Архітектура шале

    Ландшафт та клімат альпійських гір породив архітектурний стиль – шале. Зародився він у Савої –  провінції на південному сході Франції, що межує з Італією та Швейцарією, і в буквальному перекладі з французької «chalet» означає шаль, тепло або пастуший будиночок, (за матеріалами: Сoolhouses, Rehouz, Labodina). 

    Перші альпійські будиночки являли собою тимчасову оселю пастухів, прості дерев'яні будівлі з масивного бруса для укриття від негоди в горах. Будували «пастуші хатини» з підручних засобів, тобто з каменю та деревини – бруса сосни та модрини. Грубий камінь використовували для спорудження фундаменту та цокольного поверху. Дерево йшло на мансардний поверх. Будова виглядала присадкуватою, ґрунтовною, «врослою» у горбистий рельєф. Щоправда, від негоди дерев'яна надбудова з часом темніла і тріскалася, але це лише додавало відчуття надійності, огортало будинок суворою чарівністю. Цокольний поверх виконував господарську функцію, тут зберігали запаси. 

    Підлоги в таких будинках були дерев'яні чи кам'яні. Тераси, що оточували будівлю, прибудовували також у практичних цілях: вони, як і прості балкони, збільшували площу тимчасового, але такого потрібного притулку. Вінчала дерев'яно-кам'яну «халупу» скошена стеля та покрівля з гонти або з дранки. Камінь і брус чудово захищали мешканців будинку від снігу, дощу та гірської вогкості, а обов'язковий камін у найбільшій кімнаті зігрівав і допомагав розслабитися, відпочити після важкого дня. Але природний потяг людини до естетики зіграв свою роль. Незабаром балкони, дерев'яні частини шале стали покривати різьбленими візерунками і навіть жартівливими «гаслами». На стінах з'явилася штукатурка, побілка та розпис, а на вхідних дверях – вінки з гірської лаванди, соснових гілок та інших дарів альпійської рослинності. 

    А згодом у стилі шале почали будувати гірськолижні курорти, елітні готелі, бази відпочинку. Нині слово «гори» міцно пов'язане з поняттям «шале» – широкими, добротними будинками з похилими дахами та просторими терасами. 

    До найхарактерніших відмінних рис архітектури шале сьогодні відносяться: орієнтований на східний бік фасад, кам'яний або фанерований високий цоколь, мансардний поверх з бруса, декорований балками, пілястрами або штукатуркою, помітно пологий дах, скати якого виступають за стіни на метр і більше,тераса вздовж однієї стіни або всього периметра будинку, що охоплює цоколь або другий поверх, щонайменше один балкон, над яким нависає дах. 

    Стиль шале, однак, не такий примітивний, як здається на перший погляд. Шале нагадує гірську річку, яка, витікаючи з одного джерела на кордоні Франції, Швейцарії, Італії, ділиться на безліч струмків. Принаймні, альпійську архітектуру можна розділити на три рівноцінні типи: Комбіноване шале. Це традиційні будівлі, що складаються з кам'яного «низу» та дерев'яного «верху». 

Шале фахверкове. Такі самобутні будинки найчастіше можна побачити у гірських департаментах Німеччини та Австрії. Фахверкові конструкції при цьому можуть бути як несучими, так і декоративними. 

Дерев'яні шале. Незважаючи на те, що ці споруди зводяться тільки з дерева, вони вважаються консервативним видом альпійського будинку. 

    Крім цього, швейцарські шале відрізняються від австрійських, ті від французьких і взагалі – у кожному регіоні склався свій ідеал «пастушого дому». 

    Швейцарські шале 

    Одні їх зводили в горах, «вписуючи» в скелясту місцевість, інші – біля підніжжя гірських ланцюгів, у долинах. Перші будували з колод, колір яких згодом зливався з кольором навколишніх скель, роблячи будинок частиною гряди. Гірські швейцарські обителі мали стійку квадратну форму. Їх дах відрізнявся більш широкими звисами, що захищало терасу від зливи та снігу. Побудовані в долині шале укріплювали за допомогою зовнішнього каркаса і покривали штукатуркою. Основою споруди найчастіше був прямокутник. У низинах більше побоювалися злив, ніж снігопадів, тому віконні отвори, тераси та балкони оснащували додатковим захистом, а дах робили сильно похилим. У верхів'ях, де опадів випадає менше, але весна приходить пізніше, віддавали перевагу більш пологим дахам, щоб сніг довше вкривав споруду від вітру та морозу. На початку позаминулого століття швейцарський тип шале перекочував до Британії: так з'явилися перші котеджі-шале. А з Англії, подолавши океан, такі будинки набули популярності і в Америці. 

    Французькі шале 

    З розряду головного будівельного матеріалу деревина перемістилася на другорядну роль. Французькі шале сьогодні, а побачити їх можна на будь-якому гірськолижному курорті, наприклад, у всьому відомому Куршевелі, деревом лише прикрашають, використовують його як оздоблювальний матеріал для екстер'єру і всередині приміщень. А замість каменю все частіше застосовують бетон та литі блоки. 

    Німецькі (австрійські) шале 

    Для цього типу будинків характерна особлива ошатність, простодушне сільське кокетство. Скільки б не було поверхів у німецькому шалі, всі вони обладнані балконами. Дерев'яні частини австрійських та німецьких будиночків рясніють різьбленням, стіни вкриті розписом, а балкони оснащені навісними ліхтарями. «Родзинка» німецьких шале – зовнішня дерев'яна обрешітка. Колір її найчастіше ідентичний фарбам цоколя, але контрастний стінам. Слід зазначити також, що цокольний поверх німецьких шале помітно вищий. Причина – нерідкі повені, які трапляються в Баварії. 

    Скандинавські шале 

    По суті, це один в один альпійські пастуші «резиденції» за винятком однієї деталі: у скандинавських шалі немає цокольного поверху. Зате все інше на місці: масивні дерев'яні рами на вікнах та потужні крокви, довга тераса, двосхилий дах із значними виступами. 

 

    Англійські шале 

    Популярність деревини як будівельної сировини тут помітно поступається цеглою та каменю. Тому стіни англійських шале в основному складені з цегли (рідше з дикого каменю). Їх покривають білою штукатуркою, а дах, покритий черепицею, роблять досить прямовисним. 

 

Література: 

* Коренець Ю. М. Дизайн об'єктів та інтер'єр приміщень закладів готельно-ресторанного бізнесу : навч. посіб. / Ю. М. Коренець, Є. Г. Клєвцов. - КривийРіг : [ДонНУЕТ], 2020. - 162 с. 

* Незвещук-Когут Т. С. Дизайн : навч. посіб. / Т. С. Незвещук-Когут. Чернівці : ЧТЕІ КНТЕУ, - 2021. - 340 с.