Антонін Леопольд Дворжак (1841-1904) - чеський композитор i диригент епохи романтизму

    Антонін Леопольд Дворжак народився 8 вересня 1841 року  у Нелагозевсі, передмісті Праги у родині м'ясника, власника постоялого двору. З дитячих років він ретельно займався грою на скрипці. В 1853 році він переїхав до свого дядька в невелике містечко Злоніце; тут він продовжував займатися музикою, беручи уроки гри на фортепіано, скрипці й альті у Луманна, (за матеріалами: Library.dudaryk, 24smi, Soundtimes). 

    В 1857 році Дворжак переїхав у Прагу і вступив до Школи органістів, де почав складати музику. У його перших композиціях відчувається вплив композиторів-романтиків Р. Шумана, Ф. Ліста, Р. Вагнера. Його вчителями були І. Звонарж і Ф. Блажек. 

    Закінчивши школу, Дворжак працював спочатку в празькому концертному ансамблі, а потім у відкритому 1862 року чеському «Тимчасовому театрі», яким керував відомий композитор Б. Сметана. До 1860-х років Дворжаком були складені ряд камерних і симфонічних творів - струнний квінтет, струнний квартет, симфонії до мінор «Злонницькі дзвони» та сі-бемоль мажор, а також і створення першої опери - «Альфред», завершеної у 1870 році. 

    У 1871 році Дворжак залишає роботу в оркестрі і присвячує себе цілковито композиторській роботі. В цьому ж році відбулося перше публічне виконання вокальних творів Дворжака, а наступного, 1872-го року - виконання щойно завершеної опери «Король і вугляр» під керуванням Б. Сметани та фортепіанного квінтету. 

    У 1873 році А. Дворжак одружився з А. Чермаковою, хористкою Тимчасового театру, з якою вони виховали дев'ятеро дітей. Матеріальна скрута примушує Дворжака займатися приватною педагогічною діяльністю, а також працювати органістом у храмі св. Войтеха. Проте в ці роки творчість Дворжака поступово завойовує визнання - у 1874 була здійснена прем'єра симфонії сі-бемоль мажор і другої редакції опери «Король і вугляр», у 1876 - опери «Ванда». 

    У 1875 році завдяки сприянню Й. Брамса Дворжаку вдалося одержати державну стипендію, яка значно поліпшила його матеріальне благополуччя і дозволила зосередитись на творчій діяльності. Й. Брамс допоміг молодому композиторові і в публікації його творів у відомого віденського видавця Зімрока. У ці роки Дворжак уже був автором багатьох творів - симфоній, опер, концертів, камерних інструментальних і вокальних творів. Він брав участь у багатьох подіях громадського життя Праги, зближується з передовими діячами чеської інтелігенції. 

    В 80-і роки Дворжак розпочинає гастрольну діяльність як диригент-виконавець власних творів. У 1883 він здійснює поїздку доГамбурга, де відбулася постановка його опери «Хитрий селянин». У 1884 він здійснює свою першу з дев'яти поїздок Англію, де він виступає як піаніст і як диригент. В 1888 році в Празі відбувається знайомство Дворжака з П.І.Чайковським, що приїжджав у Прагу. Це знайомство сприяло поїздці Дворжака в Росію; в 1890 році він диригував у Москві й Петербурзі концертами зі своїх творів. З1891 року Дворжак веде педагогічну роботу в Празькій консерваторії. 

    В 1892-1895 роках Дворжак живе в США, де очолює Національну консерваторію в Нью-Йорку. Він дає авторські концерти уБостоні, виступає на всесвітній виставці у Чикаго. Значний успіх в США мала його 9-а симфонія - «З Нового Світу», в основу якої лягли інтонації народних негритянських й індійських мотивів. Особливу популярність серед американців ця симфонія дістала й тому, що вона стала першим значних симфонічних твором, в якому були використані американські народні мотиви. 

    Після повернення на батьківщину Дворжак знову викладає в Празькій консерваторії, а в 1901 році стає її директором. В останні роки життя він продовжує інтенсивну творчу; пише оперу в народному дусі «Чорт і Кача» (пост. 1899, Прага), поетичну казкову оперу «Русалка» (пост. 1901, Прага), з успіхом що йдуть і на нашій сцені, 2-й віолончельний концерт, що займає почесне місце в репертуарі віолончелістів. 

    В 1894 році Дворжак повертається на батьківщину. Помер композитор в Празі, 1 травня 1904 року від крововиливу у мозок. Похований на Вишеградському кладовищі. 

Література: 

* Dvořak А. Symphonies Nos. 8 and 9 : In Full Score / Antonín Dvořak. - Dover Publications Inc, 1984. - 272 р. 

* Dvorak О. Antonin Dvorak, My Father / Otaker Dvorak, Paul J. Polansky. - Czech Historical Research Ctr, 1993. - 195 р. 

* Боровик С. Й. Особливості втілення романтичних традицій в оперній музиці А. Дворжака (на прикладі партії Русалки з однойменної опери) / С. Й. Боровик // Молодий вчений. - 2020. - № 9(1). - С. 12-14. 

* Єфіменко А. Ілюзія казки та утопія свободи у режисерських інтерпретаціях «Фіделіо» Людвіга ван Бетховена та «Русалки» Антоніна Дворжака (про прем’єри Баварської державної опери 2011 року) / А. Єфіменко // Українське музикознавство. - 2014. - Вип. 40. - С. 63-87. 

* Токач Ю. С. Про інтерпретацію струнного квартету G dur op. 106 Антоніна Дворжака  / Ю. С. Токач // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Мистецтвознавство. - 2013. - № 2. - С. 125-131.