у Мадридському університеті на факультеті права, який залишив на третьому курсі, щоб мати змогу працювати актором, (за матеріалами: Nobeliat, Biographera, Zarlit).  

    У 1892 році Хасінто Бенавенте надрукував перший твір «Фантастичний театр» – книгу драматичних діалогів, наступного року – том поезій «Вірші» та прозова збірка «Листи від жінок». Перша п'єса «Чуже гніздо» (1894) пройшла непоміченою, але наступна «Відомі люди» (1896) зробила його популярним. 

    Створивши групу письменників «Покоління 1898», Бенавенте став її ідейним лідером.

Одночасно він очолював редакцію журналу «Літературне життя», що була рупором цього руху. Пізніше редагував журнал «Комічний Мадрид». 

    На противагу романтику X. Ечегараю Бенавенте вводить у свої п'єси сатиру та іронію. Наприклад, ранній твір «Губернаторша» (1901) – сатира на корупцію у провінційному містечку, «Принцеса Бебе» (1906) – сатира на аристократичний бомонд. Драматург написав понад 150 п'єс різних жанрів: побутові, соціальні, морально-психологічні, філософські, символістські та твори для дітей. Найкращі його твори, що пережили час: «Гра інтересів» (1907), комедія у стилі Мольєра, де герої – справжні маріонетки на сцені, як і в житті; її продовження «Місто веселе і безпечне» (1916). 

    З 1908 по 1912 рік Бенавентес вів щотижневу рубрику в газеті «Неупереджений» і став провідним літературним критиком Іспанії. З 1920

р., будучи головним режисером національного Театру «Еспаньйол», драматург на 4 роки зробив вимушену перерву у письменницькій діяльності. 

    У 1922 р. Xасінто Бенавенте присуджують Нобелівську премію «за блискучу майстерність, з якою він продовжив знамениті традиції іспанської драми». На церемонії вручення премій Бенавенте і Мартінес не був присутній, премію отримав посол Іспанії у Швеції. 

    Драматург також був обраний членом Іспанської академії, нагороджений Великим хрестом Альфонсо Мудрого (найвищою літературною премією, 1924), обраний почесним громадянином Мадрида. Під час громадянської війни був на боці республіканців, і згодом прийняв режим Франка та писав лише комедійні твори.

    Бівавенте-і-Мартінес ніколи не був одружений, продовжуючи писати для театру аж до самої смерті. Помер від інфаркту у Мадриді 14 липня 1954 року. 

Література: 

* Бенавенте-і-Мартінес Хасінто // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. Т. 1 : А - К./ за ред.: Н. Михальської та Б. Щавурського. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2005. - С. 123.