Еліза Ожешко (1841-1910) - польськомовна письменниця та громадський діяч

    Еліза Ожешко, уроджена Ельжбета Павловська, народилася 6 червня 1841 року у селі Мільховщина, що біля Гродно, у заможній родині поміщика та адвоката. У цій сім'ї читали роботи Дідро, Вольтера та Руссо. Еліза мала старшу сестру, яка померла. Елізу відправили здобувати освіту до Варшавського пансіону. Там вона навчалася з 1852 до 1857 року, (за матеріалами: Сulture.pl, M.readly, Аllsoch). 

    Вийшла заміж за поміщика Петра Ожешка з Кобринського повіту, коли їй було лише 17 років. Проживала з чоловіком у Людвиновому. Під час польського повстання 1863 року Еліза надавала допомогу повстанцям. У 1865 році чоловіка за участь у цьому повстанні заслали до Пермської губернії, а майно конфіскували. 

    Її друкований дебют датований 1866 роком, коли вийшла повість «Картинка з голодних років». З-під пера Елізи Ожешко виходили романи та оповідання, насичені національно-патріотичним змістом. Її твори перекладалися різними мовами. 

    У 1869 році за заявою Елізи шлюб із Петром Ожешком був розірваний. Вона переїхала 1870 року у Гродно і жила на доходи від своїх літературних праць. Її інтерес лікарськими травами дозволив їй зібрати величезний гербарій і зробити їх описи, способи застосування з лікувальною метою. 

    Її другим чоловіком у 1894 році став Станіслав Нагорський. Еліза захоплювалася патріотичною громадською діяльністю, займалася благодійністю. На жаль, серйозне захворювання серця перервало її літературну діяльність на 69-му році життя. Вона похована на цвинтарі міста Гродно у 1910 році. 

Творчість

    Ранні романи та повісті «Пан Граба» (1869), «Березня» (1873) та інші написані на теми

суспільної емансипації та боротьби жінок за людську гідність. Розкладу патріархального поміщицького устрою та піднесення буржуазії присвячені романи «Елі Маковер» (1874-1875), «Сім'я Брохвічів» (1876) та інші. Для творчості Елізи Ожешко 1860-х - 1870-х рр. характерні тенденційні жанри «повісті з тезою», «оповідання з тезою». 

    Широке визнання принесли роман «Меір Езофович» (1878; перекладено 13 мовами), оповідання збірки «З різних сфер» (1879-1882), повісті з життя білоруських селян «Низини» (1883), «Дзюрдзі» (1885), «Хам» (1888). 

    Роман «Над Німаном» (1887) розцінюється вершиною досягнень письменниці. У романі зображуються працьовиті землероби, вірні національно-патріотичним традиціям епохи Польського повстання 1863, і шляхта, що деградує. З пізніх творів виділяються роман «Аргонавти» (1899) та збірка оповідань «Gloria victis» (тобто «Слава переможеним», 1910), присвячений повстанню 1863 року. 

Література: 

* Ожешко Е. Аргонавти : роман / Еліза Ожешко ; пер. з пол. - Київ: Дніпро, 1966. - 240 с. 

* Ожешко Е. Вибрані твори / Еліза Ожешко ; пер. з пол. - Київ, 1950. 

* Ожешко Е. Відьма (Дзюрдзі) / Еліза Ожешко ; скороч. пер. з пол. О. Єзерницької. - Харків ; Київ : Держвидав України, 1930. - 190 с. 

* Ожешко Е. Над Німаном : роман / Еліза Ожешко ; пер. з пол. О. Стаєцький. - Київ : Дніпро, 1981. - 501 с. 

* Ожешко Е. Недоспівана пісня : роман / Еліза Оржешко ; пер. з пол. Антін Кpушельницький. – Львів, 1899. – 104 с. 

* Ожешко Е. Повісті. Оповідання / Еліза Ожешко. -  Київ: Радянський письменник, 1952. 

* Спатар І. М. Мала проза Елізи Ожешко та українська новелістика кінця XIX - початку XX століття: поетика, типологія : дис. ... канд. філол. наук : 10.01.05 / Спатар Ірина Миколаївна ; Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника. - Тернопіль, 2011. - 253 с.