Більшу частину свого дитинства він провів у Епіней-ле-Флеріель, на
самому півдні департаменту. Він був там протягом семи років учнем свого батька. У Алена була молодша Ізабель (1889-1971), з якою у нього були дружні стосунки,
вони часто гралися та читали книжки.
Ален-Фурньє здобув світову
популярність завдяки єдиному завершеному роману «Великий Мольн» (Le Grand
Meaulnes), написаному в 1913 році. Роман написаний у ліричній манері, як
спогади автора про дитячі роки, про школу,
про ігри та думки підлітків, роман
поєднує динамічний сюжет та романтичну інтригу з реалістичним зображенням
французького провінційного життя. Здобувши популярність після видання роману,
Ален-Фурньє влаштувався секретарем заможного бізнесмена Клода Казимир-Перье, у
співавторстві з яким працював над книгою «Брест, трансатлантичний порт» (Brest,
port transatlantique).
Ален-Фурньє загинув на фронті на початку Першої світової
війни 22 вересня 1914 року в лісі Сен-Ремі під Верденом, під час першої битви
на Марні. Йому ще не було двадцяти восьми. Його тіло було виявлено в братській могилі,
де його поховали німці. Його ідентифікували в листопаді 1991 року, зараз він
похований на військовому кладовищі Сен-Ремі ля Калон (Маас).
Після смерті було
видано його ранні вірші та прозові мініатюри, що склали книгу «Чудеса»
(Miracles, 1924), а також кілька томів листів. Фрагменти його незакінченого
роману «Коломб Бланше» (Colombe Blanchet) були опубліковані в грудні
1922 року в журналі «Nouvelle Revue française».
Література:
* Фурньє А. Великий Мольн : роман / Ален-Фурньє ; пер. з фр. Г. Філіпчука. - Київ: Веселка, 1988. - 176 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар