Ервін Шредінгер (1887-1961) - австрійський фізик-теоретик, один із творців квантової механіки

    Ервін Рудольф Йозеф Олександр Шредінгер народився 12 серпня 1887 року в сім'ї солідного віденського фабриканта Рудольфа Шредінгера та дочки професора-хіміка Георгіни Емілії Бренди Бауер. Батьки сповідували різні релігійні погляди, але однаково цікавилися освітою та наукою. Єдина дитина в сім'ї, Ервін отримав початкову освіту вдома. Його першим учителем був батько, про якого згодом Шредінгер відгукувався як про «друга, вчителя і співрозмовника, який не знає втоми», (за матеріалами: 24smi, Рhyschem, To-name ). 
    У 1898 році Шредінгер вступив до Академічної гімназії, де був першим учнем з грецької мови, латині, класичної літератури, математики та фізики. У гімназійні роки у Шредінгера виникла любов до театру. Після закінчення гімназії з 1906 по 1910 навчався у Віденському університеті. 

    Найбільш цікавою для Шредінгера областю стала термодинаміка в імовірнісній інтерпретації,

розвиненій Больцманом. Після закінчення університету Шредінгер працює асистентом Екснера, з 1914 р. – приват-доцентом. З 1910 р. з'являються перші публікації Шредінгера, присвячені діелектрикам, кінетичній теорії магнетизму, атмосферній електриці (премія Гайтингера), теорії аномальної електричної дисперсії, інтерференційним явищам, теорії ефекту Дебая та ін. 

    За кілька тижнів до початку Першої світової війни Шредінгера призивають до армії. Там йому вдається навіть залишатися в курсі розвитку фізики, і в 1918 опублікувати дві статті. Після війни восени 1919 р. Шредінгер приймає запрошення М. Вина прочитати курс лекцій з електронної та квантової теорії в Єнському університеті. 

    У 1920-1921 рр. Шредінгер - професор Штутгартського та Бреславського

університетів, в 1921 р. очолює кафедру теоретичної фізики в Цюріхському університеті, яку до нього займали А. Ейнштейн, П. Дебай та М. фон Лауе. 

    Світову славу Шредінгеру принесли його роботи з квантової теорії 1926 р. у тому числі знамените «хвильове рівняння» матерії - рівняння Шредінгера, що грає в атомній фізиці фундаментальну роль. 

    У 1933 р. Шредінгер удостоюється Нобелівської премії «за відкриття нових форм атомної теорії». 1927 р. його запрошують на кафедру Берлінського університету. 

    Ервін Шредінгерзнав 6 мов, любив філософію і написав масу книжок, найвідоміші їх це: «Природа і греки» (Лондон, 1954 р.). «Дух і матерія» (Кембридж, 1958 р.), «Наука і гуманізм», (Кембридж, 1952 р.), та збірники: «Теорія науки і людина», Нью-Йорк, 1957 р., «Що таке закон природи ?», Мюнхен, 1962 р.). 

    Шредінгер помер внаслідок загострення туберкульозу в одній із віденських лікарень 4 січня 1961 року і був похований в Альпбасі. 

Література:  

* E. Schrödinger. Abhandlungen zur Wellenmechanik. - Leipzig, 1927. 

* E. Schrödinger. Vier Vorlesungen über Wellenmechanik. - Berlin, 1928. 

* E. Schrödinger. Über Indeterminismus in der Physik. Zwei Vorträge zur Kritik der naturwissenschaftlichen Erkenntnis. - Leipzig, 1932. 

* E. Schrödinger. What is Life? The Physical Aspect of the Living Cell. - Cambridge : University Press, 1944. 

* E. Schrödinger. Statistical Thermodynamics. - Cambridge : University Press, 1946. 

* E. Schrödinger. Gedichte. - Bonn, 1949.  

* E. Schrödinger. Space-Time Structure. - Cambridge : University Press, 1950. 

* E. Schrödinger. Science and Humanism. - Cambridge : University Press, 1952. 

* E. Schrödinger. Nature and the Greeks. - Cambridge : University Press, 1954. 

* E. Schrödinger. Expanding Universes. - Cambridge : University Press, 1956. 

* E. Schrödinger. Mind and Matter. - Cambridge : University Press, 1958. 

* E. Schrödinger. Meine Weltansicht. - Wien, 1961.