Ален Роб-Ґріє (1922-2008) - французький письменник, один із засновників «нового роману»

    Ален Роб-Ґріє народився 18 серпня 1922 року в Бресті (департамент Фіністер, Бретань). Навчався у Ліцеї Бюффона у Парижі, у ліцеї міста Брест та у ліцей Святого Людовіка у Парижі. Закінчив Національний інститут агрономії, (за матеріалами: Javalibre, M.readly, Krugosvet). 

    Перший роман Роб-Грійє «Царевбивство» написаний ним у 1949 і залишався неопублікованим до 1978 року. Рукопис роману було запропоновано автором одному з найбільших паризьких видавництв «Галлімар», яке відмовилося його публікувати. Однак перший досвід Роб-Грійє був помічений, і рукопис надіслали літературному консультанту іншого видавництва - «Мінюї». 

    У наступні два роки Роб-Грійє працює інженером у Колоніальному інституті плодових та цитрусових, часто буваючи у Марокко, Французькій Гвіані, на Гваделупі та Мартиніці. Наприкінці 1950 року він залишає цю посаду за станом здоров'я. Повернувшись до Франції, він пише свій другий роман «Ластики» («Les Gommes») і пропонує його видавництву «Мінюї». Це видавництво й опублікувало роман у 1953 році. 

    Тоді критика не надала роману особливого значення. Однак із цього моменту Роб-Грійє

зосередився на літературній творчості. Справжній успіх письменника пов'язаний з виходом у світ 1953 року його наступного роману - «Спостерігач». Роман отримав престижну премію Критики, що супроводжувалося гучним скандалом. Ряд газет публікували абсолютно розгромні статті, в яких йдеться, що книга заслуговує не на престижну премію, а на розгляд у суді щодо образу суспільної моральності. Самому автору навіть рекомендували лікуватися у психіатричній клініці. Проте Роб-Грійє отримав і широку підтримку з боку таких відомих критиків, як Ролан Барт, Моріс Бланшо. На захист письменника висловилися також Альбер Камю та Андре Бретон.     Завдяки їхній підтримці Роб-Грійє отримує в журналі «Експрес» колонку, в якій публікує серію з дев'яти статей під загальною назвою «Література сьогодні». Ці статті, що публікувалися з жовтня 1955 до лютого 1956 пізніше лягли в основу програмного збірника есе «За новий роман», що став маніфестом названого напрямку. 

    Щоразу виступи письменника були приводом для запеклих літературних дискусій, які не припинялися до кінця 1970-х років. Роб-Грійє стає рецензентом, а згодом літературним директором видавництва «Мінюї». Під його керівництвом це видавництво стало справжнім центром нового роману. А сам Роб-Грійє стає визнаним головою руху, до якого приєдналися Мішель Бютор, Наталі Саррот, Маргеріт Дюрас, Клод Сімон, Робер Пенже. 

    Роб-Грійє продовжував активно писати. Виходять його романи «У лабіринті» (1959), «Ревність» (1957). 

    На початку 1960-х письменник активно входить у роботу у кінематографі, спочатку як сценарист, та й як плідний режисер. 

    У 1971-1995 викладав у Нью-Йоркському університеті, потім повернувся до Франції та оселився в Кані. У 1985 Роб-Грійє знову шокує читачів і критиків, випустивши у світ «Дзеркало, що повертається» - першу частину автобіографічної трилогії. Друга частина, «Анжеліка, або Ворожба», з'явилася 1988-го, а третя - «Останніми днями Коринфу» - 1994-го. Ця трилогія мало схожа на традиційну автобіографію. У цій псевдо-автобіографії автор вільно змішує пласти реальності та вигадки, підтверджуючи свою славу літературного експериментатора. 

    У 2001 році у видавництві «Мінюї» виходить останній роман письменника - «Повторення». Він є літературною грою, навіть автопародією. Автор під виглядом якогось іншого оповідача часто сам входить у розповідь, коригуючи його. У тексті вказується на приховані літературні алюзії, зокрема і на колишні твори самого Роб-Грійє. У романі описується шпигунська історія з початку холодної війни. Шпигунський роман, що розгортається, наповнюється все більшою і великою кількістю дивних деталей. 

    Роб-Грійє працював також у кінематографі. Сценарист кількох фільмів, у тому числі картини Альона Рене «Торік у Марієнбаді» (1961). Як режисер поставив фільми «Безсмертна» / L'Immortelle (1963), «Транс'європейський експрес» (1966), «Людина, яка бреше», «Рай і після», «Гра з вогнем», «Вам дзвонить Градіва» (2006) (за романом німецького письменника Вільгельма Єнсена «Градіва» та книзі Зигмунда Фройда «Маячня і сни в «Градиві» Єнсена»). 

    Ален Роб-Ґріє помер 18 березня 2008 року у Франції. 

Література: 

* Роб-Ґріє А. Джін, або Червона калюжа на розбитій бруківці / Ален Роб-Ґріє ; пер. з фр. Ярослав Коваль // Всесвіт. - 1992. - № 7.

* Роб-Ґріє А. Проект революції у місті Нью-Йорк / Ален Роб-Ґріє ; пер. з фр. Ірина Серебрякова // Всесвіт. - 2015. - № 3-4. - С. 73-156. 

* Кучерява О. «Новий роман»: сьогоденне прочитання Алена Роб-Ґрійє // Всесвіт. - 2003. - № 7/8. - С. 150-155.  

* Романова О. В. Кіноромани Алена Роб-Ґрійє: (Аспекти синтезу мистецтв) : монографія / Ольга Романова. - Черкаси : ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2012. - 244 с.