9 травня 1567
року у північноіталійському місті Кремона у родині лікаря народився первісток,
якого хрестили ім'ям Клаудіо. Хлопчик виявився музично обдарований і вступив до
учнів до капельмейстера Кремонського кафедрального собору Маркантоніо
Індженьєрі. У п'ятнадцять років Клаудіо присвятив вчителю перше видання своїх
мотетів, (за матеріалами: Belcantofund,
Soundtimes, Classica).
Дуже швидко
Монтеверді став відомим не лише в рідному місті, а й у всіх сусідніх – Брешії,
Вероні, Мілані, Венеції. У 1590 році він переїхав до Манту, став музикантом герцога
Гонзагу і протягом 12 років виконував там обов'язки співака і віоліста, пізніше - помічника капельмейстера. Капельмейстером двору був фламандський композитор де Верт, його змінив
Палавічіно, після смерті якого в 1601 році посаду обійняв Монтеверді. Вінченцо
Гонзага високо цінував маестро, який супроводжував його у військових походах та
офіційних візитах. Завдяки цьому Клаудіо познайомився з музичною культурою
європейських країн – угорською, французькою, австрійською, голландською.
Спочатку Монтеверді отримав популярність як автор канцонет і особливо
мадригалів - світських і духовних. Перші три юнацькі збірки мадригалів
Монтеверді було видано у 1582-1584 роках. Вже у цих ранніх творах Монтеверді
видно високу поліфонічну техніку. Твір мадригалів і канцонет стало важливим
етапом у підготовці Монтеверді до оперної творчості. Чималу роль зіграло також
знайомство Монтеверді з творчістю композиторів-флорентинців, авторів перших
опер - Пері, Каччіні та ін.
У 1607 році Монтеверді отримав замовлення написати
музику до театральної постанови в Мантуанському герцогстві. Це була перша
опера Монтеверді «Орфей», яка вразила слухачів незвичайним
трагедійним трактуванням міфологічного сюжету.
З 1613 року і до кінця життя
Монтеверді служив керівником капели святого Марка у Венеції. Протягом 30 років
було написано багато церковної музики; новаторство Монтеверді поширилося і цю область творчості.
Клаудіо
Монтеверді помер 29 листопада 1643 року у Венеції. Поховали його у венеціанській
базиліці Санта-Марія Глоріоза дей Фрарі.
Монтеверді відомий, головним чином, як творець
опер: «Орфей», «Аріадна», «Викрадення Прозерпіни», «Коронація Поппеї» та ін. Їм
були написані також балет, 11 томів мадригалів і канцон, численні молитви,
псалми та мотети.
Значення творчості Монтеверді визначається трьома чинниками:
він – останній композитор-мадрігаліст епохи Ренесансу; він – перший автор
виконуваних опер того різновиду жанру, яка була притаманна раннього бароко;
нарешті він – один із найважливіших авторів церковної музики.
Література:
* Ringer M. Opera's
First Master - The Musical Dramas Of Claudio Monteverdi / Mark Ringer. -
Amadeus Press, 2008. - 344 р.
* Жаркова В. Мадригали
Клаудіо Монтеверді як феномен музичної культури ХVІІ ст. / В. Жаркова //
Мистецтвознавство України. - 2012. - Вип. 12. - С. 91-96.
* Пєшкова В. А.
«Altri canti d'amor tenero arciero» з «Восьмої книги» мадригалів Клаудіо
Монтеверді: цілісність музичної композиції / В. А. Пєшкова // Київське
музикознавство. - 2018. - Вип. 57. - С. 153-163.
* Пєшкова В. А.
Принципи роботи з поетичним текстом у ранніх мадригалах Клаудіо Монтеверді / В.
А. Пєшкова // Київське музикознавство. - 2019. - Вип. 59. - С. 128-141.
* Ракочі В. О.
Концертність та її трансформація у мадригалах Клаудіо Монтеверді / В. О. Ракочі
// Художня культура. Актуальні проблеми. - 2020. - Вип. 16(2). - С. 75-82.
* Чжанчен Т. Партія
Сенеки в «Коронації Поппеї» К. Монтеверді: драма в музиці / Тан Чжанчен // Культура України. Cерія : Мистецтвознавство. - 2016. - Вип. 54. - С.
181-191.
* Чубак А. Декілька
штрихів до психологічних портретів К. Джезуальдо та К. Монтеверді / А. Чубак //
Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка. -
2013. - Вип. 29. - С. 136-142.
Немає коментарів:
Дописати коментар