Кнут Гамсун (1859-1952) – норвезький письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури

    Кнут Гамсун народився 4 серпня 1859 року на хуторі Гамсунд у парафії Воґо, розташованій у сільськогосподарському районі Центральної Норвегії. Його батьки були фермерами. Коли хлопчику було дев'ять років, сім'я його потрапила в боргову кабалу до свого родича, чоловіка жорстокого та безсердечного. Кнуту довелося працювати. То справді був суворий період у житті майбутнього письменника. Знущання виявилися не під силу дитині, тож у 1873 році юний Кнут втік, (за матеріалами: Javalibre, Norge, Ukrlib). 

    Гамсуну в дитинстві та юності довелося нелегко. У 1875 році він був мандрівним торговцем, а потім улаштувався до черевичника. Перший твір Гамсуна було опубліковано 1877 року. Це була повість «Загадкова людина». Через рік письменник став викладати у школі у Вестеролені, потім став помічником судового шерифа. У цей час Гамсун починає багато читати. У 1878 році вийшов роман «Бергер». 

    Обставини склалися так, що Гамсун змушений був стати дорожнім робітником у східній Норвегії. У 1882 році він вирушив до Сполучених Штатів. Спочатку був наймитом у штаті Вісконсін, потім – секретарем норвезького проповідника у Міннесоті. Труднощі та поневіряння призвели до серйозної хвороби. Лікарі поставили діагноз «туберкульоз». Однак він, на щастя, не підтвердився. 

    У 1884 році Гамсун повернувся на батьківщину. Тут він одужав і почав пробувати себе на літературній ниві. Однак це не дало бажаних результатів. Гамсуну знову довелося жити у злиднях і дуже багато працювати. Лише 1890 році було опубліковано повість «Голод». Цей твір справив сенсацію. Про Гамсуна заговорили як про серйозного письменника.

    Надалі були створені романи «Містерії» (1892) і «Пан» (1894). З 1895 по 1898 рік Гамсун написав драматичну трилогію п'єс про життя консервативного філософа Івара Карено: «У воріт царства» (1895 р.), «Драма життя» (1896 р.) та «Вечірня зоря» (1898 р.). У 1904 році було видано збірку поезій «Дикий хор». 

    У 1898 році Гамсун одружився, в 1906 році розлучився. Через два роки письменник полюбив молоду актрису Марію Андерсен. У 1909 році він одружився з нею. Від першого шлюбу у письменника була дочка, від другого – дві дочки та два сини. 

    На початку XX ст. Гамсуном були створені романи: «Діти століття» (1913), «Містечко Сегельфосс» (1915), «Соки землі» (1917). Нобелівську премію присудили Кнуту Гамсуну в 1920 році за роман «Соки землі», який є «правдивим зображенням реальності».

    У 1934 році письменник заявив, що підтримує нацистів, що викликало у світі негативну реакцію. У 1945 році Гамсун опинився в психіатричній клініці, потім був переведений до будинку для людей похилого віку. У 1947 році він постав перед судом, був визнаний винним у пособництві ворогові і засуджений до виплати 425 тис. норвезьких крон (близько 80 тис. доларів за тодішнім курсом). 

    Про ці події Гамсун написав згодом у книзі спогадів «На зарослих стежках» (1949). Вона стала сенсацією, адже дев'яносторічний письменник знову дарував світові твір, наповнений поезією і чарівністю життя, гумором й іронією.

    Письменник помер 19 лютого 1952 року в Нергольмі. Повне п'ятнадцятитомне зібрання його творів вийшло у світ через два роки після його смерті. 

Література: 

* Гамсун К. Вибрані твори / Кнут Гамсун ; пер. з норвез. Н. Іваничук. - Львів : Літопис, 2000. - 395 с.  

* Гамсун К. Вікторія : істоpія одного кохання / Кнут Гамсун ; пеp. з норвез. Федь Федоpців. - Львів-Київ : Hакл. вид-ва «Шляхи», 1918. – 109 с.

* Гамсун К. Мандрівні дні / Кнут Гамсун. - Київ, 1926. - 79 с. 

* Гамсун К. Містерії : романи / Кнут Гамсун ; пер. з норвез.: Л. Пахаревський, Г. Кирпа ; Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка НАН України. - Харків : Фоліо, 2007. - 479 с. 

* Гамсун К. На зарослих стежках / Кнут Гамсун ; пер. з норвез. Галини Кирпи. - Київ : Вид-во Жупанського, 2013. - 155 с. 

* Відлуння самотності : Кнут Гамсун та контекст українського модернізму / упоряд. Ю. Ємець-Доброносова. - Київ : Факт, 2003. - 472 с.