Джеймс Метью Баррі (1860-1937) - шотландський драматург, письменник і журналіст

    Джеймс Метью Баррі  народився 9 травня 1860 року на околиці шотландського містечка Кіррімьюре, неподалік від міста Данді. Він був дев’ятою дитиною з десяти в родині простого ткача. Сімя жила бідно, але освіту він отримав. Після школи Джеймс прослухав підготовчий курс в академії Дамфріс, після чого був зарахований до Единбурзького університету, який закінчив у 1882 році, (за матеріалами: Dovidka, Ukrlib, Allsoch). 
    Після закінчення навчання він у 1883–1884 роках працював як музичний критик у редакції газети «Ноттінгем Джорнел» і співпрацював з багатьма лондонськими газетами до переїзду в Лондон в 1885, де він і прожив решту життя. 

    Визнання як журналіста прийшло до Баррі після опублікування серії нарисів, у яких зображалось життя маленького містечка в першій половині ХІХ ст. У 1888 році на основі цих нарисів виходить його книга «Ідилії Старих Вогнів» («Auld Licht Idylls»), проте життя, описане у цій книзі, було далеко не ідилічним. У 1889 році також виходить роман з життя журналістів «Коли людина сама». 

    Упродовж 15 років (1885-1900) Баррі займався літературною діяльністю. Він написав: невдалу мелодраму «Краще померти» («Better Dead» (1888)), любовно-психологічні романи «Маленький священик» («The Little Minister» (1891)), «Сентиментальний Томмі» («Sentimental Tommy: The Story of his Boyhood» (1896) і його продовження «Томмі і Грізел» («Tommy and Grizel» (1900)), біографічну книга про матір «Маргарет Огілві» («Margaret Ogilvy» (1896)), кумедна книга про шкоду і задоволення від паління «Аркадія, моя любов». 

    На фоні успіху романів Баррі в той самий час у США піратським чином публікуються декілька збірок його малої прози: «A Holiday in Bed and Other Sketches», «A Tillylos Scandal», «Two of Them» та інші. Письменник вкрай негативно ставився до цих видань, вони не перевидавались у Великій Британії і не входили до зібрання творів Баррі, виданих наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. 

    П’єси Баррі, що мали шалений успіх у публіки, є, мабуть, найвищим досягненням його
творчості для дорослих. 

    Особисте життя Джеймса теж цікаво розвивалося. У 1894 році Джеймс бере за дружину Мері Енселл - молоду актрису, яка зіграла роль в одній з п'єс драматурга. Проживши у шлюбі 25 років і не наживши дітей, подружжя вирішує розлучитися. Переїхавши до Лондона в 1898 році Баррі потоваришував із сусідами - молодим подружжям Артуром і Сильвією Девіс, які мали п’ятеро дітей. Та ось трапилося лихо: спершу Артур Девіс, а потім і Сильвія померли. І Джеймс Баррі став опікуном п’ятьох їхніх синів, узявши на себе їх виховання та освіту. 

    За свою літературну та громадську діяльність Дж. М. Баррі удостоївся великої пошани: 1913 р. отримав титул баронета, 1922 р. нагороджений орденом «За заслуги», 1919 р. став лорд-ректором Сент-Ендрюського університету, а 1930 р. - почесним президентом Единбурзького університету. Помер письменник у Лондоні 19 червня 1937 року. 

Література: 

1. Баррі Дж.М. Пітер Пен. - Київ : Знання, 2014. - 190 с. 

2. Бобир О. Вічне дитинство Пітера Пена : нарис життя і творчості Джеймса Баррі // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2008. - № 5. - С. 48-54.  

3. Семенчук В. А. Фантастичне та ігрове в повісті Дж.М. Баррі «Пітер Пен і Венді» // Літературознавчі студії : збірник наукових праць / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т філол. - Київ, 2007. - Вип. 19, ч. 2. - С. 157-160.